18 березня 2014 рокусправа № 804/3822/13-а
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Уханенка С.А.
суддів: Богданенка І.Ю. Дадим Ю.М.
за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Криворізької південної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2013 р. по справі за позовом Криворізької південної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби до приватного підприємства "ЛФЦ" про стягнення коштів за податковим боргом,-
У березні 2013 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути кошти з платника податків ПП "ЛФЦ", з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, в рахунок погашення податкового боргу на користь бюджету податкову заборгованість по єдиному податку в сумі - 18 877,75 грн.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2013 р. в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погодившись з постановою суду позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення та прийняти нову постанову у справі, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що приватне підприємство "ЛФЦ" 25.05.1992 року зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Криворізької міської ради Дніпропетровської області та перебуває на податковому обліку в Криворізькій південній міжрайонній державній податковій інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби.
З 2002 року у картці особового рахунку позивача обліковується податковий борг у сумі 6 062,99 грн. При сплаті підприємством поточних нарахувань вказана заборгованість була погашена у порядку календарної черговості та з 2001 року по 2010 рік, нараховувалась пеня у розмірі 9 504,46 грн., яка автоматично погашена в розмірі 8 387,02 грн. за рахунок поточних платежів.
Станом на 01.02.2013р. за відповідачем обліковується податковий борг по сплаті єдиного податку в сумі 18 877,75 грн. в т.ч. основного платежу в сумі 17 663,70 грн. та залишок несплаченої пені - 1 214,05 грн.
13.11.01 Криворізької південною МДПІ Дніпропетровської області ДПС було винесено податкову вимогу №1/78 на суму 3 600,00 грн., отримана відповідачем 17.12.2001 року.
17.01.02 Криворізької південною МДПІ Дніпропетровської області ДПС було винесено другу податкову вимогу №2/7 на суму 5 866,00 грн.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність у платника податку ПП "ЛФЦ" податкового боргу.
Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.
Відповідно до п. п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відповідно до пункту 7.7. статті 7 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.
Аналогічні положення також передбачені п.87.9 ст.87 Податкового кодексу України.
Матеріали справи свідчать та позивачем не заперечується, що відповідач 06.07.2001 року за платіжним дорученням №72 перерахував до бюджету 2 419 грн. єдиного податку за 2 квартал 2001 року та 09.07.2001 року платіжним дорученням №74 - 7 350 грн. (а.с.136). Вказані платіжні доручення були прийняті Криворізьким ТВБ відділенням Дніпропетровської дирекції АК АПБ «Україна», але ця сума не була перерахована до бюджету з вини банківської установи, а саме у зв'язку з ліквідацією АК АПБ «Україна». 04.04.2002 року податковим органом було прийнято рішення №77 про стягнення податкового боргу з рахунку (рахунків) ПП "ЛФЦ", відповідно до якого з підприємства стягнуто єдиний податок у сумі 6 062,99 грн.
Відповідно до положень п.п. 16.5.1. Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" за порушення строків перерахування податків, зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів або державних цільових фондів, встановлених Законом України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні" банк сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, у розмірах, встановлених підпунктом 16.4.1 пункту 16.4 статті 16, та штрафні санкції, встановлені підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 цього Закону, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Законом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податку, збору (обов'язкового платежу) до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків, зборів (обов'язкових платежів) звільняється від відповідальності за несвоєчасне або неповне зарахування таких платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.
Зазначені вище обставини були встановлені рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 01.08.2002 року справа №А/25/92, (залишено без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.11.2002 року), яким визнано недійсним рішення ДПІ у Дзержинському районі м. Кривого Рогу (правонаступником якого є Криворізька південна міжрайонна державна податкова інспекція Дніпропетровської області Державної податкової служби) №77 від 04.04.2002р. про стягнення з приватного малого научно - впроваджувального підприємства "ЛФЦ" (перейменовано в ПП "ЛФЦ") податкового боргу у сумі 6 062,99 грн. та зобов'язано відділення Державного казначейства України в м. Кривому Розі повернути з державного бюджету України на рахунок приватного малого научно - впроваджувального підприємства "ЛФЦ" 6 092,99 грн.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо відсутності у ПП "ЛФЦ" податкового боргу, оскільки підстави для виникнення податкового боргу відсутні, що встановлено зазначеними вище рішеннями Господарського суду Дніпропетровського області та Дніпропетровського апеляційного Господарського суду, а отже і відсутні підстави для нарахування пені, а також зміни напрямку платежу.
За таких обставин суд апеляційної вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду відсутні.
Керуючись ст. ст. 199, 200, 205, 206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Криворізької південної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби - залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2013 р. - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий: С.А. Уханенко
Суддя: І.Ю. Богданенко
Суддя: Ю.М. Дадим