Справа: № 826/7219/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Гарник К.Ю. Суддя-доповідач: Грищенко Т.М.
Іменем України
27 січня 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Грищенко Т.М.,
суддів Мацедонської В.Е., Лічевецького І.О.,
при секретарі Киш С.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби в місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 грудня 2014 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будтепломонтаж" до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів в місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
Товариство з обмеженою відповідальністю "Будтепломонтаж" звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів в місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0004482230 від 07 травня 2013 року.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 липня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2013 року у справі № 826/7219/13-а в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Будтепломонтаж" відмовлено.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 07 жовтня 2014 року касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будтепломонтаж" задоволено частково. Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.07.2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2013 року у справі № 826/7219/13-а скасовано. Справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 грудня 2014 року адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про відмову у задоволенні позовних вимог.
Апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є на його переконання підставою для зміни судового рішення.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів в місті Києві, згідно із підпунктом75.1.2 пункту 75.1 статті 75, пункту 79.1, пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України відповідно до наказу № 1229 від 22 квітня 2013 року проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з ТОВ "Онікс компані ЛТД" код ЄДРПОУ 37817014 за період лютий 2012 року, ТОВ "Константа-Інкорпорейтед" код ЄДРПОУ 37817020 за період січень, лютий, березень 2012 року, ТОВ "Компанія "Мармур ЛТД" код ЄДРПОУ 37889288; за період травень, червень, липень 2012 року, ТОВ "КФ Горизонталь" код ЄДРПОУ 37889322 за період, травень, червень, липень 2012 p., ТОВ "Тесей ЛТД" код ЄДРПОУ 37818657 за період серпень, вересень 2012 року, ТОВ "Ю. О. Електронікс-1" ЄДРПОУ 32799525 за період жовтень, листопад 2012 року. Результати перевірки оформлені актом від 23 квітня 2013 року № 255/1/22-3/32154970.
В ході проведення документальної позапланової виїзної перевірки та згідно висновків цього Акта, відповідачем порушено вимоги пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198, пункту 201.4, пункту 201.6 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено завищення залишку від'ємного значення податку на додану вартість, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на загальну суму 115 138,9 грн., в тому числі по періодам: за січень 2012 року на суму 13030,00 грн., лютий 2012 року - 13003,00 грн., березень 2012 року - 5130,00 грн., травень 2012 року - 12595,67 грн., червень 2012 року - 5864,00 грн., липень 2012 року - 30440,00 грн., серпень 2012 року - 4789,00 грн., вересень 2012 року - 27060,00 грн., жовтень 2012 року - 2015,20 грн., листопада 2012 - 1212,00 грн.
07 травня 2013 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0004482230, відповідно до якого позивачу зменшено розмір залишку від'ємного значення у розмірі 1151389 грн.
З підстав незгоди з правомірністю податкового повідомлення-рішення, позивач звернувся до суду.
Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія Київського апеляційного адміністративного суду зазначає наступне.
Щодо господарських відносин із ТОВ «Константа-Інкорпорейтед» судом встановлено, що між позивачем за ТОВ «Константа-Інкорпорейтед» укладались наступні договори: договір № 12-01 від 04 січня 2012 року на виконання робіт по розробці проектно - конструкторської документації; № 14 від 10 січня 2012 року на виконання робіт по виготовленню фільєрних пластин живильників; № 60 від 07 грудня 2011 року на виконання робіт по ремонту системи автоматизації; № 27 від 01 лютого 2012 року на виконання робіт по шліфуванню та поліруванню ж/с живильників.
На підтвердження надання вищезазначених послуг, між позивачем та ТОВ «Константа-Інкорпорейтед» підписані відповідні акти виконаних робіт від 21 березня 2012 року на суму 61560,00 грн., від 30 січня 2012 року на суму 47400,00 грн., від 10 лютого 2012 року на суму 37272,00 грн., від 13 лютого 2012 року на суму 13386,00 грн.
В свою чергу, ТОВ «Константа-Інкорпорейтед» виписані на адресу позивача податкові накладні № 375 від 20 січня 2012 року на суму 30780,00 грн., № 643 від 30 січня 2012 року на суму 47400,00 грн., № 163 від 10 лютого 202 року № 37272,00 грн. № 252 від 13 лютого 2012 року на суму 13386,00 грн., № 534 від 21 березня 2012 року на суму 30780,00 грн.
Оплата за надані послуги здійснювалась в порядку безготівкового розрахунку, що підтверджують відповідні платіжні доручення.
Також, між позивачем та ТОВ «Компанія «Мармур» укладено Договори № 43 від 23 квітня 2012 року на виконання робіт по проектуванню С.А. зерносушарки; № 50 від 28 квітня 2012 року на виконання робіт по збиранню щита управління СА; № 71 від 25 квітня 2012 року на виконання робіт по розробці документації.
На підтвердження фактичного надання послуг, позивачем надано копії актів виконаних робіт № 1 від 08 травня 2012 року на суму 30000,00 грн., № 1 від 28 травня 2012 року на суму 32400,00 грн., № 2 від 15 червня 2012 року на суму 30000,00 грн., № 1 від 02 липня 2012 року на суму 48000,00 грн., № 2 від 05 липня 2012 року на суму 54000,00 грн.
В свою чергу, ТОВ «Компанія «Мармур» виписано на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Будтепломонтаж» виписано наступні податкові накладні: № 172 від 08 травня 2012 року на суму 30000,00 грн., № 817 від 28 травня 2012 року на суму 32400,00 грн., № 413 від 15 червня 2012 року на суму 30000,00 грн. № 51 від 02 липня 2012 року на суму 48000,00 грн., № 147 від 05 липня 2012 року на суму 54000,00 грн.
Оплата за надані послуги здійснювалась в порядку безготівкового розрахунку, що підтверджують відповідні платіжні доручення.
З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов угоди між позивачем та ТОВ «КФ «Горизонталь» отримано продукцію згідно видаткових накладних № 05142 від 14 травня 2012 року на суму 13174,00 грн., № 06132 від 13 червня 2012 року на суму 5184,00 грн., № 07233 від 23 липня 2012 року на суму 8640,00 грн., № 07311 від 31 липня 2012 року на суму 72000,00 грн.
ТОВ «КФ «Горизонталь» виписано на адресу позивача податкові накладні № 256 від 11 травня 2012 року на суму 13174,00 грн., № 363 від 13 червня 2012 року на суму 8184,00 грн., № 827 від 23 липня 2012 року на суму 8640,00 грн., № 1103 від 31 липня 2012 року на суму 72000,00 грн.
Оплата за надані послуги здійснювалась в порядку безготівкового розрахунку, що підтверджують відповідні платіжні доручення.
Також, між ТОВ «Будтепломонтаж» укладено угоди з ТОВ «Тесей ЛТД», а саме: № 7/11 від 11 липня 2012 року на виконання робіт по проектуванню АСУ ТП фільтрів; № 53 від 17 липня 2012 року на виконання робіт по ремонту плат; № 7/16 від 16 липня 2012 року на виконання робіт по проектуванню АСУ ТП випарної станції; №7/18 від 18 липня 2012 року на виконання робіт по збиранню та монтажу щита АСУ ТП; № 7/17 від 17 липня 2012 року на виконання робіт по проектуванню АСУ ТП похилої дифузії.
На підтвердження надання послуг, позивачем надано копії актів виконаних робіт № 1 від 07 липня 2012 року на суму 21648,00 грн., № 2 від 17 вересня 2012 року на суму 21648,00 грн., № 1 від 22 серпня 2012 року на суму 7086,00 грн., № 1 від 10 вересня 2012 року на суму 38640,00 грн., № 1 від 14 вересня 2012 року на суму 57600,00 грн., № 1 від 24 вересня 2012 року на суму 44472,00 грн.
ТОВ «Тесей ЛТД» виписано на адресу позивача податкові накладні від 07 серпня 2012 року на суму 21648,00 грн., від 22 серпня 2012 року на суму 7086,00 грн., від 10 вересня 2012 року на суму 38640,00 грн., від 14 вересня 2012 року на суму 57600,00 грн., від 17 вересня 2012 року на суму 21648,00 грн., від 24 вересня 2012 року на суму 44472,00 грн.
Оплата за надані послуги здійснювалась в порядку безготівкового розрахунку.
На підставі угоди та відповідно до податкових накладних № 474 від 15 жовтня 2012 року та № 624 від 19 листопада 2012 року позивачем від ТОВ «Ю.О.Електронікс-1» отримано товари на загальну суму 19363,20 грн.
Оплата за надані послуги здійснювалась в порядку безготівкового розрахунку.
На підставі угоди та податкових накладних № 212 від 09 грудня 2011 року на суму 9792,00 грн., № 389 від 15 грудня 2011 року на суму 19950,00 грн., № 424 від 16 лютого 2012 року на суму 27360,00 грн. позивачем від ТОВ «Онікс Компані ЛТД» отримано товар на загальну суму 51102,00 грн.
Оплата за надані послуги здійснювалась в порядку безготівкового розрахунку.
Надаючи правову оцінку колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до пункту 14.1.36 Податкового кодексу господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник. податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Згідно з пп. «а» п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає зокрема у разі здійснення операцій з придбання товарів та послуг, які відповідно до п. 185.1 ст. 185 цього Кодексу є об'єктом оподаткування податком на додану вартість.
Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: - дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; - дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України вбачається, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.
Пунктом 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України визначено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, яка, як встановлено п. 201.10 цієї ж статті є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
З аналізу наведених норм Податкового кодексу України вбачається, що виникнення у платника податків права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість можливе, за умови придбання ним товарів та послуг для використання їх при здійсненні ним господарської діяльності, визначальною ознакою якої є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Так, зв'язок між фактом придбання товарів та господарською діяльністю Позивача підтверджується доданими господарськими угодами із замовниками, а саме: замовлення ремонтно-монтажних робіт (товарів, послуг) у контрагентів здійснювалось для виконання договорів із замовниками, копії договорів яких містяться у матеріалах справи, про виконання будівельно-монтажних робіт. Додатковими угодами до цих договорів визначено конкретні роботи, які виконувались контрагентами як субпідрядниками.
Для виконання господарських зобов'язань по угодам із Замовниками, Позивач укладав господарські угоди із TOB «Онікс компані ЛТД», TOB «Константа-Інкорпорейтед», TOB «Компанія «Мармур ЛТД», TOB «КФ Горизонталь», TOB «Тесей ЛТД», TOB «Ю.О. Електроніко-1» для виконання субпідрядних робіт, що підтверджується господарськими договорами. Вищевказаними замовниками прийнято будівельно-монтажні роботи, надані Позивачу TOB «Онікс компані ЛТД», TOB «Константа-Інкорпорейтед», TOB «Компанія «Мармур ЛТД», TOB «КФ Горизонталь», TOB «Тесей ЛТД», TOB «Ю.О. Електроніко-1», що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2.
Отже, у матеріалах справи містяться докази використання Позивачем придбаних товарів (послуг) у своїй господарській діяльності.
Крім того, доводами податкового органу щодо безтоварності операцій позивача ТОВ "Онікс компані ЛТД", ТОВ "Константа-Інкорпорейтед", ТОВ "Компанія "Мармур ЛТД", ТОВ "КФ Горизонталь", ТОВ "Тесей ЛТД", ТОВ "Ю.О.Електронікс-1» є висновки актів перевірок, посилань на неправильне оформлення зазначених господарських операцій або відсутність первинних документів по взаємовідносинам із контрагентами контролюючим органом в акті перевірки не наведено.
Разом з тим, зі змісту акту перевірки від 23 квітня 2013 року № 255/1/22-3/32154970 вбачається, що перевіряючим надавались докази на підтвердження реальності господарських відносин позивача із ТОВ "Онікс компані ЛТД", ТОВ "Константа-Інкорпорейтед", ТОВ "Компанія "Мармур ЛТД", ТОВ "КФ Горизонталь", ТОВ "Тесей ЛТД", ТОВ "Ю.О.Електронікс-1», проте, контролюючим органом неправомірно не взяті до уваги первинні документи та зроблені висновки про безтоварність господарських операцій лише на підставі актів перевірок контрагентів.
Таким чином, відповідачем не було дотримано ні цієї умови, ні інші умови порядку проведення документальних позапланових виїзних перевірок, що приводить до неправомірності дій відповідача при проведенні перевірки, за результати якої відповідачем були зроблені певні висновки на підставі яких винесено оскаржуване рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірність свого рішення.
На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни або скасування постанови суду.
Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби в місті Києві - залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 грудня 2014 р. - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Т.М.Грищенко
Судді В.Е.Мацедонська
І.О.Лічевецький
Повний текст рішення виготовлено 02.02.2015р.
Головуючий суддя Грищенко Т.М.
Судді: Лічевецький І.О.
Мацедонська В.Е.