79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"03" лютого 2015 р. Справа № 914/4511/14
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії
головуючого-судді Михалюк О.В.
суддів Новосад Д.Ф.
Мельник Г.І.
розглянув апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Яворівському районі Львівської області
на ухвалу господарського суду Львівської області від 26.12.2014р.
у справі № 914/4511/14
за позовом Управління Пенсійного фонду України в Яворівському районі Львівської області, м.Яворів
до Шклівської селищної ради, смт.Шкло Яворівського району Львівської області
про визнання протиправними дій Шклівської селищної ради щодо надання недостовірних довідок, які стали підставою для призначення пенсії як державному службовцю та стягнення з Шклівської селищної ради заборгованості із зайво виплаченої пенсії (переплати) в сумі 125 969,15 грн.
з участю представників :
від скаржника - Барбара-Дацко В.М.
від відповідача - не з"явився
В ході судового засідання скаржнику права і обов"язки, передбачені ст.22 ГПК України роз"яснені, заперечень щодо складу суду не поступало.
В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Ухвалою господарського суду Львівської області від 26.12.2014р. відмовлено в прийнятті позовної заяви у справі № 914/4511/14 (суддя Сухович Ю.О.) за позовом Управління Пенсійного фонду України в Яворівському районі Львівської області до Шклівської селищної ради про визнання протиправними дій Шклівської селищної ради щодо надання недостовірних довідок, які стали підставою для призначення пенсії як державному службовцю та стягнення з Шклівської селищної ради заборгованості із зайво виплаченої пенсії (переплати) в сумі 125 969,15 грн.
Не погоджуючись з даною ухвалою про відмову в прийнятті позовної заяви позивач - Управління Пенсійного фонду України в Яворівському районі Львівської області подав до Львівського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати згадану ухвалу, посилаючись, зокрема, на те, що вона є незаконна, винесена з порушенням норм процесуального права, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, оскільки, як зазначає скаржник,дана справа підвідомча господарському суду Львівської області, яку суд повинен прийняти до розгляду керуючись нормами ГПК України.
Наводить скаржник і інші доводи, що є на його думку, підставою для скасування оскаржуваної ухвали в цій частині.
Колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на наступне.
До господарського суду Львівської області Управлінням Пенсійного фонду України в Яворівському районі Львівської області подано позов до Шклівської селищної ради про визнання протиправними дій Шклівської селищної ради щодо надання недостовірних довідок, які стали підставою для призначення пенсії як державному службовцю та стягнення з Шклівської селищної ради заборгованості із зайво виплаченої пенсії (переплати) в сумі 125 969,15 грн., що виникла за період з 06.10.2006р. по 31.05.2012р. Судом першої інстанції встановлено наявність підстав для відмови в прийнятті даного позову до розгляду з огляду на наступне.
Відповідно частиною першою ст.1 ГПК України встановлено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Також, у випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.
Згідно статті 21 ГПК України, а саме: сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу. Позивачами є підприємства та організації, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є підприємства та організації, яким пред'явлено позовну вимогу.
Стаття 12 ГПК України передбачає чіткий перелік справ, підвідомчих господарським судам. Даний перелік справ є вичерпним та не підлягає розширеному тлумаченню. Однак, серед даного переліку не вказано про таку категорію спорів, які виникають за зверненням органу державної влади про визнання дій органу місцевого самоврядування неправомірними та стягнення заборгованості із зайво виплаченої пенсії.
Пунктом 3.1 п.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011р. №10 із змінами та доповненнями "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" передбачено, що господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов: участь у спорі суб'єкта господарювання; наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.
Як вірно, зазначено судом першої інстанції, що трактувати вищенаведені умови підвідомчості справ господарським судам потрібно лише у сукупності. Відсутність однієї із зазначених умов свідчить про неможливість розгляду справи у порядку господарського судочинства.
Однак, із поданої позовної заяви вбачається, що спір виник між двома суб'єктами владних повноважень та порядок його вирішення регулюється нормами адміністративного права (Кодекс адміністративного судочинства України).
Кодексом адміністративного судочинства України, а саме статтею 17 закріплено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: 1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; 2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; 3) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; 4) спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; 5) спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України; 6) спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.
Адміністративні спори виникають між суб'єктами, які перебувають у відносинах підпорядкування або ж адміністративної залежності один від одного, тоді як господарські спори виникають між юридично рівними суб'єктами. Відтак, особливістю справ, які розглядаються у порядку адміністративного судочинства є їхній публічно - правовий характер, що суттєво відрізняє їх від господарських спорів, які носять приватно - правовий характер.
Окрім того, варто зазначити, що як роз'яснено Вищим господарським судом України у п.16 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011р. №10 із змінами та доповненнями "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" не підлягають розглядові в господарських судах справи у спорах, пов'язаних із здійсненням владних повноважень Пенсійним фондом України та його органами у прийнятті рішень про стягнення простроченої заборгованості із страхових внесків до названого Фонду. Водночас господарськими судами розглядаються на загальних підставах справи зі спорів за участю названих органів, якщо такі спори виникають з цивільних чи господарських правовідносин, в яких ці органи виступають на рівних засадах з іншими учасниками відповідних відносин (наприклад, у зв'язку з виконанням цивільно-правових чи господарсько-правових договорів, відшкодування матеріальної або моральної шкоди, із зобов'язань у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави тощо).
З огляду на все викладене вище, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що ухвала господарського суду Львівської області від 26.12.2014 року у даній справі відповідає матеріалам справи, ґрунтується на вимогах чинного законодавства і підстав для її скасування немає, а зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржника не відповідають матеріалам справи, документально не обґрунтовані, а тому не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст. 104 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваної ухвали.
На підставі наведеного та відповідно до вимог ст.ст.33,34,43,49,91,99,101-106 ГПК України,-
Львівський апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Яворівському районі Львівської області залишити без задоволення.
2. Ухвалу господарського суду Львівської області від 26.12.2014р. про відмову в прийнятті позовної заяви у справі № 914/4511/14 залишити без змін.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.
4. Матеріали справи повернути господарському суду Львівської області.
5. Повний текст постанови складено " 04" лютого 2015р.
Головуючий суддя Михалюк О.В.
суддя Новосад Д.Ф.
суддя Мельник Г.І.