"04" лютого 2015 р. Справа № 917/2485/14
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Горбачова Л.П., суддя Істоміна О.А. , суддя Тарасова І. В.,
при секретарі Полубояриній Н.В.,
за участю представників сторін:
позивача - Храпача О.С. (дов.№б/н від 20.05.2014р.),
відповідача - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ТОВ "Опішнянське міжгосподарське Інкубаторно-птахівниче підприємство" (вх.№393П/3) на ухвалу господарського суду Полтавської області від 04.12.2014 року у справі №917/2485/14
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Опішнянське міжгосподарське інкубаторно-птахівниче підприємство", 38164, Полтавська область, Зіньківський район, смт. Опішня, вул. Мороховця, 47
до Публічного акціонерного товариства "Дочірній банк Сбербанк Росії", 01601, м. Київ-30, вул. Володимирська, 46
про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 04.12.2014р. у справі №917/2485/14 (суддя Гетя Н.Г.) ухвалено матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Опішнянське міжгосподарське Інкубаторно-птахівниче підприємство" до Публічного акціонерного товариства "Дочірній банк Сбербанк Росії" про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, надіслати за підсудністю до господарського суду м. Києва.
Позивач з ухвалою місцевого господарського суду від 04.12.2014р. не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Полтавської області від 04.12.2014р. у справі №917/2485/14. Справу направити для розгляду до господарського суду Полтавської області.
У судовому засіданні 04.02.2015 року позивач підтримав вимоги апеляційної скарги у повному обсязі та просив Харківський апеляційний господарський суд скасувати оскаржувану ухвалу та передати справу на розгляд до господарського суду Полтавської області.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на те, що з копії виконавчого напису нотаріуса Київського міського нотаріального округу Верповської Олени Володимирівни від 25.04.2014 року вбачається, що місцем виконання виконавчого напису є не м.Київ, а смт. Опішня Зінківського району Полтавської області - місцезнаходження майна стосовно якого приватним нотаріусом 25.04.2014 року було вчинено виконавчий напис.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки належним чином суд не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про місце і час розгляду справи ухвалою суду про прийняття апеляційної скарги до провадження від 23.01.2015р.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення позивача, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваної ухвали норм процесуального права, колегія суддів встановила наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, у грудні 2014 року позивач звернувся до господарського суду Полтавської області з заявою, в якій просив визнати такими, що не підлягають виконанню виконавчий напис вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Верповською Оленою Володимирівною двадцять п'ятого квітня дві тисячі чотирнадцятого року, зареєстрований в реєстрі №3251.
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 04 грудня 2014р. по справі №917/2485/14 (суддя Гетя Н.Г.) матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Опішнянське міжгосподарське Інкубаторно-птахівниче підприємство" до Публічного акціонерного товариства "Дочірній банк Сбербанк Росії" про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, надіслано за підсудністю до господарського суду м. Києва.
Як вбачається з матеріалів справи, господарський суд Полтавської області, приймаючи оскаржувану ухвалу виходив з того, що відповідно до частини третьої статті 15 Господарського процесуального кодексу України справи у спорах за участю боржника і стягувача про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса розглядаються господарським судом за місцезнаходженням відповідача або за місцем виконання виконавчого напису нотаріуса за вибором позивача.
Відповідно до наданої позивачем до позовної заяви ксерокопії свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, місцезнаходженням відповідача є вул. Володимирська, будинок 46, м. Київ, 01034.
Згідно з наданою позивачем копією виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Верповської Олени Володимирівни від 25.04.2014 року місцем виконання виконавчого напису є м. Київ.
З огляду на зазначене, господарський суд Полтавської області дійшов висновку, що спір підсудний господарському суду м.Києва.
Судова колегія не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, зважаючи на наступне.
Статтею 15 ГПК України зазначено, що справи у спорах за участю боржника і стягувача про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса розглядаються господарським судом за місцезнаходженням відповідача або за місцем виконання виконавчого напису нотаріуса за вибором позивача.
Апелянт зазначає, що виконавчий напис вчинений приватним нотаріусом Верповською Оленою Володимирівною двадцять п'ятого квітня дві тисячі чотирнадцятого року на договорі іпотеки нерухомого майна, яке знаходиться по вул..Мороховця,47, смт.Опішня Зінківського району Полтавської області, то даний спір підсудний виключно господарському суду Полтавської області, за місцезнаходженням нерухомого майна.
Однак, як вбачається з оскаржуваного виконавчого напису, вчиненого 25.04.2014р. у м.Києві приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Верповоською О.В., зареєстрованого в реєстрі за №3251, останнім запропоновано звернути стягнення на виробничі будівлі за адресою: Полтавська область, смт.Опішня, вул. Мороховця, буд. 47, що належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Опішнянське міжгосподарське інкубаторно-птахівниче підприємство" (а.с.6).
Згідно з п. 4 ч.2 ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи як, зокрема, виконавчі написи нотаріусів.
Приписами ч.1 ст.20 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. У разі якщо боржник є юридичною особою, то виконання провадиться за місцезнаходженням його постійно діючого органу або майна. Право вибору місця виконання між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії з виконання рішення на території, на яку поширюються їх функції, належить стягувачу.
16.05.2014р. виконавче провадження з виконання оскаржуваного виконавчого напису нотаріуса було відкрито начальником ВДВС Зінківського РУЮ відділу державної виконавчої служби Зінківського управління юстиції (а.с.42-45).
Як вбачається з виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АД №379852 Товариство з обмеженою відповідальністю "Опішнянське міжгосподарське інкубаторно-птахівниче підприємство", знаходиться за адресою: 38164, Полтавська область, Зінківський район, смт. Опішня, вул.Мороховця, буд. 47. Відповідно до іпотечного договору, посвідченого 11 лютого 2013р. Глушенко В.В., приватним нотаріусом Зіньківського районного нотаріального округу за реєстровим №95, на якому було вчинено виконавчий напис приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Верповською О.В, та відповідно до інформації, що міститься у самому виконавчому написі, майно боржника (позивача) - виробничі будівлі, на які було звернуто стягнення, знаходиться за адресою Полтавська область, смт. Опішня, вул.Мороховця, буд. 47.
З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що судом надано належне обґрунтування неможливості розгляду позовної заяви, а дана справа підсудна господарському суду Полтавської області.
Конституційне право на судовий захист передбачає як невід'ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об'ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основних свобод.
Статтею 55 Конституції України передбачено захист прав і свобод людини і громадянина судом. Зокрема, частиною 4 цієї статті встановлено, що кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що місцевий господарський суд порушив норми процесуального права, оскільки не обґрунтував неможливість розгляду даної позовної заяви в господарському суді Полтавської області.
За таких підстав, ухвала господарського суду Полтавської області у даній справі винесена з порушенням норм процесуального права, а тому підлягає скасуванню, апеляційна скарга задоволенню, а справа передачі на розгляд до господарського суду Полтавської області.
Керуючись ст.ст. 85, 86, 99, 101, п 2 ст.103, п.4 ч.1 ст.104, ст.105, ст.106 Господарського процесуального Кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду ,-
Апеляційну скаргу задовольнити.
Ухвалу господарського суду Полтавської області від 04.12.2014 року у справі №917/2485/14 скасувати.
Матеріали справи №917/2485/14 передати на розгляд до господарського суду Полтавської області.
Повний текст постанови складено 06 лютого 2015 року.
Головуючий суддя Горбачова Л.П.
Суддя Істоміна О.А.
Суддя Тарасова І. В.