номер провадження справи 19/139/14
27.01.2015 Справа № 908/4833/14
За позовом Концерну "Міські теплові мережі" в особі філії Концерну "Міські теплові мережі" Жовтневого району (юридична адреса: 69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137, фактична адреса: 69002, м. Запоріжжя, вул. Артема, 79-А)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Наш дім" (69050, м. Запоріжжя, вул. Радгоспна, 61)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Державний регіональний проектно-вишукувальний інститут «Запоріждіпроводгосп»
про визнання договору укладеним
Суддя Давиденко І.В.
Представники сторін:
Від позивача: Іванчик О.М. - представник за довіреністю № 51/20-19 від 05.01.15.
Від відповідача: не з'явився
Від третьої особи: не з'явився
Рішення прийнято 27.01.15. після оголошеної на підставі ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні перерви з 22.01.15. по 27.01.15.
До Господарського суду Запорізької області 12.11.14. звернувся Концерн "Міські теплові мережі" в особі філії Концерну "Міські теплові мережі" Жовтневого району з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Наш дім" про визнання укладеним Договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій № 660061 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Наш дім" в редакції, запропонованій позивачем.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем на адресу позивача не повернуто підписаного Договору купівлі-продажу теплової енергії.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 13.11.14. порушено провадження у справі № 908/4833/14, справі присвоєно номер провадження 19/139/14, судове засідання призначено на 02.12.14. о 11-30.
Представник позивача в судовому засіданні 02.12.14. підтримав позовні вимоги, просив суд позов Концерну "Міські теплові мережі" в особі філії Концерну "Міські теплові мережі" Жовтневого району задовольнити повністю.
Представник відповідача в судове засідання 02.12.14. не з'явився, письмового відзиву на позов не надав, але від нього через канцелярію господарського суду 01.12.14. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, в зв'язку з неможливістю представника відповідача бути присутнім в судовому засіданні.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 02.12.14. розгляд справи № 908/4833/14 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України відкладено на 11.12.14. о 09-45.
Від позивача через канцелярію господарського суду 09.12.14. надійшло клопотання про залучення до участі в розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Державний регіональний проектно-вишукувальний інститут "Запоріждіпроводгосп", оскільки дана особа є балансоутримувачем будинку № 105 по пр. Леніна в м. Запоріжжя, в якому знаходиться приміщення № 170 та нежитлове приміщення № 210, які належать на праві власності відповідачу.
Представник відповідача в судовому засіданні 11.12.14. не заперечив проти задоволення зазначеного вище клопотання.
Представник позивача в судовому засіданні 11.12.14. підтримав позовні вимоги, просив суд позов Концерну "Міські теплові мережі" в особі філії Концерну "Міські теплові мережі" Жовтневого району задовольнити повністю.
Від відповідача через канцелярію господарського суду 10.12.14. надійшов письмовий відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач частково заперечує проти позовних вимог Концерну "Міські теплові мережі" в особі філії Концерну "Міські теплові мережі" Жовтневого району в частині підписання між сторонами Додатку № 1 до Договору "Обсяги та порядок постачання теплової енергії Споживачу" в редакції позивача, оскільки відповідач не згоден з розрахунком теплового навантаження, який здійснено позивачем.
Представник відповідача в судовому засіданні 11.12.14. частково заперечив проти задоволення позовних вимог Концерну "Міські теплові мережі" в особі філії Концерну "Міські теплові мережі" Жовтневого району.
В судовому засіданні 11.12.14. представником позивача на підставі ч. 3 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України подано заяву про продовження строку вирішення спору у справі для вирішення спору мирним шляхом.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.12.14. на підставі ст.ст. 27, 69, 77 Господарського процесуального кодексу України залучено до участі у розгляді справи третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Державний регіональний проектно-вишукувальний інститут «Запоріждіпроводгосп»; задоволено клопотання позивача та продовжено строк вирішення спору у справі; розгляд справи відкладено на 22.01.15. о 10-00.
22.01.15. позивачем до суду подано уточнений відзив на позовну заяву, відповідно до якого ТОВ «Наш дім» проти позову заперечує та просить суд відмовити позивачу в задоволенні його позовних вимог у повному обсязі та зазначає, що Договір купівлі продажу теплової енергії в гарячій воді № 660061 від 17.03.14. з додатками до нього було підписано між сторонами.
21.01.15. та 22.01.15. позивачем до суду подано додаткові письмові пояснення по справі, згідно яких зазначає, що відповідач не повернув на адресу позивача оформлений належним чином Договір купівлі продажу теплової енергії в гарячій воді № 660061 від 17.03.14.
В судовому засіданні 22.01.15. на підставі ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 27.01.15. о 15-30, про що сторони повідомлені під розписку.
Позивачем 27.01.15. до суду подано письмові пояснення по справі, відповідно до яких позивач зазначає, що на даний час Договір купівлі продажу теплової енергії в гарячій воді № 660061 від 17.03.14. є неукладеним, у зв'язку з недосягненням між сторонами згоди з усіх істотних умов Договору.
В судовому засіданні 27.01.15. позивач підтримав свої позовні вимоги та просив суд позов задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання 27.01.15. не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.
За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення у справі № 908/4833/14.
Розглянувши подані матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд Запорізької області, -
Рішенням Запорізької міської ради „Про створення Комунальних підприємств теплових мереж" від 11.01.02. № 17 створено Концерн „Міські теплові мережі".
Основним предметом діяльності Концерну „Міські теплові мережі" є виробництво теплової енергії, розподілення теплової енергії для обігріву житла, а також побутових потреб населення та підприємств, установ, організацій і її збут.
Концерн "МТМ", відповідно до Закону України „Про природні монополії", відноситься до суб'єктів природної монополії. Як монополіст такої природної монополії, згідно ст. 19 Закону України „Про теплопостачання", Концерн „Міські теплові мережі" не має права відмовити споживачу теплової енергії у забезпеченні його тепловою енергією за наявності можливостей на приєднання споживача до теплової мережі.
З матеріалів справи вбачається, що позивач здійснює постачання теплової енергії до нежитлових приміщень № 170 четвертого поверху та № 210 п'ятого поверху, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, проспект Леніна, 105, яка належать на праві приватної власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Наш дім", що підтверджується інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 10.08.13. та не заперечується сторонами.
Система опалення нежитлових приміщень, які належать відповідачу, є невід'ємною частиною системи опалення вказаного будинку.
Відповідно до п. 2 ст.275 Господарського кодексу України, Закону України „Про теплопостачання", споживання теплової енергії допускається тільки на підставі договору, укладеного між Теплопостачальною організацією та Споживачем.
20.12.13. відповідач звернувся до позивача з листом про укладення Договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді щодо вказаних вище нежитлових приміщень.
Позивачем було підготовлено проект Договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 660061 від 17.03.14. та надіслано його на адресу відповідача.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач вказує на те, що відповідач проект договору не розглянув та не підписав, протоколу розбіжностей на адресу позивача не направив, чим порушив встановлений порядок укладання господарських договорів, в зв'язку з чим позивач просить суд визнати укладеним Договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 660061 від 17.03.14. в редакції позивача.
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ч. 3 ст. 179 Господарського кодексу України встановлено, що укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.
Згідно ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України передбачено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Частиною 2 ст. 275 Господарського кодексу України встановлено, що відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.
Згідно частини 2 ст. 714 Цивільного кодексу України до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Взаємовідносини між теплопостачальними організаціями та споживачами теплової енергії визначаються „Правилами користування тепловою енергією", затвердженими Постановою КМУ від 03.10.07. № 1198 (далі-Правила). Правила є обов'язковими для виконання усіма теплопостачальними організаціями незалежно від форми власності, споживачами, організаціями.
Відповідно до п. 4 Правил, користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі-продажу теплової енергії між споживачем і теплопостачальною організацією.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про існування встановлених законом підстав для укладення між позивачем, як теплопостачальною організацією, що здійснює теплопостачання в будинок № 105 по проспекту Леніна, в м. Запоріжжя, та відповідачем, як власником нежитлових приміщень № 170, № 210 в будинку № 105 по проспекту Леніна, в м. Запоріжжя, Договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді.
Договір купівлі-продажу - це угода, за якою одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Договір купівлі-продажу є оплатним, двостороннім і консенсуальним. Сторонами (суб'єктами) договору купівлі-продажу є продавець і покупець. Суттєвими умовами договору купівлі-продажу є предмет і ціна.
Аналіз поданого суду проекту Договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 660061 від 17.03.14. в редакції позивача дозволяє зробити висновок щодо наявності у ньому всіх передбачених законом суттєвих умов для договорів купівлі-продажу та договорів енергопостачання.
Статтею 181 Господарського кодексу України передбачено загальний порядок укладання господарських договорів.
Відповідно до ч. 3 ст. 181 Господарського кодексу України визначено, що сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформлює договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограмму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору. За наявності заперечень по окремим умовам договору сторона, яка отримала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться відмітка в договорі, та у двадцятиденний строк направляє другій стороні два примірника протоколу розбіжностей разом із підписаним договором (ч.4 ст. 181 Господарського кодексу України).
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем в процесі розгляду даної справи залучено до матеріалів справи оригінал Договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 660061 від 17.03.14. з додатками до нього, який підписано з боку Концерну "Міські теплові мережі" в особі директора філії Концерну "Міські теплові мережі" Жовтневого району Концерну "Міські теплові мережі" в особі філії Концерну "Міські теплові мережі" Жовтневого району Чаюна Євгена Миколайовича та з боку Товариства з обмеженою відповідальністю «Наш дім» в особі директора Закладного Володимира Кириловича.
Порівнявши умови Договору в редакції, що долучена до матеріалів справи позивачем з Договором, який подано відповідачем, суд дійшов висновку, що вони є ідентичними.
Згідно ч. 2 ст. 631 Цивільного кодексу України встановлено, що договір набирає чинності з моменту його укладення.
Частиною 1 ст. 638 Цивільного кодексу України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Приписами ст. 180 Господарського кодексу України передбачено, що господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визначені такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ст. 627 Цивільного кодексу України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Враховуючи те, що сторонами погоджено всі істотні умови Договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 660061 від 17.03.14. та додатків до нього, про що свідчить підписання даного Договору з боку обох сторін, суд вважає, що вказаний Договір є укладеним.
Відповідно до п. 10.1 Договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 660061 від 17.03.14. передбачено, що цей Договір набирає чинності з дня його підписання і діє до 28.02.15.
Таким чином, з наведеного вбачається, що Договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 660061 від 17.03.14. набрав чинності з 17.03.14.
Обов'язок доведення покладається законом на позивача.
Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Таким чином, з наведеного вбачається, що до господарського суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється.
Відповідно до ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд порушує справи за позовними заявами підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.
Отже, необхідною умовою для звернення до суду із відповідним позовом є порушення прав та охоронюваних законом інтересів особи - позивача у справі.
Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За таких обставин, враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що порушення прав позивача відповідачем не доведено, оскільки в матеріалах справи міститься підписаний з обох сторін Договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 660061 від 17.03.14., у зв'язку з чим суд відмовляє в задоволенні позову повністю з підстав його необґрунтованості.
Згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на позивача.
Керуючись ст. ст. 32, 33, 34, 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. В задоволенні позову відмовити повністю.
2. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 30.01.15.
Суддя І.В. Давиденко