05 лютого 2015 року Справа № 79463/12
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Багрія В.М.,
суддів Рибачука А.І., Старунського Д.М.,
з участю секретаря судового засідання Ратушної М.І.,
представника позивача Бобиляка В.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної служби геології та надр України на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 19.03.2012 року в справі за позовом колективного підприємства «Судововишнянське заводоуправління будівельних матеріалів» до Державної служби геології та надр України про скасування наказу,
У січні 2012 року колективне підприємство «Судововишнянське заводоуправління будівельних матеріалів» звернулося до суду з позовом до Державної служби геології та надр України про скасування наказу.
Позивач просив скасувати наказ відповідача «Про анулювання, зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами» від 27.07.2011р. №43 в частині анулювання спеціального дозволу від 30.08.1994р. №181, наданого йому на видобування глини Судово-Вишнянського родовища.
Позовні вимоги мотивував тим, що протокол з пропозиціями робочої групи від 26.07.2011р. №1-11, на який відповідач посилається у вступній частині оспорюваного наказу, не може бути підставою для обґрунтування прийнятого рішення, оскільки такий не є документом, який фіксує порушення позивачем вимог підпункту 10 пункту 23 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011р. №615. Посилання на факт припинення без поважних причин робіт, передбачених дозволом, більше як на два роки, не відповідає дійсності.
Зазначена відповідачем обставини для анулювання дозволу згідно ч.4 ст.26 Кодексу України «Про надра» є підставою для анулювання у разі незгоди користувача тільки у судовому порядку, чого не було дотримано відповідачем.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 19.03.2012 року позов задоволено. Скасовано наказ Державної служби геології та надр України «Про анулювання, зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами» від 27.07.2011р. №43 в частині анулювання спеціального дозволу від 30.08.1994р. №181, наданого колективному підприємству «Судововишнянське заводоуправління будівельних матеріалів» на видобування глини Судово-Вишнянського родовища.
Постанову суду першої інстанції оскаржила Державна служба геології та надр України, яка в апеляційній скарзі просить її скасувати та прийняти нову постанову про відмову позивачу в задоволенні позову.
Апеляційні вимоги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції не взяв до уваги, що позивач без поважних причин припинив роботи по користуванню надрами, передбачені дозволом, більше, як на два роки, тому оскаржуваним наказом правомірно анульовано дозвіл відповідно до пп. 10 ст. 23 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою КМ України від 30.05.2011 року № 615.
Вислухавши суддю-доповідача, представника позивача, який просить апеляційну скаргу відхилити, а постанову суду першої інстанції залишити без змін, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
В справі встановлено, що 30.08.1994р. колективному підприємству «Судововишнянське заводоуправління будівельних матеріалів» у встановленому законодавством порядку була видана ліцензія №181 строком на 25 років щодо експлуатації родовища корисних копалин на Судово-Вишнянському родовищі глинистих порід, корисні копалини суглинок, глина, для добування глинистої сировини для виготовлення керамічної цегли.
Як видно з акта №41 від 01.04.2011р. щодо дотримання вимог законодавства про надра, складеного ДО «Західна Територіальна інспекція державного геологічного контролю за веденням робіт по геологічному вивченню та використанню надр», при обстеженні Судово-Вишнянського родовища встановлено, що роботи по видобутку корисних копалин не проводились більше двох років. Територія вкрита трав'янистим покривом і поросла чагарником. Дія спеціального дозволу на користування надрами №181 від 30.08.1994р. призупинена наказом Мінприроди України №367 від 03.09.2010р., позивач протягом 2009 року - І кварталу 2011 року не здійснює плату за користування надрами і геологорозвідувальні роботи, в зв'язку з чим акт скеровується на розгляд міжвідомчої робочої групи з питань надрокористування для прийняття відповідного рішення щодо анулювання дії спецдозволу на користування надрами №181 від 30.04.1994р.
Листом ДПА у Львівській області від 01.04.2011р., адресованого ДО «Західна Територіальна інспекція державного геологічного контролю за веденням робіт по геологічному вивченню та використанню надр», повідомлено, що позивач у 2009 році сплатив по платежах за користування надрами 340,00грн. штрафних санкцій за неподання податкових розрахунків, по збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за державні кошти 170,00грн. штрафних санкцій за неподання розрахунків, за 2010 рік сплати не проводив, за 2011 рік сплатив по платежах за користування надрами 340,00грн. штрафних санкцій за неподання податкових розрахунків, по збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за державні кошти 0 грн., що стало підставою звернення ДПА у Львівській області до ДПА України щодо зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами.
За наслідком проведеної перевірки ДО «Західна ТІДГК», відповідно до ст.26 Кодексу України «Про надра» внесло подання №16 від 01.04.2011р. про анулювання спеціального дозволу №181 від 30.04.1994 року, виданого позивачу .
27 липня 2011 року наказом відповідача №43 анульовано виданий колективному підприємству «Судововишнянське заводоуправління будівельних матеріалів» спеціальний дозвіл №181 від 30.08.1994р. на підставі підпункту 10 пункту 23 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою КМ України від 30.05.2011 року № 615.
Згідно зі статтею 13 Кодексу України про надра, користувачами надр можуть бути підприємства, установи, організації, громадяни України, а також іноземні юридичні особи та громадяни.
Надра надаються у користування для геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення (стаття цього 14 Кодексу).
Відповідно до статті 26 Кодексу України про надра, право користування надрами припиняється у разі: 1) якщо відпала потреба у користуванні надрами; 2) закінчення встановленого строку користування надрами; 3) припинення діяльності користувачів надр, яким їх було надано у користування; 4) користування надрами з застосуванням методів і способів, що негативно впливають на стан надр, призводять до забруднення навколишнього природного середовища або шкідливих наслідків для здоров'я населення; 5) використання надр не для тієї мети, для якої їх було надано, порушення інших вимог, передбачених спеціальним дозволом на користування ділянкою надр; 6) якщо користувач без поважних причин протягом двох років, а для нафтогазоперспективних площ та родовищ нафти та газу 180 календарних днів не приступив до користування надрами; 7) вилучення у встановленому законодавством порядку наданої у користування ділянки надр.
Право користування надрами припиняється органом, який надав надра у користування, а у випадках, передбачених пунктами 4, 5, 6 цієї статті, у разі незгоди користувачів, у судовому порядку. При цьому питання про припинення права користування земельною ділянкою вирішується у встановленому земельним законодавством порядку.
Аналіз наведеної норми права дає підстави вважати, що право користування надрами припиняється органом, який надав надра у користування, самостійно або у судовому порядку.
Відповідно до частини третьої статті 26 Кодексу України про надра законодавством України можуть бути передбачені й інші випадки припинення права користування надрами.
Згідно з статтею 16 Кодексу України про надра спеціальні дозволи на користування надрами у межах конкретних ділянок надаються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр як правило, на конкурсних засадах в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Вони надаються спеціалізованим підприємствам, установам і організаціям, а також громадянам, які мають відповідну кваліфікацію, матеріально-технічні та економічні можливості для користування надрами.
Таким органом у 2010 році було Міністерство охорони навколишнього природного середовища України, у 2011 році - Державна служба геології та надр України. Відповідно до покладених на них завдань вони у зазначені роки надавали, зупиняли та анулювали у установленому порядку спеціальні дозволи на користування ділянками надр.
Постановою КМ України від 30.05.2011 року №615 затверджено Порядок надання спеціальних дозволів на користування надрами, яким визначена процедура надання, зупинення та анулювання у 2011 році спеціальних дозволів на користування надрами у межах території України. Дія цього Порядку поширюється на всі види користування надрами.
Підпунктом 10 пункту 23 Порядку передбачено, що право користування надрами припиняється Держгеонадрами безпосередньо або за поданням органів державного гірничого та санітарно-епідеміологічного нагляду, державного геологічного і екологічного контролю, органів місцевого самоврядування, органів державної податкової служби у разі припинення без поважних причин робіт, передбачених дозволом, більш як на два роки, а у разі, коли дозвіл надано на користування нафтогазоносними надрами, - більш як на 180 днів. Припинення права користування надрами здійснюється шляхом прийняття Держгеонадрами наказу про анулювання дозволу.
Цей нормативний акт може встановлювати додаткові підстави для припинення користування надрами, оскільки таке право надано частиною третьою статті 26 Кодексу України про надра, проте він не може скасовувати норму, відповідно до якої у разі незгоди користувачів з припиненням права на користування надрами за неналежне користування ними, здійснюється припинення такого права у судовому порядку.
Дана позиція узгоджується з позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 25.06.2011р. у справі за позовом дочірнього підприємства «Виробничий підрозділ «Шадурський кар'єр «Карат» закритого акціонерного товариства «Гірничовидобувний і каменеобробний комбінат «Біличі» до Міністерства охорони навколишнього природного середовища України про визнання протиправним та скасування наказу, а також в постанові від 11.11.2014 року в справі за позовом ТзОВ «Ремпостач» до Державної служби геології та надр України про скасування наказу.
Відповідачем не було дотримано встановленої законом процедури анулювання дозволу, оскільки як видно з матеріалів справи, колективне підприємство не давало згоду щодо такого анулювання, що в свою чергу є підставою для припинення права користування надрами органом, який надав надра у користування, в судовому порядку.
Статтею 18 Кодексу України про надра передбачено, що надання земельних ділянок для потреб, пов'язаних з користуванням надрами, провадиться в порядку, встановленому земельним законодавством України. Земельні ділянки для користування надрами, крім випадків, передбачених статтею 23 цього Кодексу, надаються користувачам надр після одержання ними спеціальних дозволів на користування надрами чи гірничих відводів. Місцеві Ради народних депутатів при наданні земельної ділянки для розробки родовищ корисних копалин місцевого значення одночасно надають у користування і надра.
Надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу. (ст.19 Кодексу України про надра.)
Суд першої інстанції встановив наявність рішення Судововишнянської міської ради №11 від 11.07.2008 року «Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для розробки глиняного кар'єру глини і суглинків КП «Судововишнянське заводоуправління будівельних матеріалів».
Оскільки дозвіл на користування надрами був зупинений наказом Мінприроди України №367 від 03.09.2010р., а відтак підприємству, починаючи з вересня 2010 року було заборонено експлуатувати родовище, що в свою чергу дає підстави вважати про необґрунтованість висновків відповідача щодо неповажності причин про не користування надрами понад два роки. Наявність заборони виключає можливість користування надрами, що в свою чергу спростовує висновки відповідача щодо неповажності причин більше двох років припинення робіт, про що правильно вважав суд першої інстанції.
Апеляційні доводи в частині незабезпечення позивачем заходів по усуненню причин зупинення дії дозволу, що свідчить про неповажність причин припинення користування надрами, з огляду на викладене вище, є безпідставними.
Суд першої інстанції обставини справи встановив повно, належно оцінив докази, правильно застосував норми матеріального та процесуального права, внаслідок чого обґрунтовано задовольнив позов.
Доводи апелянта висновків суду не спростовують.
Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу Державної служби геології та надр України залишити без задоволення.
Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 19.03.2012 року в справі №2а-506/12/1370 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий: В.М. Багрій
Судді : А.І. Рибачук
Д.М. Старунський