Постанова від 21.01.2015 по справі 818/3637/14

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2015 р. Справа № 818/3637/14

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Соколова В.М.,

за участю секретаря судового засідання - Заіченко А.М.,

представників відповідача - Мороз О.В., Аллахвердієвої А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Управління охорони здоров'я Сумської обласної державної адміністрації, Виконавчого комітету Конотопської міської ради, КЗ "Конотопська центральна районна лікарня ім. академіка Михайла Давидова" про визнання рішень нечинними, зобов'язання вчинити дії, відшкодування моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_3 (далі - ОСОБА_3), звернулась до суду з адміністративним позовом до Управління охорони здоров'я Сумської обласної державної адміністрації (далі - відповідач 1, УОЗ СОДА), Виконавчого комітету Конотопської міської ради (далі - відповідач 2, ВК Конотопської МР), КЗ "Конотопська центральна районна лікарня ім. академіка Михайла Давидова" (далі - відповідач 3, Конотопська ЦРЛ), в якому просить визнати нечинними рішення управління охорони здоров'я Сумської облдержадміністрації (поінформовано позивача від 04.06.2014 року №04/Л-214 та від 24.06.2014 року №04/Л-214/1) щодо позбавлення інваліда 1А групи ОСОБА_3, як громадянки м. Конотопа, законного права на належну медичну допомогу у медичному закладі за місцем проживання - у КЗ "Конотопська центральна районна лікарня ім. академіка Михайла Давидова"; визнати нечинними рішення виконавчого комітету Конотопської міської ради від 04.06.2014 року №01- 26/Х-466/1 та від 20.09.2014 року № 257 "Про закріплення вулиць міста для медичного забезпечення"; зобов'язати відповідачів прийняти рішення щодо прикріплення інваліда 1 групи категорії А, учасника ВВВ, вдову інваліда 1А групи ВВВ, пенсіонера "За особливі заслуги перед Україною" ОСОБА_3 як мешканку м. Конотопа для надання медичних послуг та продовження життєво необхідного амбулаторного (за необхідності стаціонарного) лікування до КЗ "Конотопська центральна районна лікарня ім. академіка Михайла Давидова"; стягнути з виконавчого комітету Конотопської міської ради відшкодування матеріальної шкоди, завданої незаконними рішеннями та бездіяльністю останнього (незважаючи на виділення коштів із місцевого бюджету для пільгових категорій громадян), у загальній сумі 2182,77 грн.; стягнути з відповідачів відшкодування моральної шкоди, завданої умисною бездіяльністю та незаконними рішенням останніх у сумі по 50000,00 грн. з кожного.

Свої вимоги мотивує тим, що потребуючи необхідного лікування, ОСОБА_3 була виписана з Конотопської ЦРЛ та прикріплена для лікування до ДЗ "Відділкова лікарня ст. Конотоп Південно-Західної залізниці" без її згоди. Письмову звернення до УОЗ СОДА не дали позитивних результатів, оскільки відповіді на них не були належним чином обґрунтовані. Рішення ВК Конотопської МР про закріплення вулиць міста для медичного забезпечення позивач вважає таким, що порушує її право на медичне обслуговування у лікувальному закладі, підпорядкованому МОЗ України, за місцем проживання.

Позивач в судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, в позовній заяві просила справу розглядати без її участі.

Представник відповідача 1 - УОЗ СОДА, в судовому засіданні проти позовних вимог заперечував, з підстав, викладених в письмових поясненнях, поданих до суду (а.с.90-91) та зазначив, що згідно наявної в управлінні інформації, медична допомога надавалась ОСОБА_3 на належному рівні. 30.04.2014 року позивача переведено до Обласного комунального закладу "Обласний клінічний госпіталь для інвалідів вітчизняної війни" де вона була проконсультована спеціалістами різних галузей медицини. За кожним зверненням позивача управлінням проводилась перевірка та залучались найбільш кваліфіковані в галузі медицини факхівці. Доводи позивача викладені в позовній заяві не підтверджуються належними доказами.

Представник відповідача 2 - ВК Конотопської МР, в судове засідання не з'явився, до суду надіслав письмовий відзив (а.с.68-69), в якому зазначив, що в м. Конотоп медична допомога надається двома закладами - КЗ "Конотопська центральна районна лікарня ім. академіка Михайла Давидова", яка обслуговує 69997 осіб та ДЗ "Відділкова лікарня ст. Конотоп Південно-Західної залізниці", яка обслуговує 21014 осіб. З метою впорядкування надання медичної допомоги в м. Конотоп за територіальною ознакою, ВК Конотопської МР прийнято рішення від 20.09.2014 року № 257 "Про закріплення вулиць міста для медичного забезпечення". Вказане рішення прийнято в межах чинного законодавства та повноважень, тому в задоволенні позовних вимог ВК Конотопської МР просив відмовити.

Представник відповідача 3 - Конотопської ЦРЛ, в судовому засіданні проти позовних вимог заперечувала, просила відмовити в їх задоволенні.

Заслухавши пояснення представників відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, виходячи із наступного.

Судом встановлено, що в травні-червні 2014 року донька ОСОБА_3 - ОСОБА_5 та сама позивачка звертались до УОЗ СОДА. За результатами розгляду вказаних звернень відповідачем 1 було надано відповіді від 04.06.2014 року № 04/Л-214 та від 24.06.2014 року № 04/Л-214/1 (а.с.14,15-16). Вказані рішення позивач просить визнати нечинними як такі, що позбавляють її законного права на належну медичну допомогу у медичному закладі за місцем проживання.

Суд не погоджується із таким твердженням позивача з огляду на наступне.

Із аналізу листів від 04.06.2014 року № 04/Л-214 та від 24.06.2014 року № 04/Л-214/1 вбачається, що вони по суті є відповідями на звернення ОСОБА_3 та її доньки, відповідно до Закону України "Про звернення громадян".

Так, в заяві від 26.05.2014 року (а.с.137) позивач просить УОЗ СОДА забезпечити їй консультацію лікарів республіканського рівня. У наданій відповіді на вказану заяву позивачу роз'яснено, що за результатами проведеного консиліуму за участі заступника з медичної частини начальника госпіталю, обласних кардіолога і невропатолога, завідуючої неврологічним відділенням, спеціалісти вирішили, що хвороба ОСОБА_3 не потребує консультацій республіканських спеціалістів, а сама хвора може продовжити лікування як в обласному госпіталі так і за місцем проживання в Конотопській ЦРЛ.

Належний рівень надання ОСОБА_3 медичної допомоги згідно стандартів підтверджується висновком за результатами клініко-експертної оцінки (а.с.149-151)

Також зазначено, що первинна лікувально-профілактична допомога позивачу може бути надана лікарями відділкової лікарні ст. Конотоп, а при необхідності стаціонарного лікування спеціалізована допомога буде надаватись у будь-якому із стаціонарних відділень Конотопської ЦРЛ.

Таким чином, листи-відповіді на звернення, складені за результатами розгляду заяв позивача відповідно до Закону України "Про звернення громадян" не є рішеннями суб'єкта владних повноважень, що породжує або змінює права та обов'язки позивача.

Листом від 24.06.2014 року № 04/Л-214/1 позивач також повідомлена, що Конотопська ЦРЛ не має можливості взяти її на облік за територіальним принципом.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1.

Рішенням ВК Конотопської МР від 29.09.2014 року № 257 "Про закріплення вулиць міста для медичного забезпечення" вирішено закріпити за ДЗ "Відділкова лікарня ст. Конотоп Південно-Західної залізниці" для медичного обслуговування мешканців вулиць, згідно додатку № 1, куди включено вулицю Санжаревського №№ 1-36 (а.с.70-75).

Про прийняте рішення позивача було поінформовано листом від 04.06.2014 року № 01-26/Х-466/1 (а.с.19). На думку позивача вказані рішення позбавляють її законного права на належну медичну допомогу.

Суд не погоджується із таким твердженням позивача, оскільки рішення ВК Конотопської МР від 29.09.2014 року № 257 прийнято Виконавчим комітетом в межах повноважень для організації надання медичної допомоги в м. Конотопі.

Відповідно до п.п. 2 п. б ст. 32 Закону України "Про місцеве самоврядування" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження - забезпечення відповідно до закону розвитку всіх видів освіти і медичного обслуговування, розвитку і вдосконалення мережі освітніх і лікувальних закладів усіх форм власності, фізичної культури і спорту, визначення потреби та формування замовлень на кадри для цих закладів, укладення договорів на підготовку спеціалістів, організація роботи щодо удосконалення кваліфікації кадрів, залучення роботодавців до надання місць для проходження виробничої практики учнями професійно-технічних навчальних закладів.

При цьому лист від 04.06.2014 року № 01-26/Х-466/1 є відповіддю на звернення ОСОБА_3, відповідно до Закону України "Про звернення громадян" та не є рішенням суб'єкта владних повноважень, що впливає на право позивача отримувати медичну допомогу.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_3 щодо визнання нечинними рішень Управління охорони здоров'я Сумської обласної державної адміністрації та Виконавчого комітету Конотопської міської ради необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Крім того, позовні вимоги в частині зобов'язання відповідачів прийняти рішення щодо прикріплення ОСОБА_3 як мешканку м. Конотопа для надання медичних послуг та продовження життєво необхідного амбулаторного (за необхідності стаціонарного) лікування до КЗ "Конотопська центральна районна лікарня ім. академіка Михайла Давидова" також не підлягають задоволенню.

Так, судом встановлено, що листом від 04.06.2014 року № 04/Л-214 позивачу роз'яснено, що первинна лікувально-профілактична допомога може бути надана їй лікарями відділкової лікарні ст. Конотоп, а при необхідності стаціонарного лікування спеціалізована допомога буде надаватись у будь-якому із стаціонарних відділень Конотопської ЦРЛ.

Таким чином, позивач не позбавлена права на отримання медичної допомоги, таку допомогу вона може отримати в ДЗ "Відділкова лікарня ст. Конотоп Південно-Західної залізниці", яка має ліцензію на провадження діяльності з медичної практики.

Відповідно до ч. 2 ст. 21 Кодексу адміністративного судочинства України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Таким чином, позовні вимоги щодо відшкодування моральної та матеріальної шкоди не підлягають задоволенню, оскільки суд відмовляє в задоволенні позовних вимог щодо вирішення публічно-правового спору.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до Управління охорони здоров'я Сумської обласної державної адміністрації, Виконавчого комітету Конотопської міської ради, КЗ "Конотопська центральна районна лікарня ім. академіка Михайла Давидова" про визнання рішень нечинними, зобов'язання вчинити дії, відшкодування моральної шкоди - відмовити за необґрунтованістю.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови складено та підписано 26.01.2015 року.

Суддя В.М. Соколов

Попередній документ
42593601
Наступний документ
42593603
Інформація про рішення:
№ рішення: 42593602
№ справи: 818/3637/14
Дата рішення: 21.01.2015
Дата публікації: 09.02.2015
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Сумський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення реалізації конституційних прав особи, а також реалізації статусу депутата представницького органу влади, організації діяльності цих органів, зокрема зі спорів щодо: