10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua
Головуючий у 1-й інстанції: Болотвіна Л.О.
Суддя-доповідач:Хаюк С.М.
іменем України
"04" лютого 2015 р. Справа № 572/4791/14-а
Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Хаюка С.М.
суддів: Бондарчука І.Ф.
Моніча Б.С.,
розглянувши в письмовому провадженні апеляційні скарги ОСОБА_3, Управління Пенсійного фонду України в Сарненському районі Рівненської області на постанову Сарненського районного суду Рівненської області від "03" листопада 2014 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Сарненському районі Рівненської області про визнання бездіяльності протиправною і зобов'язання вчинити дії ,
Постановою Сарненського районного суду Рівненської області від 03 листопада 2014 року адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Сарненському районі Рівненської області щодо ОСОБА_3.
Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Сарненському районі Рівненської області провести нарахування та виплатити ОСОБА_3 доплату до пенсії в розмірі двох мінімальних заробітних плат за період з 23.03.2014 року по 2.08.2014 року з врахуванням виплачених коштів.
Не погоджуючись із вказаною постановою у відповідних частинах, ОСОБА_3, Управління Пенсійного фонду України в Сарненському районі Рівненської області подали апеляційні скарги.
Вимогою апеляційної скарги позивача є скасування постанови суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог та ухвалення нового судового рішення про задоволення позову повністю.
У своїй скарзі Управління Пенсійного фонду України в Сарненському районі Рівненської області просить постанову скасувати та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені в апеляційних скаргах, перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційні скарги ОСОБА_3, Управління Пенсійного фонду України в Сарненському районі Рівненської області задоволенню не підлягають.
Суд встановив, що ОСОБА_3 є пенсіонером, перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Сарненському районі, віднесений до першої категорії громадян, які потерпіли від Чорнобильської катастрофи, та проживає в смт.Клесів, яке відноситься до зони гарантованого добровільного відселення.
Матеріали справи свідчать, що позивач отримує підвищення до пенсії, передбачене ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", але у розмірах, встановлених постановою Кабінету Міністрів України, що підтверджується відповідною довідкою.
Згідно ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в таких розмірах: у зоні безумовного (обов'язкового) відселення - три мінімальні заробітні плати; у зоні гарантованого добровільного відселення - дві мінімальні заробітні плати; у зоні посиленого радіоекологічного контролю - одна мінімальна заробітна плата. Пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на цих територіях, підвищуються у таких же розмірах.
Водночас суми, з яких здійснювався розрахунок виплат позивачу, передбачених Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", визначалися згідно постанови Кабінету Міністрів України №1210 від 23.11.2011 року "Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Зазначеною постановою, всупереч вимогам Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", який встановлює розмір доплати як величину, кратну відносно до розміру мінімальної заробітної плати або пенсії, визначеної Законом на час здійснення виплати, установлено конкретні розміри доплат в твердій грошовій сумі та у розмірах до прожиткового мінімуму.
Законом України "Про Державний бюджет на 2014 рік" від 16 січня 2014 року №719-VII, що набрав чинності з 1 січня 2014 року (п.1 Прикінцевих положень Закону) не встановлено обмеження щодо застосування положень Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Згідно з положеннями частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що при визначенні розміру вказаних виплат застосуванню підлягає саме ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не постанова Кабінету Міністрів України за № 1210 від 23.11.2011 року, яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав.
Проте пунктом 6 - 7 Прикінцевих положень Закону України №1622-VII від 31.07.2014 "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік", який набрав чинності з 03.08.2014 року, передбачено, що норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на 2014 рік.
Відтак, дії відповідача по застосуванню постанови Кабінету Міністрів України № 1210 від 23.11.2011 року з 03.08.2014 року є правомірними.
Стосовно апеляційної скарги ОСОБА_3 судова колегія вважає за необхідне зазначити таке.
Однією з позовних вимог ОСОБА_3 (як вже зазначалось вище) було зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Сарненському районі Рівненської області нарахувати і виплатити підвищення до пенсії в розмірі відповідно до ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", зокрема, за період до 22.09.2014 та з 23.09.2014 року без обмеження будь-яким строком (відмова у задоволенні такої вимоги і стала предметом апеляційної скарги позивача).
Фактично позивач просив суд зобов'язати відповідача вчиняти певні дії на майбутнє.
Слід зазначити, що в судовому порядку може бути захищено лише фактично порушене право, що випливає з положення ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суд приходить до висновку, що доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду і не впливають на правильність прийнятого судового рішення. Постанову прийнято судом першої інстанції з додержанням вимог матеріального та процесуального права, підстави для її скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційні скарги ОСОБА_3, Управління Пенсійного фонду України в Сарненському районі Рівненської області залишити без задоволення, а постанову Сарненського районного суду Рівненської області від "03" листопада 2014 р. без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя С.М.Хаюк
судді: І.Ф.Бондарчук
Б.С. Моніч
Роздруковано та надіслано:р.л.п.
1- в справу:
2 - позивачу/позивачам: ОСОБА_3 АДРЕСА_1
3- відповідачу/відповідачам: Управління Пенсійного фонду України в Сарненському районі Рівненської області вул. Суворова, 8,м.Сарни,Сарненський район, Рівненська область,34500
- ,