Справа № 815/7239/14
06 лютого 2015 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Єфіменка К.С., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ДПІ у Рахівському районі Головного управління Міндоходів у Закарпатській області про скасування податкового повідомлення-рішення №55383-15 від 28.06.2014 року за формою "Ф" та податкової вимоги №608-25/176 від 05.09.2014 року за формою "Ф",-
З позовом до суду звернулась ОСОБА_1 до ДПІ у Рахівському районі Головного управління Міндоходів у Закарпатській області про скасування податкового повідомлення-рішення №55383-15 від 28.06.2014 року за формою "Ф" та податкової вимоги №608-25/176 від 05.09.2014 року за формою "Ф".
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що з 20.09.2012 року позивачка неодноразово зверталася до орендодавця - Рахівської райдержадміністрації з вимогою достроково розірвати договір оренди земельної ділянки, оскільки ОСОБА_1 не користується орендованою ділянкою у розмірі 553 кв.м. і не в наміру оплачувати орендну плату, у зв'язку з чим позивач вважає, що Договір оренди землі №15/01-27 від 14.04.2010 року є розірваним, а тому стягнення орендної плати по ньому є безпідставним та необґрунтованим, у зв'язку з чим просить скасувати податкове повідомлення-рішення №55383-15 від 28.06.2014 року за формою "Ф" та податкову вимогу №608-25/176 від 05.09.2014 року за формою "Ф".
Відповідач був сповіщений належним чином про день, час та місце слухання справи, в судове засідання не з'явився без поважних причин, від представника позивача 28.01.2015 року надійшла заява про розгляд справи за відсутності позивача, а тому суд на підставі положень ч.4 ст.122, ч.6 ст.128 КАС України ухвалив розглянути справу в порядку письмового провадження 06.02.2015 року за наявними в справі письмовими доказами.
Дослідивши наявні докази та давши їм оцінку, суд встановив наступне.
19.04.2010 року укладено договір оренди №15/01-27 між Рахівською районною державною адміністрацію та ОСОБА_1, згідно якого об'єктом оренди є земельна ділянка загальною площею 553 кв.м., яка знаходиться у АДРЕСА_1. (а.с.12-15)
28.06.2014 року, за несплату орендної плати з фізичних осіб, ДПІ у Рахівському районі Головного управління Міндоходів у Закарпатській області винесено податкове повідомлення-рішення №55363-15 про стягнення податкового зобов'язання в розмірі 5091,47 грн.(а.с.7)
05.09.2014 року, ДПІ у Рахівському районі Головного управління Міндоходів у Закарпатській області винесено податкову вимогу №608-25/176 про стягнення податкового боргу в розмірі 5091,47 грн.(а.с.8)
Позивач не погоджується з прийнятими податковим повідомленням-рішенням та податковою вимогою оскільки вважає, що Договір оренди землі №15/01-27 від 19.04.2010 року є розірваним, а тому стягнення орендної плати по ньому є безпідставним та необґрунтованим.
Розглянувши акт суб'єкту владних повноважень, суд виходячи з положень ч.3 ст.2 КАС України, приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Частина 2 статті 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень
адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах
повноважень та й спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з
використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 288.1 ст. 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір такої земельної ділянки. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.
Згідно ст.13 Закону України «Про оренду землі» від 06.10.1998 року №161-XIV договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про оренду землі» строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років.
Пунктом 7 договору оренди землі №15/01-27 від 19.04.2010 року встановлено строк дії зазначеного договору на 5 років.
Згідно листів від 28.08.2014 року та від 09.10.2010 року, ОСОБА_1 зверталася до Рахівської районної державної адміністрації з проханням розгляду питання про розірвання Договору оренди землі №15/01-27 від 19.04.2010 року (а.с.18-19).
Враховуючи, що на момент прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення №55363-15 від 28.06.2014 року термін дії договору оренди землі №15/01-27 від 19.04.2010 року не сплинув та що лист-звернення до орендодавця не є підставою вважати договір оренди розірваним, суд доходить висновку про правомірність прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до п.20.1.28 ст.20 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.
Частиною 59.1. ст. 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Враховуючи, що ДПІ у Рахівському районі Головного управління Міндоходів у Закарпатській області правомірно винесено податкове повідомлення-рішення №55363-15 від 28.06.2014 року та позивачем не сплачено суму податкового зобов'язання, суд доходить висновку про правомірність винесення податкової вимоги №608-25/176 від 05.09.2014 року.
З урахуванням вищевикладеного суд доходить висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про скасування податкового повідомлення-рішення №55383-15 від 28.06.2014 року за формою "Ф" та податкової вимоги №608-25/176 від 05.09.2014 року за формою "Ф" не підлягають задоволенню, на підставі положень ч.1 ст.162 КАС України. Судові витрати розподілити за правилами, передбаченими ст.94 КАС України.
Керуючись ст.ст.94,158-163 КАС України, суд, -
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ДПІ у Рахівському районі Головного управління Міндоходів у Закарпатській області про скасування податкового повідомлення-рішення №55383-15 від 28.06.2014 року та податкової вимоги №608-25/176 від 05.09.2014 року - відмовити повністю.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання повного тексту постанови.
Суддя Єфіменко К.С.