ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"06" лютого 2015 р. № 809/143/15
09 год. 25 хв. м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Гундяк В.Д., розглянувши у порядку скороченого провадження в приміщенні суду адміністративну справу за Калуської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про припинення підприємницької діяльності, -
12.01.2015 року Калуська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області (надалі-позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (надалі - відповідач) про припинення підприємницької діяльності.
Позовні вимоги мотивовані тим, що підприємницька діяльність ОСОБА_1 підлягає припиненню згідно частини 2 статті 46 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", як такого, що в порушення вимог чинного законодавства не подавав податковим органам документів фінансової звітності більше одного року.
13.01.2015 року судом відповідно до пункту 3 частини 1 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України винесено ухвалу про відкриття скороченого провадження по даній адміністративній справі, яка направлялась відповідачу за адресою, зазначеною у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Однак дана ухвала повернулась до суду без вручення у зв'язку із відсутністю останнього за даною адресою. В такому випадку, у відповідності до ч.4 ст.33 КАС України у разі повернення поштового відправлення, яке не вручене адресату з незалежних від суду причин, вважається, що останнє вручене належним чином. У встановлений ч.3 ст.183-2 КАС України строк правом на подання заперечення проти позову відповідач не скористався.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог, тому позов підлягає до задоволення з наступних мотивів.
Судом встановлено, що згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ОСОБА_1 зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності-фізична особа та взятий на облік у Калуській об'єднаній Державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області як платник податків.
Згідно підпункту 20.1.37 пункту 20.1 статті 20 Податкового Кодексу України (далі-ПК) України органам державної податкової служби надано право у випадках, встановлених законом, звертатися до суду щодо припинення юридичної особи та підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.
Відповідно до підпункту 16.1.2, підпункту 16.1.3 статті 16 ПК України платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів та подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Відповідно до змісту пункту 49.2 статті 49 ПК України платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.
Як вбачається із наявної в матеріалах справи довідки Калуської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області за № 169 від 15.12.2014 року відповідач станом на 15.12.2014 року немає заборгованості із сплати податків і зборів та з 01.01.2011 року не подає звітність до податкового органу, чим порушує вимоги чинного законодавства.
У відповідності з приписами статті 49 Господарського кодексу (далі-ГК) України підприємці зобов'язані не порушувати права та законні інтереси громадян і їх об'єднань, інших суб'єктів господарювання, установ, організацій, права місцевого самоврядування і держави. За завдані шкоду і збитки підприємець несе майнову та іншу встановлену законом відповідальність.
Згідно з частиною першою статті 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до статті 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Статтею 238 ГК України передбачено, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.
Згідно зі статтею 239 ГК України до таких санкцій, зокрема, віднесено скасування державної реєстрації та ліквідація суб'єкта господарювання.
Пунктом 1 статті 247 ГК України передбачено, що у разі здійснення суб'єктом господарювання діяльності, що суперечить закону чи установчим документам, до нього може бути застосовано адміністративно-господарську санкцію у вигляді скасування державної реєстрації цього суб'єкта та його ліквідації. Скасування державної реєстрації суб'єкта господарювання провадиться за рішенням суду, що є підставою для ліквідації даного суб'єкта господарювання відповідно до статті 59 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 46 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" передбачено, що однією з підстав для постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця є неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону.
Згідно пункту 67.2 статті 67 ПК України контролюючі органи в установленому законом порядку мають право звертатися до суду про винесення судового рішення щодо припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб-підприємців.
Відповідно до вимог частини 1 статті 49 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" суд, який постановив рішення щодо припинення підприємницької діяльності, в день набрання таким рішенням законної сили направляє його копію державному реєстратору за місцем реєстрації фізичної особи-підприємця для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.
Таким чином вимога позивача щодо припинення підприємницької діяльності відповідача є підставною та підлягає до задоволення.
На підставі ч.2 ст. 46 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", п.п.16.1.2, п.п.16.1.3 п.16.1 ст.16, п.20.1.12 п.20.1 ст.20, п.49.2. ст.49, п.67.2 ст.67 ПКУ, ст.ст.49, 59, 216, 218, 238, 239, п.1 ст.247 ГКУ, керуючись ст.ст.11, 71, 86, 94, 162, 183-2, 256 КАС України, суд,-
позов задовольнити повністю.
Припинити підприємницьку діяльність фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, реєстраційний номер НОМЕР_1).
Постанову суду звернути до негайного виконання.
Згідно ч.2 ст.46 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" копію постанови направити реєстраційній службі Калуського міськрайонного управління юстиції в Івано-Франківській області.
Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови сторонами або іншою особою, яка брала участь у справі. Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку також іншими особами у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки.
Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.
У разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, судове рішення апеляційної інстанції по такій справі є остаточним і оскарженню не підлягає.
Суддя Гундяк В.Д.