номер провадження справи 19/150/14
27.01.2015 Справа № 908/5272/14
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАКТ» (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Фурманова, 16-А)
до Приватного акціонерного товариства «АЗОВЕЛЕКТРОСТАЛЬ» (87535, Донецька область, м. Маріуполь, площа Машинобудівельників, 1)
про стягнення 21418,91 грн.
Суддя Давиденко І.В.
Представники:
Від позивача: Бичков В.В. - представник за довіреністю № 466/1 від 01.04.14.
Від відповідача: Звєрєва С.С. - представник за довіреністю № 301/20д від 02.01.14.
До Господарського суду Запорізької області 27.11.14. звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «ТАКТ» з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства «АЗОВЕЛЕКТРОСТАЛЬ» про стягнення 21418,91 заборгованості за видатковими накладними, з яких: 17194,00 грн. - суми основного боргу, 881,84 грн. - 3% річних, 3343,07 грн. - втрат від інфляції.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення умов чинного законодавства України не виконав належним чином та в повному обсязі свої зобов'язання перед позивачем по сплаті вартості товару, внаслідок чого у Приватного акціонерного товариства «АЗОВЕЛЕКТРОСТАЛЬ» виникла заборгованість.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 01.12.14. порушено провадження у справі № 908/5272/14, справі присвоєно номер провадження 19/150/14, судове засідання призначено на 17.12.14. о 11-20.
Представник позивача в судовому засіданні 17.12.14. підтримав позовні вимоги, просив суд позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАКТ» задовольнити повністю.
Представник відповідача в судове засідання 17.12.14. не з'явився, письмового відзиву на позов не надав, але від нього електронною поштою було надіслано клопотання про відкладення розгляду справи, в зв'язку з неможливістю представника відповідача бути присутнім в судовому засіданні.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 17.12.14. розгляд справи № 908/5272/14 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України відкладено на 15.01.15. о 10-00.
Від відповідача через канцелярію господарського суду 15.01.15. на підставі ст. 80 Господарського процесуального кодексу України надійшло клопотання про припинення провадження у справі, відповідно до якого відповідач просить суд припинити провадження у справі в частині стягнення з Приватного акціонерного товариства «АЗОВЕЛЕКТРОСТАЛЬ» суми основного боргу в розмірі 17194,00 грн., в зв'язку з тим, що в процесі розгляду справи зобов'язання по сплаті зазначеної вище суми у відповідача припинено. В обґрунтування зазначеного вище клопотання, відповідач посилається на те, що на адресу позивача було надіслано заяву № 523/17-1 від 12.01.15. про припинення зобов'язань заліком однорідних вимог, в результаті чого заборгованість відповідача перед позивачем відповідно до видаткової накладної № РН-003111 від 07.03.13. та видаткової накладної № РН-003139 від 07.03.13. на загальну суму 17194,00 грн. є погашеною в повному розмірі, а зобов'язання відповідача по сплаті за поставлений товар є припиненим. Крім того, відповідач зазначає, що заборгованість позивача перед відповідачем по поверненню надлишково сплачених грошових коштів за Договором № 275АЭСсн від 29.12.12. станом на 12.01.15. складала 50071,93 грн., що підтверджується постановою Донецького апеляційного господарського суду від 20.05.14. у справі № 905/593/14.
Представник відповідача в судовому засіданні 15.01.15. заперечив проти задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАКТ» в частині стягнення 3% річних та втрат від інфляції.
Представник позивача в судове засідання 15.01.15. не з'явився, але від нього через канцелярію господарського суду 29.12.14. надійшли письмові пояснення у справі, відповідно до яких позивач зазначає, що поставка товару за видатковою накладною № РН-003111 від 07.03.13. та видатковою накладною № РН-003139 від 07.03.13. на загальну суму 17194,00 грн. є позадоговірною та заборгованість по ним виникла з підстав, зазначених в позовній заяві.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 15.01.15. розгляд справи № 908/5272/14 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України відкладено на 27.01.15. о 15-00.
Через канцелярію Господарського суду Запорізької області 21.01.15. від позивача надійшли додаткові письмові пояснення, відповідно до яких Товариство з обмеженою відповідальністю «ТАКТ» зазначає, що здійсненню заліку зустрічних однорідних вимог має передувати звірка стану розрахунків за правочинами, за якими у кожної зі сторін виникла заборгованість та мають бути складені відповідні акти, крім того, Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті встановлений механізм за допомогою якого відбувається такий залік. Приватним акціонерним товариством «АЗОВЕЛЕКТРОСТАЛЬ» не виконано умови вказаної вище Інструкції. Також позивач зазначив, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ТАКТ» не заперечує проти заліку зустрічних однорідних вимог, але за умови виконання відповідачем вимог Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті.
Представник позивача в судовому засіданні 27.01.15. підтримав позовні вимоги, просив суд позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАКТ» задовольнити повністю.
Представник відповідача в судовому засіданні 27.01.15. заперечив проти задоволення позову, просив суд припинити провадження у даній справі на підставі п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.
За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення у справі № 908/5272/14.
Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд, -
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
З матеріалів справи вбачається, що 28.02.13. Товариство з обмеженою відповідальністю «ТАКТ» виставило Приватному акціонерному товариству «АЗОВЕЛЕКТРОСТАЛЬ» рахунок на оплату товару № СФ-003737 від 28.02.13. на загальну суму 18892,65 грн., належним чином завірена копія якого міститься в матеріалах справи.
Товариство з обмеженою відповідальністю «ТАКТ» поставило Приватному акціонерному товариству «АЗОВЕЛЕКТРОСТАЛЬ» товар на загальну суму 17194,00 грн., що підтверджується оформленими належним чином двосторонньо підписаними видатковими накладними: № РН-003139 від 07.03.13. на суму 7530,00 грн., № РН-003111 від 07.03.13. на суму 9664,00 грн., товарно-транспортною накладними № 00000002235 від 07.03.13., № 00000002221 від 07.03.13., належним чином завірені копії яких містяться в матеріалах справи.
Позивач вказує на те, що відповідач вартість отриманого товару на загальну суму 17194,00 грн. не оплатив.
З матеріалів справи вбачається, що Товариством з обмеженою відповідальністю «ТАКТ» було надіслано на адресу Приватного акціонерного товариства «АЗОВЕЛЕКТРОСТАЛЬ» лист-претензію № 1794 від 16.10.14. з вимогою оплати суми основного боргу в розмірі 17194,00 грн. та нарахованої суми 3 % річних в розмірі 830,96 грн., та збитків від інфляції в розмірі 3343,07 грн.
Матеріали справи не містять доказів відповіді відповідача на вказаний вище лист-претензію позивача та доказів погашення заборгованості.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач вказує на те, що відповідач в повному обсязі не сплатив вартість отриманого товару, чим порушив вимоги чинного законодавства України, в зв'язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем станом на день звернення Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАКТ» до суду з даним позовом склала 17194,00 грн.
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 32 Господарського кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу України зазначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 205 Цивільного кодексу України, правочин може вчиняться усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Як вбачається з матеріалів справи, видаткові накладні: № РН-003139 від 07.03.13. на суму 7530,00 грн., № РН-003111 від 07.03.13. на суму 9664,00 грн., товарно-транспортні накладні № 00000002235 від 07.03.13., № 00000002221 від 07.03.13. відповідають вимогам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку.
Зазначені вище накладні є первинними документами, які фіксують факт здійснення господарської операції та факт встановлення договірних відносин, а тому в даному випадку є всі підстави для покладення на відповідача обов'язку по проведенню розрахунків за отриманий товар.
Як свідчать матеріали справи та надані суду документи, між сторонами склались господарські відносини, що породили взаємні права та обов'язки. Обов'язки позивача виразились у передачі товару відповідачу, а обов'язки відповідача - в оплаті цього товару.
Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом.
Судом встановлено, що свої зобов'язання позивачем виконано у повному обсязі, а саме, відповідачу з боку Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАКТ» було передано товар загальною вартістю 17194,00 грн., що підтверджується оформленими належним чином двосторонньо підписаними видатковими накладними: № РН-003139 від 07.03.13. на суму 7530,00 грн., № РН-003111 від 07.03.13. на суму 9664,00 грн., товарно-транспортними накладними № 00000002235 від 07.03.13., № 00000002221 від 07.03.13., належним чином завірені копії яких містяться в матеріалах справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
З Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.12. № 01-06/928/2012 вбачається, що підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і яка відповідає вимогам, зокрема, ст. 9 названого Закону і Положенню про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.
Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України.
Вказана вище правова позиція міститься у постанові Вищого господарського суду України від 21.04.11 № 9/252-10.
Таким чином, обов'язок по оплаті товару виник у відповідача після отримання товару, - 07.03.13.
Відповідач, на час подання даної позовної заяви отриманий товар в сумі 17194,00 грн. не оплатив.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).
Судом встановлено, що постановою Донецького апеляційного господарського суду від 20.05.14. у справі № 905/593/14 встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю «ТАКТ» поставлено Приватному акціонерному товариству «АЗОВЕЛЕКТРОСТАЛЬ» за Договором № 275АЭСсн від 29.12.12. товар на загальну суму 493928,07 грн., а відповідачем було оплачено позивачу грошові кошти в розмірі 544000,00 грн., таким чином, сума надлишково сплачених відповідачем на користь позивача грошових коштів складала 50071,93 грн.
Пунктом 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Слід зазначити, що позивачем не заперечувалось факту перерахування відповідачем та не повернення позивачем надлишково сплачених відповідачем на користь позивача в розмірі 50071,93 грн., що було встановлено постановою Донецького апеляційного господарського суду від 20.05.14. у справі № 905/593/14.
Як вбачається з матеріалів справи та зазначається відповідачем, Приватним акціонерним товариством «АЗОВЕЛЕКТРОСТАЛЬ» 12.01.15. надіслано на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАКТ» заяву про припинення зобов'язань шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, відповідно до якої зазначено, що на підставі ст. 601 Цивільного кодексу України, здійснено зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 17194,00 грн., за результатами здійснення зарахування заборгованості відповідача перед позивачем, відповідно до видаткової накладної № РН-003111 від 07.03.13. та видаткової накладної № РН-003139 від 07.03.13. на загальну суму 17194,00 грн. вважається погашеною в повному розмірі, а зобов'язання відповідача по сплаті вартості поставленого товару є припиненим; заборгованість позивача перед відповідачем по поверненню надлишково сплачених грошових коштів за Договором № 275АЭСсн від 29.12.12. станом на 12.01.15. яка складала 50071,93 грн., що підтверджується постановою Донецького апеляційного господарського суду від 20.05.14. у справі № 905/593/14, після зарахування зустрічних однорідних вимог склала 32877,93 грн.
Вказана вище заява була надіслана на адресу позивача 13.01.15., про що свідчать належним чином завірені копії фіскального чеку № 8770 від 13.01.15. з описом вкладення, які містяться в матеріалах справи.
Згідно з ч. 1 ст. 598 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах встановлених договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 601 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.
Отже, зарахування зустрічних однорідних вимог є однією з форм припинення зобов'язання, внаслідок якого має місце індивідуальне задоволення вимог окремого кредитора за рахунок майна боржника.
Згідно з ч. 2 ст. 601 Цивільного кодексу України передбачено, що зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.
При цьому вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, мають відповідати таким умовам:
1) бути зустрічними (кредитор за одним зобов'язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов'язанням є кредитором за другим);
2) бути однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду, у зв'язку з чим зарахування як спосіб припинення зазвичай застосовується до зобов'язань по передачі родових речей, зокрема грошей). Правило про однорідність вимог розповсюджується на їх правову природу, але не стосується підстави виникнення такої вимоги. Отже, допускається зарахування однорідних вимог, які випливають із різних підстав (різних договорів тощо);
3) строк виконання щодо таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.
Зарахування, проведене за заявою однієї сторони, діє з того моменту, коли наявні всі умови для зарахування. Заява про зарахування є способом привести зарахування в дію, але вона не є способом визначення того моменту, з якого починається дія зарахування.
Тобто, допускається зарахування однорідних вимог, які випливають із різних підстав (різних договорів, тощо), строк виконання щодо таких вимог настав або не встановлений, або визначений моментом пред'явлення вимоги.
Частиною 3 ст. 203 Господарського кодексу України встановлено, що господарське зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.
Суд зазначає, що зарахування зустрічних однорідних вимог є способом припинення одночасно двох зобов'язань, в одному з яких одна сторона є кредитором, а інша - боржником, а в другому - навпаки (боржник у першому зобов'язанні є кредитором у другому).
Частина 2 ст. 601 Цивільного кодексу України зазначає, що заяви однієї сторони достатньо для проведення зарахування. Саме таким чином сформульовані положення Господарського кодексу щодо припинення зобов'язання господарських зобов'язань (ч. 3 ст. 203 Господарського кодексу України).
Подібної думки дотримується і Вищий господарський суд України, який зазначає, що «за правовою природою припинення зобов'язання зарахуванням зустрічної вимоги це - одностороння угода, яка оформляється заявою однієї з сторін, і, якщо інша сторона не погоджується з проведенням такого зарахування, вона в праві на підставі ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України звернутись за захистом своїх охоронюваних законом прав до господарського суду» (постанова Вищого господарського суду України № 15-03/186 від 22.07.04.).
Враховуючи те, що заява про припинення зобов'язань шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог була отримана позивачем, про що свідчить належним чином здійснена відправка даної заяви відповідачем, та позивачем не була надана відповідь щодо заперечення проти даної заяви, а також позивачем не надано суду доказів оскарження її в суді, суд встановив, що зобов'язання відповідача в частині стягнення суми основного боргу припинено шляхом зарахуванням зустрічних однорідних вимог.
Таким чином, зобов'язання обох сторін є грошовими, тобто однорідними. При цьому слід зазначити, що нормами чинного законодавства не встановлено заборони здійснювати зарахування зустрічних однорідних вимог на стадії вирішення спору.
Суд вважає, що залік зустрічних однорідних вимог відбувся, але виключно в межах суми основного боргу - 17194,00 грн., оскільки залік зустрічних однорідних вимог в розумінні ст. 601 Цивільного кодексу України та ст. 203 Господарського кодексу України є способом припинення зобов'язання.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що в зв'язку з зарахуванням сторонами зустрічних однорідних вимог, зобов'язання відповідача щодо оплати отриманого товару в розмірі 17194,00 грн. є припиненим.
Відповідно до п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Відсутність предмета спору означає відсутність спірного матеріального правовідношення між сторонами.
З огляду на вищенаведене, в зв'язку з зарахуванням зустрічних однорідних вимог, суд вважає за доцільне клопотання відповідача, яке було подано суду 15.01.15. про припинення провадження у справі задовольнити, провадження у справі в частині стягнення з відповідача на користь позивача 17194,00 грн. - суми основного боргу припинити на підставі п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, в зв'язку з відсутністю предмету спору.
В зв'язку з тим, що відповідач припустився прострочення по платежах, позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути з відповідача на свою користь 881,84 грн. - 3 % річних та 3343,07 грн. - збитків від інфляції.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи вищевикладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 881,84 грн. - 3 % річних та 3343,07 грн. - збитків від інфляції (за обґрунтованим розрахунком позивача).
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАКТ» підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача, оскільки зарахування зустрічних однорідних вимог відбулось після звернення позивача до суду з даним позовом.
Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, п. 1-1 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАКТ» задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «АЗОВЕЛЕКТРОСТАЛЬ» (87535, Донецька область, м. Маріуполь, площа Машинобудівельників, 1, код ЄДРПОУ 25605170) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАКТ» (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Фурманова, 16-А, код ЄДРПОУ 21858879) 881 (вісімсот вісімдесят одну) грн. 84 коп. - 3 % річних, 3343 (три тисячі триста сорок три) грн. 07 коп. - збитків від інфляції, 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. - судового збору.
3. Провадження у справі в частині стягнення 17194 (сімнадцять тисяч сто дев'яносто чотири) грн. 00 коп. - основного боргу припинити.
4. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.
5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 02.02.15.
Суддя І.В. Давиденко