29 січня 2015 року Справа № 876/10231/13
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :
судді-доповідача Богаченка С.І.,
суддів Старунського Д.М., Качмара В.Я.
при секретарі судового засідання - Ратушній М.І.
за участі позивача ОСОБА_2
представника відповідача Точ І.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Галицького відділу державної реєстраційної актів цивільного стану реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 19 червня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Галицького відділу державної реєстраційної актів цивільного стану реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції, третя особа ОСОБА_4 про оскарження відмови у зміні імені,-
19 березня 2013 року ОСОБА_2 звернулись в суд з позовом до Галицького відділу державної реєстраційної актів цивільного стану реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції, третя особа ОСОБА_4 в якому просила скасувати висновок відповідача від 23 лютого 2013 року за №485/03-3 про відмову у зміні імені.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 19 червня 2013 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано висновок Галицького відділу державної реєстраційної актів цивільного стану реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції про відмову у зміні імені (прізвища, власного імені, по батькові) від 23 лютого 2013 року №485/03-3. Зобов'язано Галицький відділ державної реєстраційної актів цивільного стану реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції повторно розглянути заяву ОСОБА_4 про зміну імені (прізвища, власного імені, по батькові).
Не погодившись із постановою суду першої інстанції, Галицький відділ державної реєстраційної актів цивільного стану реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції повторно подав апеляційну скаргу на неї, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою в позові відмовити повністю.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт по справі зазначає, що прийнявши оскаржену постанову, суд першої інстанції допустив невірне тлумачення норм матеріального права, помилково ототожнивши юридичне поняття права особи на зміну по батькові та самого факту державної реєстрації зміни імені (прізвища, власного імені, по батькові).
Також, апелянт по справі зазначив, що син позивача по справі - ОСОБА_4, який досяг 16-ти років не мав права на зміну по батькові, оскільки батько не змінив свого власного імені.
Заслухавши суддю доповідача, проаналізувавши матеріали справи, апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
Судом першої інстанції було встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_4, який є сином позивача по справі, звернувся до Галицького відділу державної реєстраційної актів цивільного стану реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції із заявою про зміну імені (прізвища, власного імені, по батькові). А саме, змінити в актовому записі по батькові з «ОСОБА_4» на «ОСОБА_4». Однак, відповідачем по справі було відмовлено про що видано висновок за №485/03-32 від 23 лютого 2013 року.
Згідно із ст.28 Цивільного кодексу України, фізична особа набуває прав та обов'язків і здійснює їх під своїм ім'ям. Ім'я фізичної особи, яка є громадянином України, складається із прізвища, власного імені та по батькові, якщо інше не випливає із закону або звичаю національної меншини, до якої вона належить. Ім'я фізичній особі надається відповідно до закону.
Відповідно до ст.295 Цивільного кодексу України, фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на власний розсуд змінити своє прізвище та (або) власне ім'я.
Згідно із ч.2 Порядку розгляду заяв про зміну імені (прізвища, власного імені, по батькові) фізичної особи, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2007 року за №915, заяви про зміну імені (прізвища, власного імені, по батькові) громадян України, які проживають на території України, приймає, розглядає, а також веде їх облік відділ державної реєстрації актів цивільного стану за місцем їх проживання.
Відповідно до пункту 1 глави 4 розділу 3 Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України 18 жовтня 2000 року №52/5 фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, має право змінити своє прізвище та (або) власне ім'я за згодою батьків (одного з батьків - у разі, коли другий з батьків помер, визнаний безвісно відсутнім, оголошений померлим, визнаний обмежено дієздатним, недієздатним, позбавлений батьківських прав щодо цієї дитини, а також якщо відомості про батька (матір) дитини виключено з актового запису про її народження або якщо відомості про чоловіка як батька дитини внесені до актового запису про її народження за заявою матері) або за згодою піклувальника. Фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, має право на зміну по батькові у разі зміни її батьком свого власного імені.
Згідно із ст.8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка була ратифікована Законом України №475/97-ВР від 17 липня 1997 року, кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров'я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.
Окрім, цього Європейський суд з прав людині у справі «Гарнага проти України» зазначив, що регулювання питання зміни по батькові фізичних осіб в Україні має недоліки та містить обмеження, які не відповідають закріпленій законодавством свободі зміни імені, невід'ємною частиною якого є по батькові. Більш того, національні органи, відмовляючи у задоволені відповідної заяви заявниці, не навели достатніх підстав для цієї відмови. Відповідно, Європейський суд встановив, що було порушення статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. З цим погодився і Верховний суд України.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції вірно прийшов до висновку задовольняючи позовні вимоги.
Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.160, ст.ст. 195, ст. 196, ч.1 п.1 ст. 199, ч.1 ст. 200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст. 206, 254 КАС України, колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду, -
Апеляційну скаргу Галицького відділу державної реєстраційної актів цивільного стану реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції - залишити без задоволення.
Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 19 червня 2013 року по справі №813/2023/13-а - залишити без змін.
Ухвала апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили.
Головуючий суддя С.І. Богаченко
Суддя Д.М. Старунський
Суддя В.Я. Качмар
Повний текст ухвали виготовлено 03 лютого 2015 року.