28.01.15р. Справа № 904/9136/14
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лан", с. Кірове Томаківського району Дніпропетровської області
до Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський хлібзавод №9", м. Дніпропетровськ
про стягнення 65 134 грн. 44 коп.
Суддя ЗАГИНАЙКО Т.В.
Представники:
від позивача: Василець Ю.В. -представник, дов. від 20.11.2014р. б/н (був присутній у судовому засіданні 17.12.2014р.);
від відповідача: Шелудько І.І. - представник, дов. від05.05.2014р. №275.
Позивач просить стягнути з відповідача 65 134 грн. 44 коп., що складає 52 500 грн. 00 коп. - основного боргу за борошно, поставлене відповідно до умов договору про поставку борошна від 10.09.2013р. №25/13-М, 1 848 грн. 82 коп. - 3 % річних та 10 785 грн. 62 коп. - інфляційних збитків.
Відповідач у відзиві (вх. №4720/15 від 28.01.2015р.) на позовну заяву по справі №904/9135/14 позовні вимоги визнає у повному обсязі та повідомляє, що ним було частково сплачено суму основного боргу у розмірі 2 000 грн. 00 коп., а також просить зменшити розмір позовних вимог в частині основного боргу з 65 134 грн. 44 коп. до 50 500 грн. 00 коп.
Оригінали документів, оглянуті у судових засіданнях, відповідають копіям, залученим до матеріалів справи.
Клопотання про технічну фіксацію судового процесу за допомогою технічних засобів представниками сторін заявлено не було.
У судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -
10.09.2013р. між відповідачем - ПрАт "Дніпропетровський хлібзавод №9", як покупцем, та ТОВ "Торговий будинок "Кредо-Бріг", як постачальником, було укладено Договір поставки борошна №25/13-М (надалі - Договір поставки), відповідно до пункту 1.1 якого постачальник зобов'язується передати у встановлений строк борошно в асортименті у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або у інших цілях, не пов'язаних з особистим ,сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму на умовах, передбачених договором.
Згідно з пунктами 2.1, 3.1 Договору поставки кількість товару сторони визначають щомісяця на підставі накладних станом на 18.00 останнього дня місяця; груповий асортимент товару визначається в додатках до даного договору та вказується в накладних на поставку товару.
Ціна на товар договірна, визначається на момент поставки та погоджується сторонами в додатках до даного договору і вказується в накладних на поставку товару (пункт 5.2 Договору поставки).
Відповідно до умов Специфікацій від 10.09.2013р. яка є додатком до Договору поставки (надалі - Специфікація), сторони узгодили асортимент, одиниці виміру та ціну товару, який постачається покупцеві.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору поставки постачальником було поставлено відповідачу товар - борошно в/г на суму 76 551 грн. 00 коп., що підтверджується видатковою накладною від 22.10.2013р. №РН-0000021 (а.с. 17).
Відповідно до пункту 5.5 Договору поставки оплата за товар проводиться покупцем протягом 21 календарного дня після одержання товару.
Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Отже, відповідач повинен був оплатити поставлений товар до 12.11.2013р. (включно).
Як вбачається відповідач до звернення з позовом до суду частково оплатив поставлений товар всього на суму 24 051 грн. 00 коп., а саме: 12.02.2014р. - на суму 1 551 грн. 00 коп. (частину платежу від 12.02.2014р. було зараховано в рахунок погашення заборгованості за раніше поставлений товар), 13.02.2014р. - на суму 1 000 грн. 00 коп., 14.02.2014р. - на суму 1 000 грн. 00 коп., 07.03.2014р. - на суму 5 000 грн. 00 коп., 11.03.2014р. - на суму 2 000 грн. 00 коп., 12.03.2014р. - на суму 1 000 грн. 00 коп., 13.03.2014р. - на суму 1 000 грн. 00 коп., 17.03.2014р. - на суму 500 грн. 00 коп., 18.03.2014р. - на суму 500 грн. 00 коп., 21.03.2014р. - на суму 500 грн. 00 коп., 31.03.2014р. - на суму 1 000 грн. 00 коп., 14.04.2014р. - на суму 1 000 грн. 00 коп., 18.04.2014р. - на суму 1 000 грн. 00 коп., 23.04.2014р. - на суму 1 000 грн. 00 коп., 13.05.2014р. - на суму 1 000 грн. 00 коп., 19.05.2014р. - на суму 1 000 грн. 00 коп., 03.07.2014р. - на суму 2 000 грн. 00 коп., 14.07.2014р. - на суму 1 000 грн. 00 коп., та 12.08.2014р. - на суму 1 000 грн. 00 коп., що підтверджується банківськими виписками, долученими до матеріалів справи (а.с. 18 - 38)
Також після звернення позивача з позовом до суду відповідачем було сплачено позивачу 2 000 грн. 00 коп., про що свідчить платіжне доручення від 19.11.2014р. №6957 (а.с. 123).
Згідно із пунктом 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі якщо відсутній предмет спору.
У зв'язку з припиненням зобов'язання відповідача у сумі 2 000 грн. 00 коп. після звернення позивача з позовом до суду провадження у справі у сумі 2 000 грн. 00 коп. підлягає припиненню у зв'язку з відсутністю предмета спору.
Заборгованість відповідача за Договором поставки становить 50 500 грн. 00 коп.
На момент розгляду справи доказів погашення заборгованості відповідачем не надано.
10.02.2014р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий будинок «Кредо-Бріг», як первісним кредитором, позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Лан", як новим кредитором, та ПрАТ "Дніпропетровський хлібзавод №9", як боржником, було укладено Договір №2 про відступлення права вимоги, відповідно до пунктів 1.1, 1.2 якого первісний кредитор передає, а новий кредитор приймає на себе право вимоги, що належить первісному кредиторові, і стає кредитором за Договором №25/13-М від 10.092013р., укладеним між первісним кредитором та боржником; за цим договором новий кредитор одержує право (замість первісного кредитора) вимагати від боржника належного виконання всіх зобов'язань за основним договором.
Відповідно до частини 1 статті 1077 Цивільного кодексу України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Як вбачається позивач звертався до відповідача з претензією від 30.07.2014р. №3007-юр про стягнення заборгованості, у якій вимагав у 30-денний строк з дня отримання претензії погасити заборгованість на користь позивача (а.с. 39-40).
Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частинами 1 та 2 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу; порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, згідно розрахунку інфляційні нарахування становлять 10 785 грн. 62 коп. (з листопада 2013р. по жовтень 2014р.), а річні після перерахунку - 1 842 грн. 54 коп. (з 13.11.2013р. по 06.11.2014р.).
З урахуванням викладеного з відповідача підлягає стягненню 50 050 грн. 00 коп. - заборгованості, 10 785 грн. 62 коп. - інфляційних нарахувань та 1 842 грн. 54 коп. - річних .
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі слід покласти на відповідача у повній сумі, оскільки часткове погашення суми боргу відбулося після звернення позивача з позовом до суду.
Керуючись статтею 49, пунктом 1-1 частини 1 статті 80, статтями 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Припинити провадження у справі у сумі 2 000 грн. 00 коп. - заборгованості.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський хлібзавод №9" (49035, м. Дніпропетровськ, вул. Чеботарьова, 28; ідентифікаційний код 00378000) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лан" (53511, с. Кірове Томаківського району Дніпропетровської області, вул. Ланівська, 4; ідентифікаційний код 30847388) 50 500 грн. 00 коп. - заборгованості, 10 785 грн. 62 коп. - інфляційних нарахувань, 1 842 грн. 54 коп. - річних та 1 827 грн. 00 коп. - витрат по сплаті судового збору.
В решті позову відмовити.
Видати наказ.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
СУДДЯ Т.В. ЗАГИНАЙКО
Дата підписання рішення,
оформленого відповідно до статті 84 ГПК України,
"02" лютого 2015р.