Постанова від 29.01.2015 по справі 674/1781/14-а

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 674/1781/14-а

Головуючий у 1-й інстанції: Артемчук В.М.

Суддя-доповідач: Смілянець Е. С.

29 січня 2015 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Смілянця Е. С.

суддів: Залімського І. Г. Сушка О.О.

за участю секретаря судового засідання: Сушку О.О.

за участю представників сторін:

представника апелянта Моргун Н.В.

представника позивача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду Дунаєвецькому районі Хмельницької області на постанову Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 17 грудня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду Дунаєвецькому районі Хмельницької області про виплату недоодержаної пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера ,

ВСТАНОВИВ:

28.11.2014 року позивач ОСОБА_4 звернулася до суду позовом до управління Пенсійного фонду України в Дунаєвецькому районі Хмельницької області про нарахування та виплату недоодержаної пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера.

Дунаєвецький районний суд Хмельницької області постановою 17.12.2014 року адміністративний позов задовільнив повністю.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим, апелянт просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та відмовити у задоволенні заяви.

В судовому засіданні представник апелянта підтримав доводи апеляційної скарги, в свою чергу представник позивача заперечив проти апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції скасуванню, виходячи з наступного.

Як досліджено з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції ОСОБА_5 був постраждалим внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС ,учасником ліквідації її наслідків у 1986 році, інвалідом ІІ групи.

У березні 2013 року розмір пенсії, що виплачувався ОСОБА_5 було зменшено, з причини проведення зустрічної перевірки достовірності видачі довідки про оплату праці в зоні відчуження на роботі по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Вважаючи зазначені дії незаконними ОСОБА_5 звернувся до суду.

Постановою Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 10.12.2012 року позов було задоволено та зобов'язано УПФ в Дунаєвецькому районі Хмельницької області поновити виплату раніше призначеної ОСОБА_5 пенсії та стягнено недоплачену пенсію за березень-серпень 2012 року.

Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 04.06.2014 року вказана постанова була залишена без змін.

29.08.2014 року відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Хмельницькій області було відкрито виконавче провадження з приводу примусового виконання рішення Дунаєвецького районного суду від 10.12.2012 року.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть.

Після отримання листа управління ПФ в Дунаєвецькому районі від 05.09.2014 р. про неможливість виконати судове рішення від 10.12.2012 р. у зв'язку зі смертю стягувача державною виконавчою службою 22.09.2014 р. виконавче провадження було зупинено до заміни сторони виконавчого провадження.

Позивач звенулася до відповідача із заявою щодо виплати недодержаної її покійним чоловіком за його життя пенсії.

Однак листом Управління Пенсійного фонду Дунаєвецькому районі Хмельницької області від 14.11.2014 року № 74/Г-10 позивачу було відмовлено у виплаті недодержаної пенсії.

Вважаючи зазначені дії УПФ протиправними позивач звернулась до суду з позовом про зобов'язання відповідача виплатити належну її чоловіку суму пенсії, недоплачену йому за життя.

За результатом розгляду справи, суд першої інстанції, керуючись положеннями Закону України "Про пенсійне забезпечення", Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", прийшов до висновку про задоволення позовних вимог.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.

Так, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 його правонаступником стала заявник - ОСОБА_4, до якої перейшли права та обов'язки її чоловіка.

Судом апеляційної інстанції також встановлено, що чоловік заявника ОСОБА_5 був постраждалим внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС ,учасником ліквідації її наслідків у 1986 році, інвалідом ІІ групи та мав право на отримання пенсії відповідно до ст. ст 50,54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Як досліджено з матеріалів справи, 10.12.2012 року Дунаєвецьким районним судом Хмельницької області винесено постанову по справі за адміністративним позовом ОСОБА_5 до Управління Пенсійного фонду Дунаєвецькому районі Хмельницької області про перерахунок пенсії.

Відповідно до вказаного судового рішення, Управління Пенсійного фонду Дунаєвецькому районі Хмельницької області зобов'язано поновити виплату в раніше призначеному розмірі та стягнути недоплачену пенсії за березень-серпень 2012 року позивачу (ОСОБА_5).

Як з'ясовано судовою колегією, вказане судове рішення було оскаржено в апеляційному порядку.

Вінницький апеляційний адміністративний суд ухвалою від 04.06.2014 року залишив без змін постанову Дунаєвецького районного суду Хмельницької області. Вказана постанова набрала законної сили 13.06.2014 року.

Згідно зі свідоцтвом про смерть виданого виконавчим комітетом Смотрицької селищної ради Дунаєвецького району Хмельницької області , ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1219 ЦК України до складу спадщини не входять права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема і право на пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом. Оскільки право на пенсію є невід'ємним правом особи, яка таку отримує, то у разі смерті такої особи таке право не переходить до спадкоємців.

Водночас, відповідно до ст.1227 Цивільного кодексу України, суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Слід зазначити, що зазначена правова норма регулює лише долю тих платежів, право на які виникло за життя спадкодавця.

В даному випадку, оскільки судове рішення, яким зобов'язано поновити виплату в раніше призначеному розмірі та стягнути недоплачену пенсії за березень-серпень 2012 року (ОСОБА_5) набрало законної сили 13.06.2014 року, а позивач помер ІНФОРМАЦІЯ_1, зазначені кошти належали йому за життя, а отже наявні підстави для виплати зазначених коштів позивачу, невиплачених з вини відповідача.

Враховуючи те, що зазначене рішення набуло законної сили та підлягає виконанню 29.08.2014 року відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Хмельницькій області було відкрито виконавче провадження з приводу примусового виконання рішення Дунаєвецького районного суду від 10.12.2012 року.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України "Про виконавче провадження".

Частиною 1 статті 11 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Статтею 17 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою, зокрема, виконавчі листи, що видаються судами.

Частиною 1 ст. 2 даного Закону встановлено, що держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: державний орган; державні підприємство, установа, організація (далі - державне підприємство); юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства (далі - юридична особа).

Тобто, питання щодо виконання судового рішення законодавством покладено на органи державної виконавчої служби.

Отже, питання отримання протиправно не нарахованої та невиплаченої пенсії за період з березня по серпень 2012 року та поновлення виплати пенсії в раніше призначеному розмірі, можливо виключно в межах виконання судового рішення по справі №2-а-2206/1499/12.

Аналогічна правова позиція висвітлена у рішенні Вищого адміністративного суду від 08 липня 2014 року у справі № К/800/7831/13.

Таким чином, суд першої інстанції задовільняючи позовні вимоги, фактично намагається вирішити питання щодо виконання рішення суду від 10.12.2012 року, чим перебирає на себе повноваження органів державної виконавчої служби.

Натомість, відповідно ч.5 ст. 8 Закону України "Про виконавче провадження" у разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов'язкові тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Згідно з ч.1ст.264 КАС України суд може замінити сторону виконавчого провадження її правонаступником за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження.

У даному випадку вірним способом захисту, буде звернення позивача до державного виконавця із заявою про заміну сторони виконавчого провадження.

На підставі викладеного, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції не дав належної оцінки вказаним обставинам та зібраним по справі доказам, не правильно застосував норми матеріального права, у зв'язку із чим, ухвалив рішення, яке підлягає скасуванню.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції вирішив скасувати її та прийняти нову постанову про задоволення позовних

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду Дунаєвецькому районі Хмельницької області задовольнити повністю .

Постанову Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 17 грудня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду Дунаєвецькому районі Хмельницької області про виплату недоодержаної пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера скасувати .

Ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду Дунаєвецькому районі Хмельницької області відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.

Головуючий Смілянець Е. С.

Судді Залімський І. Г.

Сушко О.О.

Попередній документ
42593170
Наступний документ
42593172
Інформація про рішення:
№ рішення: 42593171
№ справи: 674/1781/14-а
Дата рішення: 29.01.2015
Дата публікації: 10.02.2015
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Вінницький апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; соціального захисту; соціального захисту та зайнятості інвалідів; соціальних послуг, у тому числі: