Справа № 134/2331/14-а
Головуючий у 1-й інстанції: Зарічанський В.Г.
Суддя-доповідач: Загороднюк А.Г.
28 січня 2015 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Загороднюка А.Г.
суддів: Драчук Т. О. Полотнянка Ю.П.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Крижопільському районі Вінницької області на постанову Крижопільського районного суду Вінницької області від 11 грудня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Крижопільському районі Вінницької області про визнання дій неправомірними та зобов'язання призначити пенсію ,
постановою Крижопільського районного суду Вінницької області від 11 грудня 2014 року позов задоволено повністю.
Не погодившись із прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нову постанову про відмову в задоволені позову. В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування всіх обставин справи що призвело до неправильного її вирішення.
Сторони повноважних представників в судове засідання не направили, хоча повідомлялися про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС від 1986 року, що підтверджуються копією посвідчення серії НОМЕР_1 (а.с. 12).
Відповідно до архівної довідки № 6719 позивач з 1986 року по 1987 року проходив військові учбові збори при військовій частині № НОМЕР_2 (а.с. 13).
Згідно архівної довідки галузевого державного архіву Міністерства оборони України Лабановський В.П. приймав участь у ліквідації аварії на ЧАЕС в період з 23 серпня 1986 року по 07 січня1987 рік - вказано 4 дні виїзду в зони (на об'єкти, населені пункти) (а.с. 16).
Архівна довідка № 6719 від 26 лютого 1993 року, видана Координаційною групою з проблем пов'язаних з наслідками Чорнобильської катастрофи управління хімічних військ Прикарпатського військового округу, підтверджує те, що позивач виконував задачі по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в зоні відчуження у період з 23 серпня1986 року по 04 листопада 1986 року тривалістю 73 дні, з них вказано 6 днів виїзду в населені пункти (а.с. 17).
Враховуючи викладене, ОСОБА_1 з 23 серпня 1986 року по 04 листопада 1986 року брав участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в зоні відчуження.
Позивач звернувся до управління Пенсійного фонду України в Крижопільському районі з заявою про призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку згідно з статтею 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Листом управління Пенсійного фонду України в Крижопільському районі від 18 вересня 2014 року №808/06-40/02 ОСОБА_1 в призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку згідно Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" відмовлено (а.с. 19).
Зазначена відмова стала підставою для звернення до суду позивачем.
Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги виходив з того, що подані позивачем документи підтверджують його особливий статус, а тому відповідач неправомірно відмовив у призначенні пенсії позивачу із зменшенням пенсійного віку, відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Колегія суддів погоджується із рішенням суду першої інстанції по суті та вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно статті 10 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві.
Відповідно до статті 55 даного Закону, особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а саме учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року незалежно від кількості робочих днів, а з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів - зменшення віку 10 років.
Згідно з Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, затверженим постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1 відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" при призначенні пенсії із застосуванням статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" до заяви про призначення пенсії за віком додаються посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09 березня 1988 року №122, або довідка військової частини, в складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою проводились роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
У зв'язку із вказаними даними, у відповідності до Порядку віднесення громадян із числа тих, які брали участь у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї або постраждали за інших обставин від радіаційного опромінення не з власної вини, до відповідних категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 грудня 1992 року №674 позивачу, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 21 січня 1995 року і видано посвідчення серії НОМЕР_1 (а.с.12).
З огляду на зазначене, колегія суддів дійшла висновку, що на час звернення до територіального органу Пенсійного фонду України позивач набув права на призначення пільгової пенсії за віком відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", подані ним документи не викликають сумнівів його перебування у зоні відчуження, а тому дії управління Пенсійного фонду України у Крижопільському районі Вінницької області про відмову у призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах із зменшенням пенсійного віку є протиправними.
Відповідно до статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не спростовують законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції. Постанова суду першої інстанції прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, відповідає матеріалам справи та чинному законодавству, а підстави для задоволення апеляційної скарги управління Пенсійного фонду України у Крижопільському районі Вінницької області відсутні.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Крижопільському районі Вінницької області залишити без задоволення, а постанову Крижопільського районного суду Вінницької області від 11 грудня 2014 року - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.
Головуючий Загороднюк А.Г.
Судді Драчук Т. О.
Полотнянко Ю.П.