Справа № 824/2742/14-а
Головуючий у 1-й інстанції: Левицький В.К.
Суддя-доповідач: Загороднюк А.Г.
28 січня 2015 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Загороднюка А.Г.
суддів: Драчук Т. О. Полотнянка Ю.П.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Кіцманської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Чернівецькій області на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Кіцманської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Чернівецькій області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ВАТ "Шепетівська реалбаза хлібопродуктів", Шепетівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення ,
постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2014 року адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду І інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.
Учасники у судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені вчасно та належним чином.
Представник відповідача подав заяву від 26 січня 2015 року вх. № 1332/14 про відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю кошторисних призначень на відрядження на квартал 2015 року.
Жодних доказів на підтвердження вищезазначеного відповідачем не надано.
Згідно ч. 2 ст. 128 КАС України неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, які прибули в судове засідання, або неповідомлення ним про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.
Відповідно до ч. 4 ст.196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
За таких підстав колегія суддів, керуючись положеннями статті 197 КАС України, вважає, що справу можливо розглянути в порядку письмового провадження на підставі наявних в матеріалах справи доказів, без фіксування судового засідання (частина 1 статті 41 КАС України).
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах апеляційної скарги у відповідності до частини 1 статті 195 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Як встановлено з матеріалів справи, на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, позивачка отримала майновий пай у пайовому фонді майна колективного сільськогосподарського підприємства СВК Агрофірма "Оршівська" села Оршівці Кіцманського району Чернівецької області станом на 01 січня 2001 року у розмірі 11490,00 грн., що належало ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності на майновий пай серії ЧВ №6/1-14 001301.
На підставі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом, позивачка отримала спадкове майно, яке складається з: права на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності СВК «Агрофірма Оршівська», розміром 2,40 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості); майнового паю у пайовому фонді майна колективного сільськогосподарського підприємства СВК агрофірма «Оршівська» у розмірі 11490,00 грн.
Судом встановлено, що в липні 2008 року між ОСОБА_2 (Продавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (Покупець) укладено договір купівлі-продажу права власності на майнові права засвідчені майновим сертифікатом, відповідно до якого Продавець продав, а Покупець купив належне Продавцю право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства у пайовому фонді майна СВК "Агрофірма "Оршівська" (с. Оршівці, Кіцманського району, Чернівецької області) відповідно до списку осіб, які мають право на такий пай, затвердженого зборами співвласників від 17 квітня 2001 року, частка якого визначена в розмірі 11490,00 грн. Продаж вчинено за 21257,00 грн., які Покупець сплатив до моменту укладення цього договору .
25 лютого 2011 року Шепетівською об'єднаною державною податковою інспекцією Хмельницької області надіслано листа начальнику ДПІ у Кіцманському районі, в якому повідомлено, що інспекцією 19 квітня 2010 року по 19 травня 2010 року проведено планову виїзну документальну перевірку ВАТ "Шепетівська реалбаза хлібопродуктів" за період з 01 квітня 2008 року по 31грудня 2009 року.
В листі вказано, що ВАТ "Шепетівська реалбаза хлібопродуктів" 24 липня 2008 року уклала договір комісії № 1 з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 про те, що останній зобов'язується за дорученням ВАТ "Шепетівська реалбаза хлібопродуктів" за винагороду вчинити угоди з купівлі-продажу у співвласників майнових паїв (належних майнових прав на пайове майно) СВК "Агрофірма "Оршівська". В подальшому, згідно вказаного договору комісії ВАТ "Шепетівська реалбаза хлібопродуктів" перерахувала кошти на рахунок фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 для закупівлі прав на майнові паї громадян. Придбані у жителів с. Оршівці права на майнові паї здобуті ними в процесі приватизації, а відповідно до п.п. 4.3.18 п. 4.3 ст. 4 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", дохід отриманий фізичною особою в результаті відчуження майнових паїв, які безпосередньо отримані у власність у процесі приватизації (реформування аграрного сектора) не включається до складу оподаткованого доходу. Таким чином, Шепетівською об'єднаною державною податковою інспекцією Хмельницької області зроблено висновок про те, що ВАТ "Шепетівська реалбаза хлібопродуктів", що придбало майнові паї у громадян не є податковим агентом, оскільки відсутній оподатковуваний дохід.
Як вбачається із матеріалів справи, відповідачем отримано інформацію Оршівської сільської ради про громадян, які в 2008-2009 р.р. проводили купівлю-продаж власних майнових паїв, згідно якого вбачається, що ОСОБА_2 30 липня 2008 року здійснила продаж власного майнового паю.
У зв'язку з вищевикладеним, Кіцманською міжрайонною державною податковою інспекцією Чернівецької області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку з питань нарахування, утримання та сплати (перерахування) до бюджету податку на доходи фізичної особи ОСОБА_2 за період з 01 січня 2008 року по 31 грудня 2011 року, за результатами якої 14 грудня 2012 року складено акт № 1691/1243/1700/НОМЕР_1.
В ході проведення позапланової документальної невиїзної перевірки платника податків встановлено, що фізична особа ОСОБА_2 за період з 01 січня 2008 року по 31 грудня 2011 року отримала від фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 кошти від продажу корпоративного права на майнові паї, отримані нею не в процесі приватизації, а внаслідок спадщини. Відповідно до наданої інформації Оршівською сільською радою (лист №47 від 21 березня 2011 року) дата посвідчення договору купівлі-продажу корпоративних прав, які належали платнику податків ОСОБА_2 та були набуті нею не в процесі приватизації - 30 липня 2008 року. Вартість паю без врахування коефіцієнта індексації становила 11490,00 грн. Сума коштів отриманих за відчуження корпоративних прав з урахуванням коефіцієнту складає - 21257,00 грн. Однак, на момент написання акту платник податків-фізична особа ОСОБА_2 декларацію про отримані нею доходи за 2008 рік не подала та податок на доходи фізичних осіб в сумі - 3188,55 грн. не сплатила.
За результатами перевірки відповідачем зроблено висновок про те, що фізична особа - платник податків ОСОБА_2 не подала податкову декларацію про отримані доходи від відчуження корпоративних прав та не сплатила податок на доходи фізичних осіб в сумі - 3188,55 грн., чим порушила п. 179.1 ст. 179 Податкового кодексу України та пп. 18.1 а п. 18.1 ст. 18 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб".
Судом встановлено, що на підставі висновків викладених в акті перевірки, відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 25 грудня 2012 року №0019131700, яким нараховано суму грошового зобов'язання в розмірі 3188,55 грн.
Вважаючи вказане податкове повідомлення - рішення протиправним, позивачка звернулась до суду із вказаним позовом.
Су І інстанції, задовольняючи позов, виходив з того, що відповідач в акті перевірки безпідставно та необґрунтовано дійшов висновку про те, що позивачем порушено вимоги п. 179.1 ст. 179 ПК України, та п.п. а п. 18.1 ст. 18 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб".
Оскільки норми п.п.179.1 ст. 179 ПК України вступили в дію з 01 січня 2011 року в той час як договір купівлі - продажу був укладений 30 липня 2008 року, тому податковий орган в спірних правовідносинах застосував вказану норму в порушення положення ч. 1 ст. 58 Конституції України, так як, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
В той же час, відповідач повинен керуватись п.п. 21.1.1 п. 20.1 ст. 20 ПК України згідно якого, податковий орган зобов'язаний дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.
Колегія суду погоджується з таким висновком суду І інстанції з огляду на наступні обставини.
Правові засади оподаткування доходів фізичних осіб на момент виникнення спірних правовідносин врегульовувались Законом України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22 травня 2003 року № 889-IV (далі - Закон № 889-IV).
Відповідно до п. 1.6 ст. 1 Закону № 889-IV загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню згідно з цим Законом, нарахований (виплачений) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.
Згідно п.п. 4.3.18 п. 4.3 ст. 4 Закону №889-IV до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку не включаються сума доходу, отриманого платником податку внаслідок відчуження акцій (інших корпоративних прав), одержаних ним у власність в процесі приватизації в обмін на приватизаційні компенсаційні сертифікати, безпосередньо отримані ним як компенсація суми його внеску до установ Ощадного банку СРСР або до установ державного страхування СРСР, або в обмін на приватизаційні сертифікати, отримані ним відповідно до закону, а також сума доходу, отриманого таким платником податку внаслідок відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв), майнових паїв, безпосередньо отриманих ним у власність у процесі приватизації згідно з нормами земельного законодавства.
В силу п. 120.1 ст. 120 ПК України за неподання або несвоєчасне подання декларації платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори, податкових декларацій (розрахунків) тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 грн. за кожне таке не подання або несвоєчасне подання.
Як встановлено вище, позивачка отримала у період з 01 серпня 2008 року по 31 грудня 2011 року від приватного підприємця ОСОБА_4 кошти від продажу корпоративного права на майнові паї, отримані нею внаслідок дарування (спадщини) в сумі 21 257, 00 грн.
Таким чином, кошти в сумі 21 257,00 грн. є оподаткованим доходом.
Згідно з п. 1.15 ст. 1 Закону №889 податковий агент - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.
Підпунктом а п. 19.2. ст. 19 Закону №889-IV визначено, що на осіб, які відповідно до цього Закону мають статус податкових агентів покладено обов'язок своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок.
Відповідно до пп. 20.3.2 п. 20.3 ст.20 Закону №889 у разі коли податковий агент до або під час виплати доходу на користь платника податку не здійснює нарахування, утримання або сплату (перерахування) цього податку, відповідальність за погашення суми податкового зобов'язання або податкового боргу, що виникає внаслідок таких дій, покладається на такого податкового агента. При цьому платник податку - отримувач таких доходів звільняється від обов'язків погашення такої суми податкових зобов'язань або податкового боргу.
Підпунктом 8.1.1. п. 8.1. ст. 8 Закону № 889-IV податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону.
Податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки не мають права приймати платіжні документи на виплату доходу, які не передбачають сплати (перерахування) цього податку до бюджету. Якщо оподатковуваний дохід нараховується, але не виплачується платнику податку особою, що його нараховує, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду (п.п. 8.1.2. п. 8.1. ст. 8 Закону №889-IV).
Якщо згідно з нормами цього Закону окремі види оподатковуваних доходів (прибутків) не підлягають оподаткуванню при їх нарахуванні чи виплаті, то платник податку зобов'язаний самостійно включити суму таких доходів до складу загального річного оподатковуваного доходу та подати річну декларацію з цього податку (п.п. 8.1.3. п. 8.1. ст. 8 Закону № 889-IV).
Враховуючи, що у правовідносинах з купівлі-продажу корпоративних прав на майновий пай ВАТ "Шепетівська реалбаза хлібопродуктів", від імені якого діяв фізична особа-підприємець ОСОБА_4 на підставі договору комісії №1, є податковим агентом, тому і обов'язок сплачувати податок з доходів фізичних осіб в даних правовідносинах покладається на ВАТ "Шепетівська реалбаза хлібопродуктів" , а не на позивачку.
Крім того, колегія суду звертає увагу на те, що норми п.п.179.1 ст. 179 ПК України вступили в дію з 01 січня 2011 року, в той час як договір купівлі - продажу укладений 30 липня 2008 року, тому податковий орган в спірних правовідносинах застосував вказану норму в порушення положення ч. 1 ст. 58 Конституції України, так як, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі є не обґрунтованими, у зв'язку з чим, колегія суддів приходить до висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги відповідача та залишення в силі постанови Чернівецького окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2014 року.
Згідно з ч. 2 ст. 159 КАС України, законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм адміністративного процесуального права.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.198, ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
апеляційну скаргу Кіцманської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Чернівецькій області залишити без задоволення, а постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2014 року - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України та підлягає касаційному оскарженню.
Головуючий Загороднюк А.Г.
Судді Драчук Т. О.
Полотнянко Ю.П.