29 січня 2015 року /16:17/Справа № 808/8441/14 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Нестеренко Л.О., при секретарі Бабаченко В.С., за участю представника позивача Клименка А.О., представника відповідача Матузко Ю.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за заявою Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області
до Приватного підприємства «Промто Плюс»
про стягнення коштів за податковим боргом у розмірі 48 956, 83 грн.,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла вище вказана позовна заява.
В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що Приватне підприємство «Промто Плюс» зареєстровано у встановленому законодавством порядку та взято на податковий облік в Державній податковій інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області.
У зв'язку з несвоєчасною сплатою самостійно визначеного податкового зобов'язання у відповідача станом на час розгляду справи року обліковується податковий борг перед бюджетом у загальній сумі 48 956,83 грн., з податку на додану вартість (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 29.01.2015). На підставі вищевикладеного позивач просив стягнути кошти з Приватного підприємства «Промто Плюс» в сумі 48 956,83 грн.
Представник позивача в судове засідання прибув та надав аналогічні викладеним у позовній заяві пояснення, а також позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав, надавши раніше письмові заперечення до матеріалів справи, вважає позовні вимоги необґрунтованими та просить суд відмовити у їх задоволенні в повному обсязі. Також, надав суду заяву про розстрочення виконання судового рішення.
Дослідивши матеріали справи та надані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги позивача, виходячи з наступного.
Як встановлено та підтверджується матеріалами справи, Приватне підприємство «Промто Плюс» зареєстроване в якості юридичної особи, та взято на облік до податкової інспекції.
Загальний борг відповідача складає 48 956,83 грн. (у зв'язку із частковою сплатою суми боргу відповідачем), що підтверджується матеріалами справи, та виник на підставі наступного.
Станом на час розгляду справи за підприємством значиться податковий борг у сумі 48 956,83 грн. Так, на момент подачі позову податковою інспекцією було заявлено позовні вимоги про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 102 041, 26 грн. 29.12.2014 податковою до суду було подано заяву про зменшення податкового боргу на суму 50 084,43 грн.
Проте, станом на 29.01.2015 відповідачем було частково погашено суму податкового боргу, який зідно із обліковою карткою з податку на додану вартість становить: 48796,00 грн. (декларація № 9034347447) 12796,03 грн. (переплата)-1000,00 грн. (часткова сплата)+2539,00 грн. (декларація № 9041241170)-2000,00 грн. (часткова сплата) 1000,00 грн. (часткова сплата)+19236,00 грн. (декларація № 9047586338)-1000,00 грн. (часкова сплата) 1500,00 грн. (часткова сплата)-1000,00 грн. (часткова сплата) - 1557,00 грн. (часткова сплата) - 53098,00 грн. (декларація № 9059765987)+225,29 грн. (пеня) - 50 084,43 грн. (часткова сплата) - 3000,00 грн. (часткова сплата)=48 956,83 грн.
Отже, загальна сума податкового боргу відповідача з податку на додану вартість становить 48 956,83 грн.
Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Частина 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, основним завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.
У відповідності із статтею 14 Податкового кодексу України:
- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);
- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);
- податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).
Згідно із ст.16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1 статті 16); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).
Відповідно до ст. 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.27 пункту 20.1); застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 20.1.28 пункту 20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (пункт 20.1.18 пункту 20.1).
Згідно із п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.
У відповідності із п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України, податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:
- календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (підпункт 49.18.1);
- календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (підпункт 49.18.2);
- календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.3);
- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним (підпункт 49.18.4);
- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.5).
Платник податків відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
З матеріалів справи вбачається, що за відповідачем утворився податковий борг у розмірі 48 956,83 грн. На час розгляду справи вжиті податковим органом заходи не дали результатів, та сума податкового боргу сплачена не була.
Відповідно до п.59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Пункт 59.4 ст. 59 Податкового кодексу України визначає, податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, позивачем на адресу відповідача надсилалася податкова вимога форми «Ю» №1059-25 від 07.08.2014, яка отримана ним 26.08.2014. Податкова вимога є чинною (сторонами не надано суду доказів відкликання податкової вимоги).
Відповідно до п.87.2 ст. 87 Податкового кодексу України, джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь - яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Згідно з п.95.1 ст.95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Пунктом 95.2 ст.95 Податкового кодексу України встановлено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.
Згідно з п.95.3 ст.95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Таким чином, з викладеного вбачається, що органом державної податкової служби при зверненні до адміністративного суду з адміністративним позовом про стягнення податкового боргу дотримані вимоги п.95.2 ст.95 Податкового кодексу України. На час розгляду адміністративної справи, сума податкового боргу відповідачем не сплачена.
Вирішуючи заявлене відповідачем клопотання про розстрочення виконання судового рішення, щодо погашення заборгованості, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 257 КАС України, у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб'єктів владних повноважень можуть бути покладені обов'язки щодо забезпечення виконання рішення.
Враховуючи доводи відповідача, викладені в обгрунтування клопотання про розстрочення виконання судового рішення, щодо погашення заборгованості, суд вважає за можливе задовольнити клопотання відповідача та розстрочити виконання судового рішення.
На підставі вищевикладеного, позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 КАС України не передбачено їх стягнення у даних випадках.
Керуючись ст.ст. 158-163, 257 КАС України, суд -
Позов позивача задовольнити.
Стягнути з Приватного підприємства «Промто Плюс» (код ЄДРПОУ 23284454) кошти у сумі податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 48 956, 83 грн. з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, яку зарахувати на р/р 31112029700003, код платежу 14010100, отримувач Державний бюджет, ЄДРПОУ 38025440, банк ГУДКУ у Запорізькій області, МФО 813015
Розстрочити сплату заборгованості у розмірі 48 956, 83 (сорок вісім тисяч дев'ятсот п'ятдесят шість гривень 83 коп.) строком на 12 місяців (дванадцять місяців) рівними частками.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя Л.О. Нестеренко