іменем україни
28 січня 2015 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Дьоміної О.О.,
суддів: Дем'яносова М.В.,Парінової І.К.,
Коротуна В.М.,Штелик С.П.,
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Піреус банк МКБ» до ОСОБА_7, третя особа - Приватне підприємство «Торговий дім «Еластік», про звернення стягнення на предмет іпотеки, за касаційною скаргою ОСОБА_7 на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 22 квітня 2014 року та рішення апеляційного суду м. Києва від 27 серпня 2014 року,
Публічне акціонерне товариство «Піреус банк МКБ» (далі - ПАТ «Піреус банк МКБ») звернулося до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 22 квітня 2014 року позов задоволено.
Звернуто стягнення на предмет іпотеки:
- земельну ділянку площею 0,0515 га, кадастровий номер 8000000000:79:006:0005, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2, та належить ОСОБА_7 на праві власності на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку, серія ЯЕ № 986760, виданого 7 серпня 2009 року Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 07-7-04580;
- однокімнатну квартиру АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_7 на праві приватної власності на підставі договору дарування квартири від 16 жовтня 2001 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстрованого в реєстрі за № 4285, а також зареєстрованого Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна 4 березня 2002 року за № 4713 в реєстровій книзі за № 237-134.
У рахунок погашення заборгованості ПП «Торговий дім «Еластик» перед ПАТ «Піреус Банк МКБ» за кредитним договором № К/07-77-1/КД від 10 вересня 2007 року в розмірі 3 109 979,75 дол. США, з яких 1 898 851,9 дол. США - сума основного боргу по кредиту, 1 170 355,38 дол. США - заборгованість по нарахованих і несплачених процентах за користування кредитом, 17 980,69 дол. США - пеня за несвоєчасну сплату процентів, 22 791,78 дол. США - пеня за несвоєчасну сплату основного боргу по кредиту.
Зазначено спосіб реалізації предметів іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів з продажу земельної ділянки загальною площею 0,0515 га, кадастровий номер 8000000000:79:006:0005, за адресою: АДРЕСА_2, та з продажу квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
Встановлено початкову ціну предмету іпотеки для його подальшої реалізації на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності (незалежним експертом) на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій при виконанні рішення суду.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішенням апеляційного суду м. Києва від 27 серпня 2014 року рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 22 квітня 2014 року змінено в частині визначення розміру заборгованості ПП «Торговий дім «Еластик» за кредитним договором № К/07-77-1/КД від 10 вересня 2007 року.
Зменшено суму заборгованості ПП «Торговий дім «Еластик» перед ПАТ «Піреус банк МКБ» за кредитним договором № К/07-77-1/КД від 10 вересня 2007 року з 3 109 979,75 дол. США до 3 067 496,38 дол. США, з яких 1 898 856,9 дол. США - сума основного боргу по кредиту, 1 127 895,77 дол. США - сума нарахованих і несплачених процентів, 17 974,09 дол. США - пеня за несвоєчасну сплату процентів, 22 769,62 дол. США - пеня за несвоєчасну сплату основного боргу по кредиту.
В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Не погодившись із вищезазначеними судовими рішеннями, ОСОБА_7 звернулася до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з касаційною скаргою, в якій просила скасувати оскаржувані судові рішення та направити на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права (норма частини 2 статті 324 ЦПК України).
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Судом встановлено, що 10 вересня 2007 року між ПАТ «Піреус банк МКБ» та ПП «ТД «Еластик» укладено кредитний договір № К/07-77-1/КД, за яким банк надав позичальнику невідновлювальну відкличну кредитну лінію з максимальним лімітом 1 600 000 доларів США на умовах сплати процентів за користування у розмірі 13 % річних та повернення до 9 вересня 2017 року.
Додатковою угодою № 2 від 21 серпня 2008 року до кредитного договору № К/07-77-1/КД було збільшено ліміт кредитної лінії до 2 543 200 дол. США, додатковою угодою № 3 від 20 листопада 2008 року - до 2 746 969 дол. США.
Крім того, додатковою угодою № 9 від 30 березня 2010 року змінено розмір процентної ставки за користування кредитом і встановлено її на рівні 11 % річних.
Виконання зобов'язання ПП «ТД «Еластик» за цим кредитним договором забезпечено іпотекою земельної ділянки площею 0,0515 га, кадастровий номер 8000000000:79:006:0005, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2, та належить ОСОБА_7 на праві власності на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку, серія ЯЕ № 986760, виданого 7 серпня 2009 року Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 07-7-04580 (Договір іпотеки між ПАТ «Піреус банк МКБ» та ОСОБА_7 від 23 жовтня 2009 року).
У забезпечення виконання зобов'язань за зазначеним кредитним договором 9 грудня 2009 року ПАТ «Піреус банк МКБ» та ОСОБА_7 уклали договір іпотеки, відповідно до якого в іпотеку ПАТ «Піреус банк МКБ» було передано квартиру АДРЕСА_1 у м. Києві, яка належить ОСОБА_7 на праві приватної власності на підставі договору дарування квартири від 16 жовтня 2001 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, та зареєстрованого в реєстрі за № 4285, а також зареєстрованого Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна 4 березня 2002 року за № 4713 в реєстровій книзі за № 237-134.
Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору і вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
З огляду на те, що ПП «Торговий дім «Еластик» не виконувало зобов'язання за кредитним договором належним чином, у нього утворилася заборгованість, яка складається із: заборгованості за кредитом у розмірі 1 898 851,90 дол. США, 1 170 355,38 дол. США суми несплачених відсотків за користування кредитом, 22 791,78 дол. США пені за прострочення виконання зобов'язань, а всього - 3 109 979,75 дол. США.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 1 грудня 2011 року порушено провадження у справі про визнання ПП «ТД «Еластик» банкрутом та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
2 липня 2012 року господарським судом Миколаївської області ПАТ «Піреус банк МКБ» визнано кредитором ПП «ТД «Еластик». Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 25 жовтня 2012 року ПП «ТД «Еластик» було визнано банкрутом.
Зважаючи на те, що у ПП «ТД «Еластик» існує заборгованість за кредитним договором, ПАТ «Піреус банк МКБ» з метою задоволення своїх вимог звернулося до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів зі встановленням початкової ціни предмету іпотеки для його реалізації на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності (незалежним експертом) на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій при виконанні рішення суду.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що вимоги банку є обґрунтованими, адже позичальник належним чином не виконав зобов'язання за кредитним договором, а тому банк має право задовольнити свої вимоги за рахунок звернення стягнення на предмет іпотеки.
Апеляційний суд рішення суду першої інстанції змінив, зменшивши розмір заборгованості ПП «Торговий дім «Еластик» за кредитним договором, у рахунок якої має бути звернуто стягнення на іпотечне майно.
Однак із таким висновком апеляційного суду повністю погодитися не можна, так як він не відповідає вимогам закону та не ґрунтується на доказах, наявних у матеріалах справи.
Іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, за яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом (стаття 1 Закону України «Про іпотеку»).
Як зазначалося вище, ОСОБА_7 передала в іпотеку ПАТ «Піреус банк МКБ» належне їй майно: земельну ділянку по АДРЕСА_2 (договір іпотеки від 23 жовтня 2009 року) та квартиру АДРЕСА_1 (договір іпотеки від 9 грудня 2009 року).
Відповідно до частини 1 статті 11 Закону України «Про іпотеку» майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки.
Разом із тим 7 червня 2014 року після ухвалення рішення судом першої інстанції набрав чинності Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», згідно з яким протягом дії цього Закону не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно зі статтею 4 Закону України «Про заставу» та/або предметом іпотеки відповідно до статті 5 Закону України «Про іпотеку», якщо таке майно виступає як забезпечення зобов'язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами-резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об'єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно; загальна площа такого нерухомого житлового майна (об'єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. м для квартири та 250 кв. м для житлового будинку.
Згідно зі статтею 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Положеннями частини 1 статті 303 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення (частина 3 статті 303 ЦПК України).
За частиною 1 статті 304 ЦПК України справа розглядається апеляційним судом за правилами, встановленими для розгляду справи судом першої інстанції, з винятками і доповненнями, встановленими цією главою.
Враховуючи викладене, апеляційний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції, мав застосувати до спірних правовідносин Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», так як у цьому випадку при ухваленні власного рішення суд апеляційної інстанції застосовує закон, чинний на момент його ухвалення.
За відсутності інших підстав для скасування рішення суду першої інстанції Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» не може бути самостійною підставою для скасування рішення, адже на час його ухвалення суд першої інстанції не мав можливості його застосувати.
Таким чином апеляційний суд на зазначене уваги не звернув, належним чином не з'ясував можливості звернення стягнення на предмет іпотеки з огляду на положення Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».
За таких обставин суд неправильно застосував норми матеріального права, в порушення норм процесуального права не встановив усіх фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, відтак судове рішення підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції з підстав, визначених частинами 2, 3 статті 338 ЦПК України.
Керуючись статтями 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу ОСОБА_7 задовольнити частково.
Рішення апеляційного суду м. Києва від 27 серпня 2014 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий О.О. Дьоміна
Судді:М.В. Демяносов
В.М. Коротун
І.К. Парінова
С.П. Штелик