Справа: № 750/13144/14 Головуючий у 1-й інстанції: Супрун О.П. Суддя-доповідач: Коротких А. Ю.
Іменем України
05 лютого 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Коротких А.Ю.,
суддів: Ганечко О.М.,
Літвіної Н.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного Фонду України у м. Чернігові на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 31 грудня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до управління Пенсійного Фонду України у м. Чернігові про визнання неправомірними дій, зобов'язання вчинити певні дії, -
В зв'язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України прийнято у порядку скороченого провадження, згідно з абз. 4 ч. 8 ст. 183-2, п. 3 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 31 грудня 2014 року позов задоволено частково.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, управління Пенсійного Фонду України у м. Чернігові подало апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою в задоволенні позову відмовити повністю. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що судом першої інстанції були неповно з'ясовані всі обставини, що мали суттєве значення для вирішення справи та допущені порушення норм матеріального права.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 04 грудня 2014 року позивач звернулась до відповідача із заявою про перерахунок призначеної пенсії з урахуванням інших виплат, зазначених в довідці Державної фінансової інспекції у Чернігівській області від 03 грудня 2014 року № 191.
Листом від 15.12.2014 року позивачу було відмовлено у здійсненні перерахунку пенсії з посиланням на відсутність підстав для такого перерахунку, оскільки відповідно до вимог ст. 37 Закону України "Про державну службу" такі виплати не включаються до заробітної плати державного службовця при обчисленні пенсії.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
За змістом статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року № 3723-XII (далі - Закон України № 3723-ХІІ) пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 % від сум їх заробітної плати, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
У частині 1 статті 1 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 року № 108/95 ВР (далі - Закон України № 108/95 ВР) зазначено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Статтею 2 Закону України № 108/95 ВР визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.
Частиною 2 статті 33 Закону України № 3723-XII передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.
Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення та допомога для вирішення соціально-побутових питань входить до системи оплати праці державного службовця.
Крім того, статтею 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788-XII (далі - Закон України № 1788-ХІІ) врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.
Відповідно до частини першої статті 66 Закону України № 1788-ХІІ до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26 червня 1997 року № 400/97 ВР нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяли на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу)).
Згідно зі статтею 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV (далі Закон України №1058-IV) до виплат (доходів), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, належать, зокрема: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим самим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Зі змісту наведених норм вбачається, що отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач безпідставно відмовив ОСОБА_3. у перерахунку пенсії, чим порушив її права та законні інтереси.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції обґрунтованими.
Судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального права, а тому, у відповідності до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.
Керуючись ст. ст. 160, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
Апеляційну скаргу управління Пенсійного Фонду України у м. Чернігові залишити без задоволення, а постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 31 грудня 2014 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили у порядку, визначеному ст. 254 КАС України та не підлягає оскарженню.
Головуючий суддя: Коротких А.Ю.
Судді: Ганечко О.М.
Літвіна Н.М.
.
Головуючий суддя Коротких А. Ю.
Судді: Літвіна Н. М.
Ганечко О.М.