16 грудня 2014 рокусправа № 811/3586/13-а
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чабаненко С.В.
суддів: Іванова С.М. Шлай А.В.
за участю секретаря судового засідання: Кязимової Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2013 року по справі №811/3586/13-а за позовом ОСОБА_1 до Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування наказу,-
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області (надалі - Олександрійська ОДПІ ГУ Міндоходів в Кіровоградській області) з позовом, в якому просить:
- скасувати наказ Олександрійської ОДПІ Головного управління Міндоходів в Кіровоградській області від 07 жовтня 2013 року №40-о «Про звільнення ОСОБА_1.», як неправомірний;
- поновити ОСОБА_1 на посаді головного державного податкового ревізора-інспектора;
- стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу з розрахунку середньої заробітної плати 3106,40 грн. та моральну шкоду в розмірі 10 000 грн.
Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2013 року адміністративний позов було частково задоволено.
Визнано протиправним та скасовано наказ Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області №40-о від 07.10.13 "Про звільнення ОСОБА_1."
Поновлено ОСОБА_1 на посаді головного державного ревізора-інспектора відділу податкового аудиту Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області з 07.10.13.
Зобов'язано Олександрійську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 07.10.13 по 09.12.13, вирахувавши суми виплаченої вихідної допомоги, грошової компенсації за невикористані щорічні відпустки та заробітної плати, отриманої ОСОБА_1 за цей період у комунальному підприємстві "Олександрійський центральний ринок".
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, помилковість висновків суду, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.
Сторони по справі про час і місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.
Позивач в судове засідання не прибув, надіслав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач в судове засідання не прибув та про причини неприбуття не повідомив.
З урахуванням наявних в справі матеріалів, виходячи з норм ч. 4 ст. 196 КАС України, нез'явлення в судове засідання представників сторін апеляційної скарги не перешкоджає розгляду справи.
Колегія суддів, проаналізувавши фактичні обставини справи, застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесені постанови, що оскаржується, в межах доводів апеляційної скарги, прийшла до висновку про наявність правових підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, що 02.06.2003 року ОСОБА_1 було прийнято на роботу в Олександрійську ОДПІ.
Просуваючись по службі, наказом начальника Олександрійської ОДПІ Кіровоградської області ДПС №77-о від 03.12.12 переведена на посаду головного державного податкового ревізора - інспектора відділу перевірок платників податків управління податкового контролю Олександрійської ОДПІ Кіровоградської області ДПС. (а.с. 10 - 13).
Указом Президента України №726/2012 від 24.12.12 "Про деякі заходи з оптимізації системи центральних органів виконавчої влади" утворено Міністерство доходів і зборів України шляхом реорганізації Державної податкової служби України та Державної митної служби України.
Згідно з Указом Президента України №141/2013 від 18.03.13 "Про Міністерство доходів і зборів України" Міністерство доходів і зборів України є правонаступником Державної податкової служби України та Державної митної служби України, що реорганізуються.
Постановою Кабінету Міністрів України №229 від 20.03.13 "Про утворення територіальних органів Міністерства доходів і зборів" утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Міністерства доходів і зборів згідно з додатком 1. Реорганізовано шляхом приєднання до відповідних територіальних органів Міністерства доходів і зборів територіальні органи Державної податкової служби та Державної митної служби згідно з додатком 2. Визначено територіальні органи Міністерства доходів і зборів правонаступниками територіальних органів Державної податкової служби та Державної митної служби, що реорганізуються згідно з пунктом 2 цієї постанови. Зокрема утворено Олександрійську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області, до якої приєднано Олександрійську об'єднану державну податкову інспекцію Кіровоградської області Державної податкової служби. (а.с. 54 - 55).
Наказом голови комісії з проведення реорганізації ДПС України №24 від 03.06.13 "Про реорганізацію територіальних органів Державної податкової служби у Кіровоградській області" наказано розпочати реорганізацію територіальних органів ДПС у Кіровоградській області та утворити комісії з проведення реорганізації територіальних органів ДПС у Кіровоградській області. (а.с. 56-57).
На виконання цього наказу, а також наказу Олександрійської ОДПІ Кіровоградської області ДПС №446 від 05.06.13 "Про реорганізацію Олександрійської ОДПІ Кіровоградської області ДПС" (а.с. 58 -59), наказу голови комісії з проведення реорганізації Олександрійської ОДПІ Кіровоградської області ДПС №28-о від 17.06.13 (а.с. 97-101) позивачку 17.06.13 попереджено про наступне звільнення із займаної посади 19.08.13 у зв'язку з реорганізацією Олександрійської ОДПІ Кіровоградської області ДПС, зміною структури, штатного розпису та скороченням штатної чисельності. (а.с. 74)
Наказом начальника Олександрійської ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області №40-о від 07.10.13 позивачку з 07.10.13 звільнено з посади головного державного податкового ревізора-інспектора відділу перевірок платників податків управління податкового контролю у зв'язку з реорганізацією та скороченням штатної чисельності Олександрійської ОДПІ Кіровоградської області ДПС згідно з п.1 ст. 40 КЗпП України. (а.с. 6).
Відповідно до п.19 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.1992р. "Про практику розгляду судами трудових спорів" розглядаючи трудові спори, пов'язані зі звільненням за п.1 ст.40 Кодексу законів про працю України, суди зобов'язані з'ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджувався він за два місяці про наступне вивільнення.
Судом встановлено, що підставами прийняття оскаржуваного наказу № 40-о від 07.10.2013 року стали реорганізація та скорочення штатної чисельності Олександрійської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Кіровоградської області згідно п.1 ст. 40 КЗпП України.
Відповідно до п.1 ст. 40 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП України) трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом, у разі змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату.
Частиною 2 статті 40 Кодексу законів про працю України передбачено, що звільнення працівника у випадку реорганізації підприємства, установи, організації допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.
Згідно з ч. 3 ст. 36 КЗпП України у разі зміни власника підприємства, а також у разі його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія трудового договору працівника продовжується. Припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу можливе лише у разі скорочення чисельності або штату працівників (пункт 1 частини першої статті 40).
Відповідно до статті 49-2 КЗпП України, про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.
При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством.
Частиною 3 ст. 42 КЗпП України визначено, що перевага в залишенні на роботі може надаватися й іншим категоріям працівників, ніж це передбачено даною нормою і якщо це передбачено законодавством України.
Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації працівник, за своїм розсудом, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно. Водночас власник або уповноважений ним орган доводить до відома державної служби зайнятості про наступне вивільнення працівника із зазначенням його професії, спеціальності, кваліфікації та розміру оплати праці.
Як свідчать матеріали справи, 17.06.2013 року позивача, за наявності згоди профспілкового комітету, було попереджено про наступне вивільнення у зв'язку з реорганізацією, зміною структури та скорочення штатної чисельності з зазначенням дати, а саме 19.08.2013 року (а.с.74, 73).
Згідно організаційної структури Олександрійської ОДПІ Кіровоградської області Державної податкової служби, затвердженого 21 грудня 2012 року штатна чисельність становила 115 осіб.
У ході реорганізації територіальних органів Державної податкової служби у Кіровоградській області було 13.06.2013 року затверджено тимчасовий штатний розпис на 2013 рік Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області та штатний розпис, затверджений 01.10.2013 року штатна кількість Олександрійської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області становить - 64 одиниці.
Таким чином штатна чисельність працівників Олександрійської ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області у порівнянні зі штатною чисельністю Олександрійської ОДПІ Кіровоградської області ДПС зменшилась на 51 штатну одиницю, що унеможливило запропонувати всім вивільненим працівникам Олександрійської ОДПІ Кіровоградської області ДПС роботу в Олександрійській ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області.
Також в матеріалах справи наявна порівняльна характеристика працівників відділу податкового аудиту та сектору камеральних перевірок Олександрійської ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області, з якої вбачається, що працівники, які були переведені до новоствореної структури мають в порівнянні з ОСОБА_1 більш тривалий безперервний стаж роботи в установі та більш тривалий досвід роботи на посадах ревізорів-інспекторів, деякі працівники мають дітей віком до трьох років (до шести років), звільнення яких не допускається (ч.3 ст. 184 КЗпП України), а також працівник який працює в іншій місцевості і є працівником Петрівського відділення Олександрійської ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області (а.с.137-139).
Тобто, будь-які інші посади, яким би за кваліфікаційними вимогами відповідала позивач, а бо ж які вимагають певної кваліфікації, як на момент вивільнення так і в подальшому в штатних розкладах відповідача були відсутні, а тому не були запропоновані позивачу за об'єктивних причин (а.с.81).
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем при вивільненні позивача за п. 1 ст. 40 КЗпП України були дотримані вимоги приписів абз. 2 п. 8 ч. 1 ст. 40, ст. ст. 42, 43, 49-2 зазначеного Кодексу, а отже вивільнення останньої є законним, тоді як висновки суду першої інстанції не ґрунтуються на повному та всебічному дослідженню, матеріалів справи і не відповідають обставинам справи.
Заслуговують на увагу і інші доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі.
Так, колегія суддів окремо звертає увагу на те, що позивач не перебувала у службових відносинах з Олександрійською ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області, але судом першої інстанції при поновленні позивача на посаді головного державного податкового інспектора Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області не було дотримано приписів ч. 1 ст. 235 КЗпП України, згідно якої у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір, отже позивач підлягав поновленню на посаді головного державного інспектора юридичного відділу Олександрійської ОДПІ Кіровоградської області ДПС.
За таких обставин колегія суддів, приходить до висновку, що позовні вимог позивача є безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають, а відповідно апеляційна скарга підлягає задоволенню в повному обсязі.
Підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, відповідно до п. 2 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України є, в тому числі, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови про відмову в задоволенні адміністративного позову.
Керуючись ст. ст. 160, 161, 195, 198, 202, 207 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Кіровоградській області на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2013 року по справі № 811/3586/13-а - задовольнити.
Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2013 року по справі № 811/3586/13-а - скасувати.
У задоволені адміністративного позову - відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту її постановлення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий: С.В. Чабаненко
Суддя: С.М. Іванов
Суддя: А.В. Шлай