10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua
Головуючий у 1-й інстанції: Романченко Є.Ю.
Суддя-доповідач:Євпак В.В.
іменем України
"04" лютого 2015 р. Справа № 806/4618/14
Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Євпак В.В.
суддів: Капустинського М.М.
Шидловського В.Б.,
при секретарі Волянській О.В. ,
за участю прокурора Шевчука М.М.,
представника відповідача Головакової В.А.,
представника третьої особи ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Держземагентства у Житомирській області, ОСОБА_5 на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "22" грудня 2014 р. у справі за позовом Прокурора Ружинського району Житомирської області до Головного управління Держземагентства у Житомирській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_5 про визнання протиправними та скасування наказів ,
Прокурор Ружинського району звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до у якому просив визнати протиправними та скасувати накази Головного управління Держземагентства у Житомирській області про надання ОСОБА_5 дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства, розташованих за межами: Бистріївської сільської ради Ружинського району Житомирської області орієнтовною загальною площею 157 га від 15 листопада 2013 року :
№ЖТ/1825281200:03:000/00000915, №ЖТ/1825281200:04:000/00000916,
№ЖТ/1825281200:01:000/00000918,№ЖТ/1825281200:04:000/00000919,
№ЖТ/1825281200:01:000/00000920,№ЖТ/1825281200:03:000/00000921,
№ЖТ/1825281200:01:000/00000922, №ЖТ/1825281200:04:000/00000917
та Ягнятинської сільської ради Ружинського району Житомирської області орієнтованою загальною площею 7,14 га № ЖТ/1825287900:04:000/00000923 від 15.11.2013.
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2014 року позов задоволено.
Визнано протиправними та скасовано накази Головного управління Держземагентства у Житомирській області від 15.11.2013:
№ЖТ/1825287900:04:000/00000923, №ЖТ/1825281200:01:000/00000922,
№ЖТ/1825281200:03:000/00000921, №ЖТ/1825281200:01:000/00000920,
№ЖТ/1825281200:04:000/00000919, №ЖТ/1825281200:01:000/00000918,
№ЖТ/1825281200:01:000/00000917, №ЖТ/1825281200:04:000/00000916,
№ ЖТ/1825281200:03:000/00000915.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати постанову суду першої інстанції та відмовити в задоволенні позову. В своїй апеляційній скарзі посилається на те, що під час розгляду поданих ОСОБА_5 документів у Головного управління Держземагенства у Житомирській області були всі підстави для прийняття спірних наказів. Чинне законодавство не встановлює обмежень для суб"єкта земельних відносин щодо граничних розмірів єдиних масивів земель для набуття в оплатну оренду та їх кількості. Твердження про відсутність намірів ОСОБА_5 займатися фермерським господарством є безпідставним та необґрунтованим. Вважає, що рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню.
Третя особа ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. Зазначає, що у зв"язку з недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, невідповідністю висновків суду обставинам справи, порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню.
Переглянувши судове рішення, доводи апеляційних скарг, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню.
Встановлено, що 21 жовтня 2013 року ОСОБА_5 звернувся до начальника Головного управління Держземагентства у Житомирській області із заявами про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо передачі в оренду терміном на 20 років земельних ділянок для ведення фермерського господарства орієнтовною площею - 7,14 га на території Ягнятинської сільської ради та орієнтованими площами - 44,75 га, 11,49 га, 14,93 га, 20,11 га, 9,24 га, 7,34 га, 20,91 га та 28,23 га, разом - 157 га на території Бистріївської сільської ради.
До заяв ОСОБА_5 додав викопіювання із зазначенням місця розташування та розміром земельних ділянок, копію паспорта, ідентифікаційного коду і диплому.
На підставі вказаних заяв Головним управління Держземагентства у Житомирській області наказами від 15 листопада 2013 року надало дозволи гр. ОСОБА_5 на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства, розташованих на території Ружинського району, а саме Ягнятинської сільської ради орієнтованого розміру 7,14 га - наказ № ЖТ/1825287900:04:000/00000923, та Бистріївської сільської ради орієнтовним розміром: 44,75 га - № ЖТ/1825281200:01:000/00000922; 11,49 га - № ЖТ/1825281200:03:000/00000921; 14,93 га - № ЖТ/1825281200:01:000/00000920; 20,11 га- № ЖТ/1825281200:04:000/00000919; 9,24 га - № ЖТ/1825281200:01:000/00000918; 7,34 га - № ЖТ/1825281200:01:000/00000917; 20,91 га - № ЖТ/1825281200:04:000/00000916; 28,23 га - № ЖТ/1825281200:03:000/00000915.
20 серпня 2014 року листом № 10-6-0.21-4741/2-14 начальник Головного управління Держземагентства у Житомирській області, на вимогу (в порядку ст. 8, 20 Закону України "Про прокуратуру") від 06.08.2014 № (06-24)1073-вих-14 в.о. прокурора Ружинського району, повідомив останнього про кількість виданих Головним управлінням наказів щодо надання дозволу на виготовлення документації та наказів на затвердження документації із землеустрою щодо відведення земельних ділянок для ведення фермерського господарства на території Ружинського району. До листа були додані копії наказів та документів на підставі яких вони приймалися, зокрема були направленні накази Головного управління Держземагентства у Житомирській області про надання ОСОБА_5 дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства. Лист отримано Прокуратурою Ружинського району 26.08.2014.
Прокурор, вважаючи дії Головного управління Держземагентства у Житомирській області щодо видання спірних наказів протиправними, звернувся до суду про їх скасування.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, прийшов до висновку про обґрунтованість вимог прокурора та наявність підстав для скасування спірних наказів.
Колегія суддів погоджується з вказаним висновком з огляду на наступне.
Згідно із частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Поняття "землеустрою" визначено у статті 1 Закону України "Про землеустрій", в якій зазначено, що землеустрій - сукупність соціально-економічних та екологічних заходів, спрямованих на регулювання земельних відносин та раціональну організацію території адміністративно-територіальних одиниць, суб'єктів господарювання, що здійснюються під впливом суспільно-виробничих відносин і розвитку продуктивних сил.
У відповідності до приписів ст. 8 Закону України "Про землеустрій" регулювання у сфері землеустрою здійснюють, зокрема, органи місцевого самоврядування, місцеві державні адміністрації, а також центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин, центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі у межах повноважень, встановлених законом.
Згідно зі ст. 22 Закону України "Про землеустрій", землеустрій здійснюється на підставі: рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо проведення робіт із землеустрою; укладених договорів між юридичними чи фізичними особами (землевласниками і землекористувачами) та розробниками документації із землеустрою; в) судових рішень.
Пунктом 1 Положення про Державне агентство земельних ресурсів України, затвердженого Указом Президента України від 8 квітня 2011 року № 445, визначено, що центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів та топографо-геодезичної і картографічної діяльності, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства України (далі - Міністр), входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері земельних відносин та топографо-геодезичної і картографічної діяльності є Державне агентство земельних ресурсів України (Держземагентство України).
Згідно зі п. 7 згаданого Положення, Держземагентство України здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах, а також через міськрайонні, міжміські, міжрайонні територіальні органи.
У пункті 1 Положення про Головне управління Держземагентства в області, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 10.05.2012 № 258 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 травня 2012 р. за № 852/21164 (далі - Положення № 258) закріплено, що Головне управління Держземагентства в області (далі - Головне управління) є територіальним органом Державного агентства земельних ресурсів України та йому підпорядковане. Голова місцевої державної адміністрації координує діяльність Головного управління і сприяє йому у виконанні покладених на нього завдань.
Згідно зі підпунктом 4.32 пункту 4 Положення № 258, Головне управління відповідно до покладених на нього завдань передає відповідно до закону земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність або в користування для всіх потреб в межах області.
Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону (ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Частиною 4 статті 122 Земельного кодексу України, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - ЗК України, передбачено, що центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.
Відповідно до частини 2 ст. 123 ЗК України, особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки. У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Частиною першою статті 1 Закону України "Про фермерське господарство" від 19.06.2003 № 973-IV (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон) визначено, що фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян із створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону.
Фермерське господарство може бути створене одним громадянином України або кількома громадянами України, які є родичами або членами сім'ї, відповідно до закону (ч. 2 ст. 1 наведеного Закону).
Порядок надання (передачі) земельних ділянок для ведення фермерського господарства врегульовано статтею 7 Закону.
Згідно зі частиною 1 цієї статті Закону, для отримання (придбання) у власність або в оренду земельної ділянки державної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до відповідної районної державної адміністрації. Для отримання у власність або в оренду земельної ділянки із земель комунальної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до місцевої ради. У заяві зазначаються: бажаний розмір і місце розташування ділянки, кількість членів фермерського господарства та наявність у них права на безоплатне одержання земельних ділянок у власність, обґрунтування розмірів земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства. До заяви додаються документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі. Перелік документів, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві, затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики.
Земельні ділянки для ведення фермерського господарства передаються громадянам України у власність і надаються в оренду із земель державної або комунальної власності (ч. 3 ст. 7 Закону).
Аналіз наведених приписів законодавства свідчить на користь висновку, що з метою реалізації права громадян на отримання (придбання) у власність або в оренду земельної ділянки останній звертається з відповідною заявою чи клопотанням до органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.
Імперативність зазначених норм полягає в тому, що така заява чи клопотання має містити обов'язкові реквізити, зокрема, додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, кількість членів фермерського господарства та наявність у них права на безоплатне одержання земельних ділянок у власність, обґрунтування розмірів земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства. До заяви додаються документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі.
Встановлено, що подані до відповідача заяви ОСОБА_5 не містять обґрунтувань розмірів вищевказаних земельних ділянок з урахуванням можливості їх обробітку, необхідності отримання таких великих площ земельних ділянок та не зазначив самі перспективи діяльності фермерського господарства, кількість членів фермерського господарства та наявність у них права на безоплатне одержання земельних ділянок у власність.
Доказів наявності у третьої особи сільськогосподарської техніки та інших засобів для обробітку земель не надано.
Встановлено також, що ОСОБА_5 з 29.12.2012, тобто в період подання ним заяв про отримання земельних ділянок для фермерського господарства та отримання дозволу, був керівником ПСП ім. Цюрупи та ТОВ "Сігнет-Центр", які використовують землі запасу (паї) на території Ягнятинської та Бистріївської сільських рад.
Крім того, з метою реалізації свого права на створення фермерського господарства громадянин подає одну заяву для отримання земельної ділянки для ведення фермерського господарства, а не декілька одночасно.
Разом з тим, ОСОБА_5 реалізуючи своє право на створення фермерського господарства і отримання земельної ділянки з метою ведення фермерського господарства подав дев'ять заяв до Головного управління Держземагентства у Житомирській області, в яких просив надати йому 9 окремих земельних ділянок (масивів) на території Ягнятинської та Бистріївської сільських рад Ружинського району Житомирської області.
Частиною 7 статті 7 Закону визначено, що земельні ділянки надаються громадянам для ведення фермерського господарства єдиним масивом з розташованими на них водними джерелами та лісовими угіддями, наближеними до існуючих шляхів, електро- і радіотелефонних мереж, газо- і водопостачальних систем та інших видів інженерної інфраструктури.
Термін "єдиний земельний масив" введений до законодавства України Законом України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", однак його зміст чітко не визначений.
Закон України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" передбачає виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) єдиними земельними масивами двох видів. Перший з них являє собою сукупність суміжно розташованих індивідуальних земельних ділянок в одному полі чи групі компактно розташованих полів. Другий вид єдиного земельного масиву - це одна земельна ділянка, яка передається у спільну власність групі власників земельних часток (паїв).
Із наявного у матеріалах справи викопіювання з технічної документації із землеустрою щодо оновлення планово картографічного матеріалу в межах території Ягнятинської і Бистріївської сільських рад Ружинського району Житомирської області видно, що земельні ділянки, дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення в оренду для ведення фермерського господарства яких надано спірними наказами відповідача, знаходяться в різних масивах (полях), прилягають до окремих земельних часток (паїв), тобто не є єдиним масивом.
Відтак вірним є висновок суду першої інстанції, що відповідачем вищевказаної норми в частині надання земельної ділянки єдиним майновим масивом не дотримані.
Аналогічна позиція викладена в постанові Вищого адміністративного суду України від 22.01.2014 в справі №К/800/40388/13.
З урахуванням вищезазначеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обгрунтованих висновків, що оскаржувані накази Головного управління Держземагентства у Житомирській області від 15 листопада 2013 року про надання ОСОБА_5 дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства, розташованих за межами: Бистріївської сільської ради Ружинського району Житомирської області орієнтовною загальною площею 157 га та Ягнятинської сільської ради Ружинського району Житомирської області орієнтованою загальною площею 7,14 га, прийняті з порушенням вимог земельного законодавства та всупереч законодавчо встановленій процедурі набуття права оренди на земельні ділянки відповідно до Закону України "Про фермерське господарство".
В силу вимог ч.2 ст. 71 КАС України відповідачем не доведено правомірність прийнятого рішення.
Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення про задоволення позовних вимог з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не спростовують законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції.
За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційні скарги Головного управління Держземагентства у Житомирській області, ОСОБА_5 залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "22" грудня 2014 р. без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя В.В. Євпак
судді: М.М. Капустинський
В.Б. Шидловський
Повний текст cудового рішення виготовлено "06" лютого 2015 р.
Роздруковано та надіслано:р.л.п.
1- в справу:
2 - позивачу/позивачам: Прокурор Ружинського району Житомирської області вул. Бірюкова,12,смт.Ружин,Житомирська область,13600
3- відповідачу/відповідачам: Головне управління Держземагентства у Житомирській області вул.Довженка,45,м.Житомир,10002
4-третій особі: ОСОБА_5 - АДРЕСА_1
5- Прокуратура Житомирської області вул. 1-го Травня 11, м.Житомир
6- представник третьої особи ОСОБА_4 АДРЕСА_2 ,