Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
16 грудня 2014 року Справа № П/811/3859/14
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кравчук О.В. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до відповідачів:
1- Олександрійської ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області,
2- Головного управління ДФС у Кіровоградській області
про визнання протиправними та скасування рішень і вимоги.
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Олександрійської ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області, Головного управління ДФС у Кіровоградській області (далі - відповідачі 1, 2 відповідно), у якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у Кіровоградській області від 09 жовтня 2014 року №160/10/11-28-10-01-08;
- визнати протиправною та скасувати вимогу Олександрійської ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області від 02 вересня 2014 року №Ф-0020021701 про сплату боргу (недоїмки) в сумі 781,45 грн. з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування;
- визнати протиправним та скасувати рішення Олександрійської ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області від 02 вересня 2014 року №0020031701 про застосування штрафних санкцій в сумі 78,15 грн. за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску в сумі 781,45 грн.
Позовні вимоги ґрунтуються на твердженнях про те, що відповідно до статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" ОСОБА_1, який отримує пенсію за віком, звільнений від сплати єдиного внеску, а відтак - вимога Олександрійської ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області про сплату боргу від 02 вересня 2014 року №Ф-0020021701 про сплату недоїмки по єдиному внеску, рішення Олександрійської ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області від 02 вересня 2014 року №0020031701 про застосування штрафних санкцій та рішення Головного управління ДФС у Кіровоградській області від 09 жовтня 2014 року №160/10/11-28-10-01-08 є протиправними.
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2014 року закрито провадження у справі №П/811/3859/14 в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління ДФС у Кіровоградській області про результати розгляду первинної скарги від 09 жовтня 2014 року №160/10/11-28-10-01-08., що враховується судом при подальшому розгляді позовних вимог ОСОБА_1
Позивач в судове засідання не прибув, хоча про дату, час та місце розгляд справи повідомлявся належним чином, у позовній заяві просив розгляд справи провести за його відсутності (а.с.5, 33).
Представник відповідача 1 - Олександрійської ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області - надав до суду заяву про розгляд справи без його участі у порядку письмового провадження (а.с.34).
Також надав заперечення на позовну заяву, за якими позов ним не визнається у повному обсязі. Такі заперечення мотивовано тим, що ОСОБА_1, який не досяг пенсійного віку, отримує пільгову пенсію за списком №1, призначену на підставі статті 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення", а тому не звільняється від сплати єдиного внеску (а.с.35-36).
Представник відповідача 2 - Головного управління ДФС у Кіровоградській області - свою позицію висловив у клопотанні про закриття провадження в частині позовних вимог, яке було вирішене Ухвалою суду від 16 грудня 2014 року.
Відповідно до частини четвертої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Крім того, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта (частина шоста статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до частини першої статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Відтак, суд вважає за можливе розглянути дану справу у письмовому провадженні за наявними у справі доказами.
Розглянувши у письмовому провадженні подані представниками позивача і відповідача документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно і неупереджено оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ОСОБА_1 30 жовтня 2012 року зареєстрований як фізична особа-підприємець (а.с.9) та з того часу перебуває на обліку в Олександрійській об'єднаній державній податковій інспекції як платник єдиного податку, що підтверджується відповідним свідоцтвом платника (а.с.10).
Згідно довідки Управління Пенсійного фонду України в м.Олександрія та Олександрійському районі Кіровоградської області від 02 липня 2014 року №2145/10-24 підтверджено, що з 23 квітня 2007 року, ОСОБА_1 призначено пенсію за віком на пільгових умовах при повному пільговому стажі (а.с.8).
02 вересня 2014 року Олександрійською ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області відповідно до статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" було виставлено вимогу №Ф-0020021701 про сплату боргу (недоїмки) в сумі 781,45 грн. з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (а.с.11) та винесено рішення №0020031701 про застосування штрафних санкцій в сумі 78,15 грн. за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску в сумі 781,45 грн. (а.с12)
09 вересня 2014 року позивач звернувся із скаргою до Кіровоградської ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області, в якій просив визнати протиправними та скасувати вимогу №Ф-0020021701 про сплату боргу (недоїмки) в сумі 781,45 грн. з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та рішення №0020031701 про застосування штрафних санкцій в сумі 78,15 грн. за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску в сумі 781,45 грн. (а.с.13-15)
Головне управління ДФС у Кіровоградській області 09 жовтня 2014 року за результатами розгляду вищевказаної скарги прийняло рішення №160/10/11-29-10-01-08, яким вказану скаргу позивача було залишено без задоволення, оскаржувані рішення - без змін (а.с.16-18).
Позивач, вважаючи такі рішення відповідачів протиправними, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування; Відповідно до статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платник єдиного внеску зобов'язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Згідно з частиною восьмою статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом є календарний місяць, а для платників, зазначених в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - календарний рік. З наведеної вище норми вбачається, що платник внеску повинен виконати зобов'язання із сплати єдиного внеску не пізніше 20 числа місяця, наступного за базовим (звітним), тобто протягом (в період) 20 днів наступного місяця, який, відповідно, розпочинається з 1 числа місяця.
Пунктом 4 частини першої статті 4 вказаного Закону до платників єдиного внеску віднесено, зокрема, фізичних осіб - підприємців, в тому числі тих, які обрали спрощену систему оподаткування, та членів сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.
Разом з тим, 07 липня 2011 року прийнято Закон України №3609-VІ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України", який набрав чинності 06 серпня 2011 року. На підставі цього закону статтю 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" доповнено частиною 4, за змістом якої фізичні особи-підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 перебуває у статусі пенсіонера за віком, що підтверджується пенсійним посвідченням (а.с.7).
При цьому такий статус позивачеві надано із зниженням пенсійного віку на 10 років при повному пільговому стажі, як особі, яка працювала на підземних роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1, затверджуваним Кабінетом Міністрів України.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року №1058-IV пенсіонер - особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім'ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.
Відповідно до частини першої статті 9 вказаного Закону, за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
У свою чергу, відповідно до Закону України „Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року № 1788-XII правовими підставами для призначення пенсії за віком є не лише досягнення особою загального пенсійного віку (60 років для чоловіків) та наявність трудового стажу не менше 25 років.
Так, статтею 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" гарантується право на пенсію за віком, зокрема, працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць (чоловікам - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах).
Таким чином, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 є пенсіонером за віком у розумінні положень Закону України "Про пенсійне забезпечення" та Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".
Суд наголошує, що частина четверта статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", якою від сплати єдиного внеску звільняються фізичні особи-підприємці, що обрали спрощену систему оподаткування не містить жодних застережень щодо підстав набуття такою особою пенсії за віком.
За таких умов, враховуючи, що позивач отримує пенсію за віком та не укладав договір про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування з Управлінням Пенсійного фонду України, вимога про сплату про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0020021701 від 02 вересня 2014 року та рішення про застосування до ОСОБА_1 штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску №0020031701 є протиправними та підлягають скасуванню.
Згідно частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Позивачем документально підтверджена сплата судового збору в розмірі 182,70 грн. (а.с.2), а тому зазначена сума підлягає поверненню з Державного бюджету України.
Керуючись статтями 86, 94, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати вимогу Олександрійської ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області від 02 вересня 2014 року №Ф-0020021701 про сплату боргу (недоїмки) в сумі 781,45 грн. з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Визнати протиправним та скасувати рішення Олександрійської ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області від 02 вересня 2014 року №0020031701 про застосування штрафних санкцій в сумі 78,15 грн. за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску в сумі 781,45 грн.
Присудити ОСОБА_1 судові витрати у сумі 182,70 грн. (сто вісімдесят дві гривні, сімдесят копійок) з Державного бюджету України.
Постанова суду набирає законної сили у порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд в десятиденний строк з дня отримання копії цієї постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду О.В. Кравчук