4 лютого 2015 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України
з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
Луспеника Д.Д., Гулька Б.І., Хопти С.Ф.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства «Банк Форум» про визнання наказів незаконними, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди за касаційною скаргою ОСОБА_4, поданою представником - ОСОБА_5, на рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 2 червня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 4 листопада 2014 року,
У січні 2014 року ОСОБА_4 звернувся до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що перебував з публічним акціонерним товариством «Банк Форум» (далі - ПАТ «Банк Форум») у трудових відносинах, працював на посаді менеджера служби безпеки Південно-Східного регіону Управління регіональної безпеки Департаменту бізнес безпеки. Наказом голови правління банку від 20 лютого 2013 року № 27-б до штатного розпису банку з 29 квітня 2013 року внесено зміни, скорочено та виключено з нього, зокрема, посаду менеджера Південно-Східного регіону Управління регіональної безпеки Департаменту бізнес безпеки. Наказом голови правління банку від 1 червня 2013 року № 548к його звільнено з роботи із займаної посади 3 червня 2013 року на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України у зв'язку зі скороченням штату.
Позивач вважав, що при звільненні відповідач порушив вимоги КЗпП України, тому просив суд визнати незаконним наказ від 20 лютого 2013 року № 27-б, визнати незаконним наказ від 1 червня 2013 року № 548к про звільнення, поновити його на посаді менеджера служби безпеки Південно-Східного регіону Управління регіональної безпеки Департаменту бізнес безпеки ПАТ «Банк Форум», стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 4 червня 2013 року до 21 січня 2014 року в розмірі 81 592 грн 92 коп., 65 476 грн 19 коп. на відшкодування моральної шкоди та судові витрати покласти на відповідача.
Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 2 червня 2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 4 листопада 2014 року, у задоволенні позову відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_4 в особі представника - ОСОБА_5, просить оскаржувані судові рішення скасувати, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи скарги цих висновків не спростовують.
Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_4, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами (ст. 212 ЦПК України), дійшов до правильного висновку про те, що звільнення позивача у зв'язку із скороченням штату відбулось з чітким дотриманням вимог закону.
Крім того, доводи касаційної скарги фактично стосуються переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції, а порушення норм матеріального чи процесуального права не встановлено.
Ураховуючи викладене та положення ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу і залишити судові рішення без змін.
Керуючись ст. ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу ОСОБА_4, подану представником - ОСОБА_5, відхилити.
Рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 2 червня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 4 листопада 2014 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:Д.Д. Луспеник
Б.І. Гулько С.Ф. Хопта