10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua
Головуючий у 1-й інстанції: Семенюк М.М.
Суддя-доповідач:Малахова Н.М.
іменем України
"03" лютого 2015 р. Справа № 806/5148/14
Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Малахової Н.М.
суддів: Жизневської А.В.
Котік Т.С.,
при секретарі Сидорук М.М. ,
за участю представників сторін
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "18" грудня 2014 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до Новоград-Волинської районної державної адміністрації Житомирської області про стягнення коштів ,
У листопаді 2014 року ОСОБА_3 звернулася до суду з вказаним позовом та просила стягнути на її користь з Новоград-Волинської районної державної адміністрації середній заробіток за час затримки остаточного розрахунку при звільненні у розмірі 175808,51 грн. В обґрунтування позову посилалася на те, що у зв'язку з невиплатою їй в повному обсязі заробітної плати за період поновлення на роботі з 12 квітня по 21 червня 2007 року на виконання постанови Житомирського окружного адміністративного суду від 30.05.2012 року по справі № 0670/2518/12, вона вимушена була звернутися до суду і постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 29.08.2013 року по справі № 806/4768/13-а, як набрала законної сили, на її користь стягнуто недоплачену заробітну плату в розмірі 2976,02 грн. Виконання постанови від 29.08.2013 року по справі № 806/4768/13-а та остаточний розрахунок з нею було проведено тільки 08.10.2014 року. Вказувала, що відповідно до приписів ст.ст. 116, 117 КЗпП України, за затримку остаточного розрахунку за період з 04.11.2007 року ( дня звільнення, встановленого судовим рішенням по справі № 0670/2518/12) по 08.10.2014 року відповідач повинен виплатити їй середній заробіток в сумі 175808,51 грн.
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 18.12.2014 року у задоволені позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказану постанову та прийняти нову про задоволення позову.
Розглянувши справу у межах визначених ст. 195 КАС України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 30.05.2012 року по справі № 0670/2518/12 (а.с.8-9), залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 19.09.2012 року (а.с.10-12), відповідача зобов'язано на підставі ст. 235 КЗпП України нарахувати і виплатити
ОСОБА_3 заробітну плату за час вимушеного прогулу з 12 грудня 2006 року по 04 листопада 2007 року включно та компенсацію за невикористану відпустку.
Відповідно до постанови Житомирського окружного адміністративного суду від 29.08.2013 року по справі № 806/4768/13-а (а.с.13-14), яка набрала законної сили, з Новоград-Волинської районної державної адміністрації на користь ОСОБА_3 стягнуто 2976,02 грн. недоплаченого середнього заробітку за час вимушеного прогулу та компенсації за невикористану відпустку.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов висновків, що положення ст. 117 КЗпП України щодо виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу, не можуть бути застосовані до спірних відносин, оскільки позивач звернулася до суду у зв'язку з несвоєчасним виконанням судового рішення, а тому позов є необґрунтованим та таким, що задоволенню не підлягає.
Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Свої вимоги позивач обґрунтовує приписами ст. 117 КЗпП України.
Згідно приписів ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору".
Отже, приписами ст.117 КЗпП України передбачена відповідальність установи у вигляді сплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Позов заявлено у зв'язку із затримкою виконанням судового рішення про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та компенсації за невикористану відпуску.
Постанова Житомирського окружного адміністративного суду від 29.08.2013 року набрала законної сили.
Частинами другою та третьою статті 14 КАС України передбачено, що постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими для виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно з частиною четвертою статті 257 КАС України примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Поняття "виконавче провадження" розкрито у статті 1 Закону України "Про виконавче провадження", під яким слід розуміти сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Під ним розуміється завершальна стадія судового провадження, в межах якої в примусовому порядку виконується рішення суду.
Наведене узгоджується із практикою Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує право на справедливий суд. Так, у справі "Горнсбі проти Греції" названий суд у своєму рішенні від 19 березня 1997 року зазначив, що, для цілей статті 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду".
Процедура судового контролю у рамках адміністративного судочинства визначена статтею 267 КАС України. Так, відповідно до частин першої та другої цієї статті, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання постанови суду або у разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту та накласти на винну посадову особу, відповідальну за виконання постанови, штраф у розмірі від ста до трьохсот мінімальних заробітних плат.
Контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється також через розгляд адміністративними судами адміністративних справ. Так, позивач, на користь якого ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, що вчинені суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такої постанови суду або на порушення прав позивача, підтверджених такою постановою.
За наслідком розгляду такої заяви, згідно з частиною десятою статті 267 КАС України, суд приймає ухвалу (за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача) або постанову (у разі наявності підстав для задоволення заяви).
Контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється ще і через розгляд адміністративними судами адміністративних позовів стосовно рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби в порядку статті 181 КАС України. Такий судовий контроль ініціюється учасниками виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, шляхом звернення до адміністративного суду з окремим позовом.
З огляду на вищенаведене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованих висновків щодо до спірних правовідносин не можуть бути застосовані положення с. 117 КЗпП України, а тому позов не підлягає до задоволення.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновків щодо неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційна скарга не підлягає до задоволення , а постанова суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "18" грудня 2014 р. без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Н.М. Малахова
судді: А.В. Жизневська
Т.С. Котік
Повний текст cудового рішення виготовлено "05" лютого 2015 р.
Роздруковано та надіслано:р.л.п.
1- в справу:
2 - позивачу: ОСОБА_3 АДРЕСА_1
3- відповідачу: Новоград-Волинська районна державна адміністрація Житомирської області вул. Шевченка, 16,м.Новоград-Волинський,Житомирська область,11700
4- представнику позивача: ОСОБА_4, - АДРЕСА_2