27.01.2015 р. Справа№ 914/2184/14
Господарський суд Львівської області у складі судді Король М.Р. розглянув заяву Приватного акціонерного товариства "Галичина" про розстрочку виконання рішення господарського суду Львівської області вiд 03.09.2014 р. у справi
за позовом: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м.Луцьк
до відповідача: Приватного акціонерного товариства "Галичина", м.Радехів Львівської області
про: стягнення 197 376,95 грн.,
За участю представників:
від позивача (стягувача): ОСОБА_2 - адвокат (договір від 09.01.2015 року);
від відповідача (боржника): не прибув.
Обставини розгляду заяви. Ухвалою господарського суду від 19.01.2015 року прийнято до розгляду заяву Приватного акціонерного товариства "Галичина" (вх.№ 188/15 від 19.01.2015 року) про розстрочку виконання рішення господарського суду Львівської області вiд 03.09.2014 р. у справi № 914/2184/14 на 12 місяців рівними частинами щомісячно. Розгляд заяви призначено на 27.01.2015 року.
В судове засідання 27.01.2015 року заявник (боржник) участь повноважного представника не забезпечив, через відділ обліку та документального забезпечення суду подав заяву про відкликання заяви про розстрочку виконання рішення суду (вх. № 2590/15 від 23.01.2015 року).
Стягувач явку повноважного представника в судове засідання забезпечив, через відділ обліку та документального забезпечення суду подав заперечення на заяву про розстрочку виконання рішення суду (вх. № 2870/15 від 27.01.2015 року).Крім цього, у своєму запереченні стягувач просить суд стягнути із боржника понесені ним витрати на надання правової допомоги.
Судом встановлено.
Рішенням господарського суду Львівської області від 03.09.2014 року позовні вимоги Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 задоволено повністю та стягнуто із Приватного акціонерного товариства "Галичина" 181345,35 грн. основного боргу, 12992,00 грн. інфляційних втрат, 3039,60 грн. - 3% річних, 3947,54 грн. судового збору та 3500,00 грн. витрат на отримання правової допомоги.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду Львівської області від 11.12.2014 року рішення господарського суду Львівської області від 03.09.2014 року у справі № 914/2184/14 залишено без змін.
На виконання рішення суду від 03.09.2014 року та постанови від 11.12.2014 року у даній справі суд видав накази від 19.09.2014 р. та від 26.12.2014 р.
14.01.2015 року головним державним виконавцем Паліхою В.С. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу №914/2184/14 від 19.09.2014 р.
19.01.2015 року боржник - звернувся до господарського суду Львівської області із заявою про розстрочку виконання рішення суду строком на дванадцять місяців рівними частинами щомісячно, яку прийнято до розгляду ухвалою від 19.01.2015 року.
Свою позицію боржник мотивує складною фінансовою ситуацією, зокрема, підвищенням тарифів на електроенергію та газ, зростанням цін на паливно-мастильні матеріали та сировину, протермінованою кредиторською заборгованістю та погашенням кредитів. Тому просить суд розстрочити виконання рішення суду строком на 12 місяців рівними частинами щомісячно.
Дослідивши представлені суду докази, суд вважає дані обставини такими, що не є достатніми для задоволення заяви про розстрочку виконання рішення з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
Як зазначено у п. 7.1.2. Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року N 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).
Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення, відповідно до 7.2. вказаної Постанови, можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 Господарського процесуального кодексу України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Отже, в основу ухвали про надання розстрочки або відстрочки виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення.
У заяві про розстрочку заявник наголошує на складному фінансовому становищі товариства, при цьому жодного доказу, який підтверджує викладені в заяві обставини не долучив.
При вирішення даної заяви суд виходить з того, що оскільки ГПК України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, то суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 43 ГПК.
Відповідно до Роз'яснень пленуму Верховного Суду України, викладених в Постанові від 26 грудня 2003 року №14 „Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що відповідно до статті 351 Цивільного процесуального кодексу України і статті 121 Господарського процесуального кодексу України їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).
Із врахуванням викладеного, розстрочка виконання судового рішення можлива лише у виняткових випадках, при наявності доказів обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення.
Обставини, на які посилається заявник (важке фінансове становище підприємства), не є винятковими та не можуть бути підставою для розстрочки виконання рішення суду.
З наведеного вбачається, що заявником не надано належних доказів в розумінні ст. 33 ГПК України наявності обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення.
23.01.2015 року боржник звернувся із заявою про відкликання заяви про розстрочку виконання рішення (вх..2590/15 від 23.01.2015 року). Враховуючи те, що заява про відкликання заяви про розстрочку виконання рішення суду поступила після прийняття заяви до розгляду, підстави для повернення без розгляду заяви про розстрочку виконання рішення суду відсутні.
Як визначено п. 7.6. Постанови, частина третя статті 121 ГПК вимагає від господарського суду винесення ухвали про відстрочку або розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку його виконання. Відповідна ухвала може бути оскаржена в апеляційному та в касаційному порядку. За відсутності підстав для вчинення зазначених процесуальних дій господарський суд виносить ухвалу про відмову відповідно у відстрочці або розстрочці виконання рішення, у зміні способу і порядку його виконання.
Із врахуванням викладеного, суд вважає, що наслідком розгляду заяви про відстрочку чи розстрочку виконання рішення є або її задоволення, або відмова у відстрочці чи розстрочці виконання рішення.
Щодо вимоги стягувача про стягнення із ПрАТ "Галичина" понесених ним судових витрат на надання правової допомоги в розмірі 3500,00 грн., суд звертає увагу на наступне.
У п. 1 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року N 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" відповідно до розділу VI Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) судовими витратами є витрати сторін та інших учасників судового процесу в господарському суді, які пов'язані з розглядом справи і складаються з: судового збору; сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом; витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження; оплати послуг перекладача, адвоката; інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Склад судових витрат не є вичерпним, і оцінка тих чи інших витрат сторін як судових здійснюється господарським судом з урахуванням обставин конкретної справи.
До інших витрат у розумінні статті 44 ГПК відносяться, зокрема: суми, які підлягають сплаті особам, викликаним до господарського суду для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи (стаття 30 названого Кодексу); витрати сторін та інших учасників судового процесу, пов'язані з явкою їх або їхніх представників у засідання господарського суду, за умови, що таку явку судом було визнано обов'язковою.
Приймаючи рішення 03.09.2014 року, судом вирішено питання про розподіл судових витрат, зокрема, і щодо витрат позивача на оплату послуг адвоката.
Відповідно до п. 6.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року N 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" розподіл сум інших, крім судового збору, судових витрат здійснюється за загальними правилами частини п'ятої статті 49 ГПК, тобто при задоволенні позову вони покладаються на відповідача, при відмові в позові - на позивача, а при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. За тими ж правилами здійснюється й розподіл сум цих витрат у розгляді господарським судом апеляційних і касаційних скарг.
Вирішуючи питання про такий розподіл, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.
Також, суд звертає увагу стягувача і на те, що відповідно до Закону України "Про судовий збір", за подання заяви про розстрочку виконання рішення судовий збір не справляється. Нормами ГПК України не передбачено вирішення судом питання про розподіл судових витрат при розгляді заяви про розстрочку виконання рішення суду.
Виконання судового рішення є невід'ємною частиною судового процесу. Питання про розподіл судових витрат вже вирішено господарським судом Львівської області при прийнятті рішення у даній справі та Львівським апеляційним господарським судом при винесенні постанови, якою залишено без змін рішення суду першої інстанції.
Із врахуванням викладеного, витрати стягувача, понесені на надання правової допомоги, відшкодуванню боржником не підлягають.
Керуючись ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
В задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства "Галичина" (вх.№ 1881/15 від 19.01.2015 року) про розстрочку виконання рішення господарського суду Львівської області вiд 03.09.2014 р. у справi № 914/2184/14 відмовити.
Суддя Король М.Р.