Справа: № 381/916/14-а Головуючий у 1-й інстанції: Бутенко В.О. Суддя-доповідач: Борисюк Л.П.
Іменем України
03 лютого 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді суддів при секретарі за участю: представника позивачаБорисюк Л.П., Петрика І.Й., Собківа Я.М. Чайка О.С. ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_6 на ухвалу та постанову Фастівського міськрайонного суду Київської області від 26 листопада 2014 року у справі за позовом ОСОБА_6 до Фастівської міської ради Київської області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
В лютому 2014 року ОСОБА_6 звернулася до Фастівського міськрайонного суду Київської області із позовом до Фастівської міської ради Київської області в якому просила визнати протиправними дії відповідача та зобов'язати вчинити відповідні дії в порядку передбаченому законодавством з прийняття належного рішення щодо надання дозволу на відбудову належної на праві власності гр. ОСОБА_6 2/5 частини житлового будинку, що відповідає квартирам № 1 та № 2 розташованих за адресою: АДРЕСА_1.
04.09.2014 представником позивача подано клопотання про призначення повторної пожежно-технічної експертизи.
Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 26 листопада 2014 року в задоволенні поданого клопотання представника позивача відмовлено.
Постановою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 26 листопада 2014 року в задоволенні позову відмовлено.
Позивач, не погоджуючись з прийнятими рішеннями суду, звернувся з апеляційними скаргами, в яких зазначає, що оскаржувана ухвала та постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить скасувати ухвалу суду про відмову в задоволенні клопотання про призначення повторної пожежно-технічної експертизи та постановити нову ухвалу якою дане клопотання задовольнити, а також скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, який з'явився в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 21.11.2005 в житловому будинку АДРЕСА_1 сталася пожежа, якою було пошкоджено на 100% 2/5 частин будинку, які належать ОСОБА_6 на праві власності згідно договору дарування від 29.05.1998 та згідно договору купівлі-продажу від 11.09.1997.
Власниками інших частин будинку за вказаною адресою, що складає 2/5 та 1/5 частин цього ж будинку, тобто квартира № 4 та квартира № 3 відповідно є: ОСОБА_7 та ОСОБА_8.
ОСОБА_6 двічі зверталася до Фастівської міської ради Київської області із заявами про надання їй дозволу на відбудову належної їй частини будинку по АДРЕСА_1.
Однак, листами Відділу містобудування та архітектури виконкому Фастівської міської ради від 28.09.2012 та від 17.06.2013 позивачу було відмовлено в зв'язку з ненаданням нотаріально завіреної згоди співвласниці домоволодіння ОСОБА_7
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 04 грудня 2013 року, яким визнано неправомірною відмову ОСОБА_7, як співвласника будинку, у підписанні згоди про не заперечення відбудови частини житлового будинку АДРЕСА_1. Однак, на момент подання позову дане рішення є невиконаним, що стало підставою для звернення ОСОБА_6 до суду з вищевказаним позовом.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що факт невиконання рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 04 грудня 2013 року не є підставою для визнання протиправними дій відповідача.
З таким висновком суду колегія суддів погоджується, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про основи містобудування», містобудування (містобудівна діяльність) - це цілеспрямована діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, громадян, об'єднань громадян по створенню та підтриманню повноцінного життєвого середовища, яка включає прогнозування розвитку населених пунктів і територій, планування, забудову та інше використання територій, проектування, будівництво об'єктів містобудування, спорудження інших об'єктів, реконструкцію історичних населених пунктів при збереженні традиційного характеру середовища, реставрацію та реабілітацію об'єктів культурної спадщини, створення інженерної та транспортної інфраструктури.
Згідно зі ст. 5 Закону України «Про основи містобудування», при здійсненні містобудівної діяльності повинні бути забезпечені: розробка містобудівної документації, проектів конкретних об'єктів згідно з вихідними даними на проектування, з дотриманням державних стандартів, норм і правил, регіональних і місцевих правил забудови; розміщення і будівництво об'єктів відповідно до затверджених у встановленому порядку містобудівної документації та проектів цих об'єктів; раціональне використання земель та територій для містобудівних потреб, підвищення ефективності забудови та іншого використання земельних ділянок; охорона культурної спадщини, збереження традиційного характеру середовища населених пунктів; урахування державних та громадських інтересів при плануванні та забудові територій; урахування законних інтересів та вимог власників або користувачів земельних ділянок та будівель, що оточують місце будівництва; інформування через засоби масової інформації громадян про плани перспективного розвитку територій і населених пунктів, розміщення важливих містобудівних об'єктів; участь громадян, об'єднань громадян в обговоренні містобудівної документації, проектів окремих об'єктів і внесення відповідних пропозицій до державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій; захист прав громадян та громадських організацій згідно із законодавством.
За змістом ч. 5 ст. 26 вказаного Закону, проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів; 6) реєстрація права власності на об'єкт містобудування.
Згідно з ч. 1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», замовник має право виконувати будівельні роботи після: 1) направлення замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, - щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування; 2) реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до I - III категорій складності; 3) видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до IV і V категорій складності.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах, що належать до I - III категорій складності, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт.
Реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт проводить орган державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі протягом п'яти робочих днів з дня надходження декларації.
Виконувати будівельні роботи, підключати об'єкт будівництва до інженерних мереж та споруд без реєстрації зазначеної декларації забороняється.
За наявності зареєстрованої декларації про початок виконання будівельних робіт отримання замовником та генеральним підрядником чи підрядником (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) інших документів дозвільного характеру для виконання будівельних робіт та видалення зелених насаджень у межах будівельного майданчика не вимагається.
За змістом ч.ч. 1-4 ст. 37 вказаного Закону, право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах будівництва, що належать до IV і V категорій складності, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після отримання дозволу на виконання будівельних робіт.
Дозвіл на виконання будівельних робіт видається органами державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.
Форма дозволу на виконання будівельних робіт, форма заяви, що подається для його отримання, перелік документів, що додаються до заяви, форма відмови у видачі дозволу на виконання будівельних робіт, порядок видачі та анулювання дозволу на виконання будівельних робіт визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.
Підставою для відмови у видачі дозволу на виконання будівельних робіт є:
1) неподання документів, необхідних для прийняття рішення про видачу такого дозволу;
2) невідповідність поданих документів вимогам законодавства;
3) виявлення недостовірних відомостей у поданих документах.
Відповідно до ч. 1 ст. 358 Цивільного кодексу України, право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.
Як вбачається з матеріалів справи та було зазначено вище, рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області від 04 грудня 2013 року було визнано неправомірною відмову ОСОБА_7, як співвласника будинку АДРЕСА_1 у підписанні згоди про не заперечення відбудови частини житлового будинку АДРЕСА_1, квартири ¹ 1 та № 2. Станом на день звернення позивача до суду з даним позовом дане рішення суду набрало законної сили, однак на даний час є невиконаним. Згода співвласника ОСОБА_7 відсутня.
З огляду на те, що Фастівська міська рада не має законних підстав витребувати таку згоду від ОСОБА_7, а процедура узаконення передбачена ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачає наявність такої згоди, колегія суддів погоджується з висновком суду про відмову в задоволенні позову ОСОБА_6
Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи в частині поданого представником позивача клопотання про призначення повторної пожежно-технічної експертизи, колегія суддів виходить з наступного.
Так, з матеріалів справи вбачається, що 04.09.2014 до суду першої інстанції представником позивача було подано клопотання про призначення повторної пожежно-технічної експертизи, посилаючись на те, що висновок експерта НДЕКЦ при ГУ МВС України в Київській області Щетініна А.В. від 28.10.2007 № 2075 викликає сумнів в його об'єктивності, повноті та обґрунтованості, так як він має ймовірний та вірогідний характер.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 КАС України, для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд може призначити експертизу.
Згідно з приписами ст. 85 КАС України, якщо висновок експерта буде визнано неповним або неясним, судом може бути призначена додаткова експертиза, яка доручається тому самому або іншому експерту (експертам).
Якщо висновок експерта буде визнано необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, судом може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові (експертам).
Судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
Додаткова експертиза призначається після розгляду судом висновку первинної експертизи, коли з'ясується, що усунути неповноту або неясність (незрозумілість) висновку шляхом допиту експерта неможливо.
Висновок визнається неповним, коли експерт дослідив не всі подані йому об'єкти чи документи, чи не дав вичерпних відповідей на порушені перед ним питання. Неясним (незрозумілим) вважається висновок, який нечітко викладений або має невизначений, неконкретний характер.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки висновок експерта НДЕКЦ при ГУ МВС України в Київській області Щетініна А.В. від 28.10.2007 № 2075 не було визнано неповним або неясним, а також необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, то підстави для призначення додаткової експертизи відсутні.
Згідно зі ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 199 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін.
Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 199, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційні скарги ОСОБА_6 на ухвалу та постанову Фастівського міськрайонного суду Київської області від 26 листопада 2014 року - залишити без задоволення.
Ухвалу та постанову Фастівського міськрайонного суду Київської області від 26 листопада 2014 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя суддя суддя Л.П. Борисюк І.Й. Петрик Я.М. Собків
Повний текст ухвали складено та підписано - 06.02.2015
Головуючий суддя Борисюк Л.П.
Судді: Петрик І.Й.
Собків Я.М.