ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
02.02.2015Справа № 910/23056/14
За позовомПублічного акціонерного товариства "ТАСКОМБАНК"
доТовариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС КАПІТАЛ"
простягнення 10025 637,95 грн.
Судді Васильченко Т.В. (головуючий) Сташків Р.Б.
Нечай О.В.
в присутності представників сторін:
від позивачаШубін О.Л., довіреність № 5 від 19.01.2015;
від відповідачаСнісаренко К.С., довіреність №27-05 від 28.11.2014.
Суть спору: Публічне акціонерне товариство "ТАСКОМБАНК" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС КАПІТАЛ" про стягнення 10025637,95 грн. заборгованості за кредитним договором №Т 23.08.2011 К 281 від 14.06.2012, з яких: 9702158,08 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 312843,51 грн. - заборгованість по процентам та 10645,36 грн. - пеня за простроченими процентами.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем не виконуються зобов'язання за кредитним договором №Т 23.08.2011 К 281 від 14.06.2012.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.10.2014 порушено провадження у справі №910/23056/14 та призначено до розгляду.
В судовому засіданні 01.12.2014, в зв'язку зі складністю справи, суд дійшов висновку про призначення колегіального розгляду даної справи.
Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 01.12.2014 призначено колегіальний розгляд справи №910/23056/14 в наступному складі суду: Головуючий суддя: Васильченко Т.В., судді: Сташків Р.Б., Нечай О.В.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.12.2014 справу №910/23056/14 прийнято до провадження колегією суддів у складі: Васильченко Т.В. (головуючий), Сташків Р.Б., Нечай О.В. та призначено до розгляду.
02.12.2014 від відповідача, через відділ діловодства суду, надійшло клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Товариство з обмеженою відповідальністю "ФАКТОР ЕНЕРГОГРУП", який є поручителем за кредитним договором.
19.01.2015 відповідач, через відділ діловодства суду, подав відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти позову, оскільки вимога про дострокове повернення кредиту на адресу ТОВ "БІЗНЕС КАПІТАЛ" не надходила.
В судовому засіданні 19.01.2015 у відповідності до вимог ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 02.02.2015.
Розглянувши в судовому засіданні 02.02.2015 клопотання відповідача про залучення до участі у справі в якості третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАКТОР ЕНЕРГОГРУП", суд дійшов висновку про відмову в його задоволенні, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 27 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін.
Втім, позивачем не наведено, а суд не вбачає, що рішення у даній справі може вплинути на права або обов'язки Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАКТОР ЕНЕРГОГРУП".
Представник позивача в судовому засіданні 02.02.2015 позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив задовольнити.
В свою чергу, представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив.
В судовому засіданні 02.02.2015 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представників сторін, які приймали участь під час розгляду справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -
14.06.2012 між Публічним акціонерним товариством "ТАСКОМБАНК" (банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС КАПІТАЛ" (позичальник) був укладений Кредитний договір №Т23.08.2011 К 281, відповідно до умов якого банк має право надавати позичальнику грошові кошти у вигляді відкличної кредитної лінії, що не поновлюється, у розмірі, на строк та на умовах, передбачених цим договором, а позичальник зобов'язується повернути кошти, одержані в рахунок кредитної лінії, сплатити проценти за користування кредитною лінією та виконати свої зобов'язання у повному обсязі та у строки, передбачені цим договором (п. 1.1 договору).
За умовами п.п. 1.2, 1.3 кредитного договору, в редакції договору №6 від 17.12.2013 про внесення змін та доповнень до кредитного договору, розмір ліміту кредитної лінії на дату підписання даного договору складає 15310000,00 грн., який змінюється відповідно до графіку зміни розміру ліміту кредитної лінії, наведеного у додатку №1 від 17.12.2013, а саме кожного місяця 25 числа з грудня 2013 по листопад 2014 підлягає сума до погашення 128800,00 грн., а 25.12.2014 підлягає сума до погашення 13764400,00 грн. Строк користування кредитною лінією з 14.06.2012 по 31.12.2014 з урахуванням графіку.
Плата за користування кредитною лінією у вигляді процентів становить 7% річних, з урахуванням порядку та розміру її зміни згідно підпункту 5.3.20 пункту 5.3. Розділу 5 (п. 1.4 кредитного договору, в редакції договору № 5 від 20.06.2013 про внесення змін та доповнень до кредитного договору).
Порядок нарахування та сплати процентів, передбачений п.п. 3.2- 3.6 кредитного договору, зокрема проценти за користування кредитною лінією сплачуються щомісячно з « 1» по « 16» число (включно) за попередній місяць (з 9:00 до 18.00 години) і на дату повернення кредитної лінії проценти нараховані за останній період користування кредитною лінією, сплачуються одночасно з погашенням кредитної лінії.
При цьому, пунктом 5.1.2 кредитного договору сторони визначили, що банк має право вимагати від позичальника сплатити, у тому числі достроково, заборгованість за кредитною лінією та нараховані проценти, суму неустойки, передбачені цим договором, у випадках, коли позичальник не виконав у строк свої зобов'язання по поверненню кредитної лінії, сплаті процентів або у інших випадках, передбачених умовами цього договору.
Як свідчать наявні в матеріалах справи банківські виписки по рахунку відповідача, позивач належним чином виконав зобов'язання, передбачені кредитним договором, з урахуванням договорів про внесення змін, в частині надання відповідачу кредитних коштів, що не спростовано під час розгляду справи.
Про належне виконання банком своїх зобов'язань свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення позивачем умов договору щодо надання кредитних послуг.
Натомість відповідач не виконував належним чином взяті на себе зобов'язання, не сплачував своєчасно платежі в рахунок погашення кредиту та нараховані по ньому проценти.
У зв'язку з цим, вимогою від 09.09.2014 №1460 банк проінформував відповідача про наявність простроченої заборгованості за кредитом і процентами та вимагав у відповідності до п. 5.1.2 кредитного договору погасити достроково заборгованість за договором.
Втім, відповідач залишив дану вимогу банку без відповіді і задоволення, що свідчить про виникнення у позивача права на стягнення заборгованості за договором достроково в повному обсязі, яка за розрахунком позивача, що відповідає фактичним обставинам справи, складає 9702158,08 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 312843,51 грн. - заборгованість по процентам та 10645,36 грн. - пеня за простроченими процентами.
Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст.ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.
При цьому, зобов'язання в силу вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.
Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є кредитним договором, а статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
При цьому, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ст. 1048 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
При цьому, п. 2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відтак, враховуючи, що факт виконання позивачем своїх зобов'язань за кредитним договором та факт порушення відповідачем своїх договірних зобов'язань в частині повернення кредиту та сплати нарахованих процентів підтверджений матеріалами справи та не спростований відповідачем під час розгляду справи належними доказами суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення кредитної заборгованості в розмірі 9702158,08 грн. та заборгованості по процентам в сумі 312843,51 грн.
Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки. Приписами ст. 230 ГК України також встановлено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, він зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).
Отже, порушення боржником прийнятих на себе зобов'язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановленої законом або договором відповідальності, зокрема, сплати пені.
Пунктом 6.1 кредитного договору сторони встановили, що при невиконанні зобов'язань по погашенню заборгованості за кредитною лінією та/або сплати процентів у строки, передбачені цим договором, позичальник сплачує банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, від суми невчасно виконаного (невиконаного) платежу за кожен день прострочення.
Відтак, оскільки відповідач своїх зобов'язань по сплаті процентів за користування кредитом належним чином не виконував, на підставі наведених вище норм чинного законодавства та п. 6.1 договору позивачем нарахована та заявлена до стягнення пеня за прострочення сплати процентів в розмірі 10645,36 грн.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд дійшов висновку про його обґрунтованість, вірність та відповідність фактичним обставинам справи і нормам чинного законодавства, тому вимоги позивача в цій частині також підлягають задоволенню.
Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Зокрема, в силу вимог ст. ст. 33, 34 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги як і не надав доказів на підтвердження виконання зобов'язань за кредитним договором в повному обсязі.
З огляду на вищевикладене, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі, з покладенням судового збору у відповідності до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України на відповідача.
Керуючись ст.ст. 43, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС КАПІТАЛ" (04071, м. Київ, вул. П.Сагайдачного, буд. 25-Г, ідентифікаційний код 37175309) на користь Публічного акціонерного товариства "ТАСКОМБАНК" (01032, м. Київ, вул. С.Петлюри, 30, ідентифікаційний код 09806443) 9702158 (дев'ять мільйонів сімсот дві тисячі сто п'ятдесят вісім) грн. 08 коп. заборгованості по тілу кредиту, 312843 (триста дванадцять тисяч вісімсот сорок три) грн. 51 коп. заборгованості по процентам, 10645 (десять тисяч шістсот сорок п'ять) грн. 36 коп. пені та 73080 (сімдесят три тисячі вісімдесят) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору, видати наказ позивачу після набрання рішенням суду законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 06.02.2015.
Головуючий суддя Т.В.Васильченко
Судді Р.Б.Сташків
О.В.Нечай