36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
06.02.2015 Справа № 917/179/15
Суддя БУНЯКІНА Ганна Іванівна, розглянувши матеріали
За позовною заявою Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, 36000, м. Полтава, вул. Зигіна,1
До відповідача Товариство з додатковою відповідальністю «Полтаваавтотранс», 36028, м. Полтава, вул. Великотирнівська, 7
Про: - примусове виконання зобов'язань (за назвою позову);
- зобов'язання відповідача виконати пункт 6 резолютивної частини рішення адміністративної колегії Полтавського обласного тер відділення АМКУ від 03.07.12 №02/86-рш (за прохальною частиною позову),
Статтею 19 Конституції України закріплено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Держава здійснює контроль і нагляд за господарською діяльністю суб'єктів господарювання, зокрема, у сфері монополізму та конкуренції - з питань додержання останніми антимонопольно-конкурентного законодавства (ст. 19 Господарського кодексу України).
Компетенція ж адміністративних колегій Антимонопольного комітету України та адміністративних колегій територіального відділення Антимонопольного комітету України закріплена ст. 14 ЗУ «Про Антимонопольний комітет України», за якою , зокрема п. 10 частини 1 цієї норми, визначено, що амін колегія має повноваження «надавати обов'язкові для розгляду рекомендації органам влади, органам місцевого самоврядування, органам адміністративно-господарського управління та контролю, суб'єктам господарювання, об'єднанням щодо припинення дій або бездіяльності, які містять ознаки порушень законодавства про захист економічної конкуренції, та усунення причин виникнення цих порушень і умов, що їм сприяють».
Рекомендація (за визначенням поняття, див. Юридична енциклопедія. 5том. Київ. Вид-во «Українська енциклопедія» ім. М.П.Бажана.2003) - є дією в вигляді доручення компетентного органу, що не має обов'язкової сили.
Відповідно до положень ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Частиною другою зазначеної норми визначено, що "у випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності".
Стаття 25 ЗУ «Про Антимонопольний комітет України», до якої відсилається позивач-тервідділення, дійсно приписує, що з метою захисту інтересів держави, споживачів та суб'єктів господарювання, територіальні відділення Антимонопольного комітету України у зв'язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції органами влади, юридичними чи фізичними особами подають заяви, позови, скарги до суду, в тому числі про припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зобов'язання виконати рішення органів Антимонопольного комітету України.
Однак, за наведеного вище , позивач повинен довести не тільки право звернення до суду, а і порушення прав, що надані йому в межах здійснення його компетенції та у спосіб захисту в суді, що приведено в ст.ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України.
Пункт 6 резолютивної частини рішення адміністративної колегії Полтавського обласного тер відділення АМКУ від 03.07.12 №02/86-рш, що є складовою предмету вимог даного позову, сформульовано (дослівно за світлокопією документа): «зобов'язати товариство з додатковою відповідальністю «Полтаваавтотранс» в двохмісячний термін з дня одержання рішення адміністративної колегії територіального відділення Антимонопольного комітету України здійснити перерахунок от… Автостанцією винагороди за обов'язкові автостанційні послуги та перерахувати автомо… перевізникам кошти, отримані Автостанцією понад 10% від суми вартості за … реалізованих квитків».
Позов не містить обґрунтувань та доказів щодо підстав та компетенції тер відділення, і зокрема його адмінколегії, закріплювати своїми рішеннями вимоги до суб'єктів господарювання щодо зобов'язання здійснення будь-яких перерахунків та повернення іншим господарюючим суб'єктам коштів.
Враховуючи наведене та ту обставину, що відповідно до приписів ст. 14 ЗУ «Про Антимонопольний комітет України» п. 6 рішення №02/86-рш може носити лише рекомендаційний характер без застосування санкцій, такий спосіб захисту в суді як: зобов'язання конкретного господарюючого суб'єкта виконати цей пункт рішення амін колегії ТВ АМКУ є за межами обґрунтованості та ставить в залежність реальність виконання рішення суду.
Стаття 63 (пункти 3 частини першої) Господарського процесуального кодексу України визначає, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини.
Отже, наявні підстави для повернення позову без розгляду в порядку п. 3 ч.1 ст. 63 ГПК України.
Керуючись п. 3 частини 1 ст. 63, ст. 86 ГПК України, суддя -
1. Позовну заяву Полтавського обласного територіального відділення АМКУ від 31.01.2015р. №02/435, вх. №209/15 від 03.02.2015р., повернути без розгляду.
2. Копію цієї ухвали надіслати позивачу за адресою, зазначеною в її вступній частині.
Додаток: за текстом п. 1 резолютивної частини цієї ухвали на 24 арк. - позивачу.
СУДДЯ БУНЯКІНА Г.І.
Примітка: Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.