Справа: № 761/30835/14-а Головуючий у 1-й інстанції: Піхур О.В. Суддя-доповідач: Мельничук В.П.
Іменем України
05 лютого 2015 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого-судді: Мельничука В.П.
суддів: Лічевецького І.О., Мацедонської В.Е.,
при секретарі: Анапріюк С.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 02 грудня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державної виконавчої служби України, Державної казначейської сужби України про визнання неправомірною бездіяльності, зобов'язання відшкодувати матеріальну і моральну шкоду, -
У жовтні 2014 року ОСОБА_2 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної виконавчої служби України, Державної казначейської сужби України про визнання неправомірною бездіяльності, зобов'язання відшкодувати матеріальну і моральну шкоду. Свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідач не виконав рішення Європейського суду в тримісячний строк з дня проголошення судового рішення, чим порушив ст.ст. 1, 6, 46 Конвенції про захист прав людини і основних свобод.
Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 02 грудня 2014 року у задоволенні вказаного позову відмовлено.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нову постанову про задоволення даного позову.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, оскаржувану постанову суду першої інстанції - без змін з наступних підстав.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ст. 195 КАС України рішення суду першої інстанції підлягає перегляду в апеляційному порядку в межах апеляційної скарги.
Судом першої інстанції було встановлено, що 13.02.2014 року Європейським судом з прав людини прийнято рішення у справі «Щукін та інші проти України», на підставі якого відповідачем було відкрито виконавче провадження про стягнення коштів з Держави Україна на користь позивача.
З метою виконання рішення Європейського суду з прав людини від 13.02.2014 року, відповідач вчиняв відповідні виконавчі дії, направляв заяви та банківські реквізити позивача для перерахування коштів, однак, підтвердження своєчасного перерахування коштів на рахунок позивача до відповідача не надходило.
При цьому позивачу на виконання вказаного судового рішення були перераховані наступні кошти: 34786,92 грн. - еквівалент 2000 євро, 25945,60 грн. - боргу (недоотримані кошти на оздоровлення за 2008 року та одноразову компенсацію за шкоду заподіяну здоров'ю) по рішенню Дарницького районного суду м. Києва від 02.06.2009 року та 823,25 - пені за несвоєчасну сплату відшкодування.
Вважаючи, що рішення Європейського суду з прав людини виконується неналежно, у зв'язку з допущенням Державною виконавчою службою України бездіяльності, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Відмовляючи у задоволенні даного позову суд першої інстанції виходив з того, що вимоги є неправомірними та необґрунтованими, а тому не підлягають задоволенню.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає його обґрунтованим з огляду на наступне.
Головним розпорядником бюджетних коштів по виконанню рішень Європейського суду та відповідальним виконавцем зазначеної програми є Міністерство юстиції України (п. 1 Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення платежів, пов'язаних з виконанням рішень закордонних юрисдикційних органів, прийнятих за наслідками розгляду справ проти України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 07.03.2007 року № 408).
Однією з підстав для здійснення платежів, пов'язаних з виконанням рішень закордонних юрисдикційних органів, є рішення закордонного юрисдикційного органу (п. 3 Порядку).
Для здійснення платежів, зазначених у підпунктах 1, 2 і 4 пункту 2 Порядку, головний розпорядник подає до Казначейства, уповноваженого банку платіжний документ (п. 3 Порядку).
Вимоги державного виконавця щодо виконання рішень обов'язкові для всіх органів, організацій, посадових осіб, фізичних і юридичних осіб на території України. Невиконання законних вимог державного виконавця тягне за собою відповідальність згідно із законом (п. 1, 3 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження»).
Виплата стягувачеві відшкодування має бути здійснена у тримісячний строк з моменту набуття Рішенням статусу остаточного або у строк, передбачений у Рішенні. У разі порушення строку, зазначеного в частині першій цієї статті, на суму відшкодування нараховується пеня відповідно до Рішення. Протягом одного місяця від дня відкриття виконавчого провадження за Рішенням Орган представництва надсилає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, постанову про відкриття виконавчого провадження та документи, передбачені у пункті "б" частини першої статті 7 цього Закону. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, протягом 10 днів від дня надходження зазначених у частині третій цієї статті документів здійснює списання на вказаний Стягувачем банківський рахунок, а в разі його відсутності - на депозитний рахунок державної виконавчої служби коштів з відповідної бюджетної програми Державного бюджету України. Порядок збереження коштів на депозитному рахунку державної виконавчої служби визначається Законом України "Про виконавче провадження". Підтвердження списання відшкодування, отримане від центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та підтвердження виконання всіх вимог, зазначених у резолютивній частині остаточного рішення Суду у справі проти України, яким визнано порушення Конвенції, резолютивній частині остаточного рішення Суду щодо справедливої сатисфакції у справі проти України, у рішенні Суду щодо дружнього врегулювання у справі проти України, у рішенні Суду про схвалення умов односторонньої декларації у справі проти України, є для державної виконавчої служби підставою для закінчення виконавчого провадження. (ч. 1-5 ст. 8 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»).
Враховуючи те, що судом першої інстанції було встановлено, що відповідач вчиняє визначені законодавством України дії з метою своєчасного виконання рішення Європейського суду з прав людини від 13.02.2014 року на користь позивача та те, що рішення не виконано в повному обсязі у зв'язку із відсутністю перерахування Головним розпорядником бюджетних коштів, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про відсутність з його боку бездіяльності.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення даного позову.
Доводи апеляційної скарги спростовуються вищевикладеним, а тому вона задоволенню не підлягає.
За змістом ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст. ст. 2, 159, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 02 грудня 2014 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий-суддя: В.П. Мельничук
Судді: І.О. Лічевецький
В.Е. Мацедонська
.
Головуючий суддя Мельничук В.П.
Судді: Мацедонська В.Е.
Лічевецький І.О.