Справа № 802/72/14-а
Головуючий у 1-й інстанції: Прокопчук А.В.
Суддя-доповідач: Ватаманюк Р.В.
27 січня 2015 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Ватаманюка Р.В.
суддів: Полотнянка Ю.П. Сушка О.О.
секретар судового засідання: Сокольвак Ю.В.
за участю:
представника позивача: Скрипника В.П.
представника відповідача: Шалагінова А.В.
представника третьої особи: Миронишеної Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 30 вересня 2014 року у справі за адміністративним позовом Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області (далі - позивач) до Вінницької міської ради (далі - відповідач), третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору Департамент Цивільного захисту облдержадміністрації (далі - третя особа), за участю Вінницької прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері про визнання рішення недійсним та зобов'язання видати акт на право постійного користування земельною ділянкою ,
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача в якому просив: визнати рішення Вінницької обласної ради від 28.03.2007 № 247 щодо внесення доповнень до рішення Вінницької обласної ради народних депутатів від 30.10.1992 «Про перелік об'єктів комунальної власності обласної ради народних депутатів, що передаються в управління обласної державної адміністрації та розмежування майнових інтересів між суб'єктами власності» (далі - Перелік) в частині внесення до Переліку споруди полігону цивільної оборони, розташованої на вул. Ушакова, 79 (вул. Ілика) у м. Вінниця; визнати недійсним рішення Міської ради №968 від 30.03.2007 року щодо внесення доповнення до розділу 14 додатку до рішення Міської ради №107 від 18.10.2002 року «Про затвердження переліку об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Вінниці та визнати таким, що втратило чинність рішення Міської ради від 9.06.1995 року щодо об'єктів комунальної власності» (далі - Рішення №968); зобов'язати видати акт на право постійного користування земельною ділянкою на вул. Ілика, 9 в м. Вінниці.
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 30.04.2009 адміністративний позов задоволено частково.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09.12.2009 постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 30.04.2009 скасовано та провадження по справі за позовом Головного управління Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи у Вінницькій області до Вінницької обласної ради, Вінницької міської ради, третя особа Головне управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Вінницької обласної державної адміністрації, про визнання рішень недійсними, зобов'язання видати акт на право постійного користування земельною ділянкою - закрито.
Однак, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 09.06.2011 ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09.12.2009 скасовано, а справу направлено на новий апеляційний розгляд.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 05.10.2011 постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 30.04.2009 було залишено без змін.
14 листопада 2013 року Вищий адміністративний суд України своєю ухвалою скасував постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 30.04.2009 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05.10.2011 року, а адміністративну справу направив до Вінницького окружного адміністративного суду на новий розгляд.
Відповідно до ухвали Вінницького окружного адміністративного суду вказану адміністративну справу було передано на розгляд до місцевого загального суду як адміністративного - Вінницького міського суду Вінницької області.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 01.09.2014 було замінено неналежну третю особу на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору Управління цивільного захисту Вінницької обласної державної адміністрації на належну третю особу на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору Департамент цивільного захисту облдержадміністрації.
Поряд з тим ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 15.09.2014 позовну заяву управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області в частині позовних вимог про визнання рішення Вінницької обласної ради від 28.03.2007 №247 недійсним та зобов'язання Управління земельних ресурсів Вінницької міської ради видати акт на право постійного користування земельною ділянкою по вул. Ілика, 9 було залишено без розгляду.
Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 30.09.2014 в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Судом першої інстанції встановлено, що 28.03.2007 обласною радою прийняте Рішення № 247, яким були внесені доповнення до рішення Вінницької обласної ради народних депутатів від 30.10.1992 щодо переліку об'єктів комунальної власності обласної ради народних депутатів, що передаються в управління обласної адміністрації та розмежування майнових інтересів між суб'єктами власності.
При цьому у п. 1 цього рішення зазначено, що до вказаного Переліку включена споруда полігону цивільної оборони, яка розташована на вул. Ушакова, 79 (вул. Ілика) у м. Вінниці.
Разом з тим 30.03.2007 Міською радою прийняте Рішення № 968, яким були внесені доповнення до розділу 14 додатку до рішення Міської ради №107 від 18.10.2002 щодо затвердження переліку об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Вінниці та визнання таким, що втратило чинність рішення Міської ради від 09.06.1995 щодо об'єктів комунальної власності.
У пунктах 1, 3 зазначеного рішення вказано про прийняття до комунальної власності територіальної громади міста споруди та будівлі учбового містечка, які розташовані на вул. Ілика, 9 в м. Вінниці та зобов'язано управління житлового господарства взяти ці споруди та будівлі на свій баланс.
Окрім цього, відповідно до Указу Президента України № 1467/2003 від 19.12.2003 «Про Державну програму перетворення військ Цивільної оборони України, органів і підрозділів державної пожежної охорони в Оперативно-рятувальну службу цивільного захисту на період до 2005 року» та наказу МНС України № 83 від 15.07.2005 «Про здійснення організаційно-штатних заходів у структурних підрозділах МНС України», була розформована військова частина Цивільної оборони України Д0055 і на її базі утворений Аварійно-рятувальний загін спеціального значення УМНС України в Вінницькій області, правонаступником якого визначений УМНС України у Вінницькій області (далі - УМНС).
Як правонаступник, УМНС прийняв майно військової частини, до якого увійшли споруди та будівлі учбового містечка на вул. Ілика, 9 в м. Вінниці.
Так, відповідно до акту приймання-передачі від 27.12.2005 військовою частиною НОМЕР_1 була передана УМНС земельна ділянка, розміром 3,77 га. інженерного містечка м. Вінниці.
Відповідно до листа заступника міського голови № 04-3-10-4920 від 04.09.2008 Управління було повідомлене, що Рішенням № 968 споруди та будівлі учбового містечка, розташовані на вул. Ілика, 9 в м. Вінниці, прийняті до комунальної власності територіальної громади міста.
У зв'язку з цим у Міської ради були відсутні правові підстави для вирішення питання про оформлення за Управлінням права постійного користування зазначеною земельною ділянкою.
Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що згідно з п. «в» ч.4 ст. 84 Земельного кодексу України визначено, що до земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать землі оборони.
Відповідно до ст. 77 Земельного кодексу України землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України. Землі оборони можуть перебувати лише в державній власності.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з таких підстав.
Так, відповідно ст.ст. 13, 14 Конституції України, Земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Статтею 152 Земельного кодексу України передбачено, що держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.
Згідно п. п. 34, 42 ч.1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування» від 21.05.1997 №280/97-ВР виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин; затверджуються в установленому порядку місцеві містобудівні програми, генеральні плани забудови відповідних населених пунктів, іншої містобудівної документації.
Частиною 8 ст. 60 вищевказаного закону встановлено, що право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб'єктів. Об'єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб'єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю.
В силу ч. 1 ст. 116 вищезазначеного кодексу, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України. Землі оборони можуть перебувати лише в державній власності (ст. 77 Земельного кодексу України).
Згідно з п. «в» ч.4 ст. 84 Земельного кодексу України визначено, що до земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать землі оборони.
Як слідує з рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради народних депутатів №509 від 07.08.1980, що за штабом цивільної оборони Староміського району тимчасово закріплено під будівництво учбового містечка земельну ділянку площею 2,46 га по вул. Маяковського та зобов'язано забудовника оформити належну документацію на закріплену ділянку в управлінні головного архітектора міста.
Відповідно до Указу Президента України №1467/2003 від 19.12.2003 «Про Державну програму перетворення військ Цивільної оборони України, органів і підрозділів державної пожежної охорони в оперативно-рятувальну службу цивільного захисту на період до 2005 року» та наказу МНС України № 83 від 15.07.2005 «Про здійснення організаційно-штатних заходів у структурних підрозділах МНС України», була розформована військова частина Цивільної оборони України Д0055 і на її базі утворений Аварійно-рятувальний загін спеціального значення УМНС України в Вінницькій області, правонаступником якого визначений УМНС України у Вінницькій області.
Відтак УМНС України у Вінницькій області, яке є правонаступником, прийняв майно військової частини, до якого увійшли споруди та будівлі учбового містечка на вул. Ілика, 9 в м. Вінниці без передачі права власності. Даний факт також підтверджено актом приймання-передачі будівель, споруд та території військового містечка в/ч НОМЕР_1 с. Якушинці до УМНС України в Вінницькій області, згідно якого разом із будівлями та спорудами були передані земельні ділянки: військового містечка с. Якушинці - 16,65 га. та інженерного містечка м. Вінниці - 3,77 га.
Разом з тим з рішення Вінницької міської ради №247 від 28.03.2007 «Про внесення доповнення до рішення 10 сесії Вінницької обласної ради народних депутатів 21 скликання від 30.10.1992 «Про перелік об'єктів комунальної власності обласної Ради народних депутатів, що передаються в управління обласної державної адміністрації, та розмежування майнових інтересів між суб'єктами власності», слідує, що до вказаного переліку включено споруди полігону цивільної оборони по вул. Ушакова, 79 у м. Вінниці та доручено Головному управлінню з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи облдержадміністрації оформити правоустановчі документи на об'єкти, зазначені в п. 1 цього рішення.
Окрім цього, рішенням Віницької міської ради № 968 від 30.03.2007 «Про внесення доповнення в розділ 14 додатку до рішення міської ради від 18.10.2002 №107 «Про затвердження переліку об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Вінниці та визнання таким, що втратило чинність рішення міської ради від 09.06.1995 щодо об'єктів комунальної власності» прийнято в комунальну власність територіальної громади міста споруди та будівлі учбового містечка по вул. Ілика, 9. Зобов'язано управління житлового господарства взяти на баланс споруди та будівлі учбового містечка по вул. Ілика, 9.
З листа заступника міського голови Матусяка С.В. № 04-3-10-4920 від 04.09.2008, слідує що ГУ МНС України у Вінницькій області повідомлено про те, що відповідно до рішення Вінницької міської ради від 30.03.2007 № 968 споруди та будівлі учбового містечка, розташовані на вул. Ілика, 9, прийняті до комунальної власності територіальної громади міста та даний час проводилась інвентаризація зазначеного об'єкта. В зв'язку з цим, у міської ради відсутні були правові підстави для вирішення питання про оформлення права постійного користування зазначеною земельною ділянкою за ГУ МНС України у Вінницькій області.
При цьому, як вірно встановлено судом першої інстанції, відповідно до Витягу з Єдиного реєстру об'єктів державної власності щодо державного майна від 06.06.2014 управління майна по вул. Ілика, 9 в м. Вінниці здійснює Державний пожежно-рятувальний загін Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області, цільове призначення - землі оборони.
З листа Департаменту архітектури, містобудування та кадастру № 05-00-010-21768 від 28.05.2014 слідує, що рішенням виконкому міської ради №509 від 07.08.1980 тимчасово закріплено за штабом цивільної оборони Староміського району територію площею 2,46 га по вул. Маяковського під будівництво учбового містечка. На даний час земельна ділянка за вищевказаною адресою не оформлена відповідно до чинного законодавства. Відповідно до генерального плану міста, затвердженого постановою Ради Міністрів Української РСР від 25.07.1987 № 259, земельна ділянка призначена для громадської забудови, а саме: магазинів, підприємства громадського харчування, будинку побуту і бібліотеки.
Позивач в своїй апеляційній скарзі також оспорює доводи Вінницької міської ради стосовно рішення 1973 року про будівництво учбового містечка, та вважає, що через 40 років після прийняття рішення могли істотно змінитися обставини (власник містечка, його цільове призначення, тощо). Колегія суддів зазначає, що жодних доказів позивачем на підтвердження вказаного факту до суду не було надано, що зумовлює безпідставність таких посилань .
Про відсутність у позивача правовстановлюючих документів неодноразово наголошувалось сторонами у судових засіданнях, як в суді першої інстанції так і при перегляді справи в апеляційній інстанції, а також вбачається з листа Департаменту архітектури, містобудування та кадастру від 28.05.2014 № 05-00/010-21768, листа Управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області від 13.05.2014 № 01-845, листа комунального підприємства "Вінницьке міське бюро технічної інвентаризації" від 19.05.2014 № 522, листа ІДАБК від 15.05.2014 № 07-15-794.
Щодо тверджень позивача, про те що у земельної ділянки могло змінитись цільове призначення, то варто зазначити наступне.
Статтею 20 Земельного кодексу України передбачено процедуру зміни цільового призначення земельних ділянок, відповідно до якої, зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення.
Зміна цільового призначення земельних ділянок державної або комунальної власності провадиться Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу (ч. 2 ст. 20 Земельного кодексу України).
Жодних проектів землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки зі зміною цільового призначення не затверджувалось рішенням Вінницької міської ради чи її виконавчими органами, що підтверджується наявними у справі матеріалами.
Посилання позивача, що спірна земельна ділянка не знаходиться та не знаходилась у комунальній власності є безпідставними оскільки усі землі в межах міста відповідно до ст. 83 Земельного кодексу України є землями комунальної власності.
Окрім цього, стосовно посилання позивача на лист Фонду Державного майна України від 03.04.2009 та від 27.05.2014 в якому зазначається про те, що земельна ділянка за адресою: м. Вінниці, вул.Ілика, 9 є землями оборони та належить державі в особі ГУ МНС України у Вінницькій області (Державна служба України з надзвичайних ситуацій) не може братись до уваги судом, так як даний доказ не відповідає ні чинному законодавству, ні законодавству чинному на момент прийняття оскаржуваного рішення міської раді та акту прийому-передачі від 27.12.2005 з огляду на наступне.
Згідно ст. 77 Земельного кодексу України землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організації Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України.
Управління ДСНС у Вінницькій області відповідно до законодавства України та, зокрема, в розумінні ст.77 Земельного кодексу України не відноситься до військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств організацій Збройних сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України. Враховуючи дану обставину, земельна ділянка з таким цільовим призначенням, як землі оборони, взагалі не може перебувати у власності позивача відповідно до законодавства, а тому довідка ФДМ України є неналежним та недопустимим доказом по справі.
Безпідставність посилання на вказаний вище лист ФДМ України підтверджується також тим, що ні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки позивачу чи військовій частині НОМЕР_1 рішенням Вінницької міської ради не надавалось, ні сам проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки станом на 27.12.2005 (затверджено акт приймання-передачі) та 30.03.2007р. (прийняття оскаржуваного рішення) не розроблявся та не затверджувався рішенням Вінницької міської ради, як то передбачено вимогами Глави 19 Земельного кодексу України.
Крім того, відповідно до генерального плану міста який був чинний на момент прийняття оскаржуваного рішення міської ради та акту приймання-передачі), затвердженого Постановою Ради Міністрів Української PCP 25.07.1987 №259, дана земельна ділянка призначена для громадської забудови (згідно з листом ДАМтаК міської ради, наявним в матеріалах справи), а у відповідності до ст.20 Земельного кодексу України зміна цільового призначення земельної ділянки за вказаною в оскаржуваному рішенні земельною ділянкою не здійснювалась, що також свідчить про недопустимість прийняття до уваги такого доказу по справі як лист ФДМ України та про необґрунтованість доводів позивача в частині того, що дана земельна ділянка відноситься до земель оборони.
Цільове використання земельної ділянки не змінюється у зв'язку з передачею її у користування, тим більше, що відповідного рішення уповноваженого органу на розпорядження землями з приводу передачі земельної ділянки у користування військовій частині НОМЕР_1 не приймалось, що підтверджується наявними у справі матеріалами. Обов'язковість наявності зазначеного рішення уповноваженого суб'єкта (Вінницької міської ради) передбачено вимогами чинного законодавства, зокрема ст.ст.20,116, 117, 125, 126 Земельного кодексу України.
Поміж іншого, висновки Вінницького міського управління земельних ресурсів Держкомзему України, та управління містобудування і архітектури Вінницької міської ради про наявні обмеження на використання земельної ділянки за адресою: м.Вінниця, вул.Ілика, площею 40000 кв.м., від 19.06.2006 за вих.№6/10- 3689 (додаток №11 позову) та від 02.06.2006 за вих.№21-1831 (додаток №9 позову) відповідно, передбачали наявність обмеження на використання земельної ділянки за вказаною адресою, а саме: використання земельної ділянки відповідно до цільового використання (громадське призначення).
Враховуючи усе вищевикладене, земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 , не відносилась і не може відноситись до земель оборони, а відтак і перебувати виключно у державній власності відповідно до ст.77 Земельного кодексу України, оскільки цільове призначення даної земельної ділянки - громадське призначення.
На підставі наведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо відмови у задоволенні заявлених вимог.
Оскільки доводи апеляційної скарги відповідача не ґрунтуються на вимогах законодавства та не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
апеляційну скаргу Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області залишити без задоволення, а постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 30 вересня 2014 року - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.
Ухвала суду складена в повному обсязі 03 лютого 2015 року.
Головуючий Ватаманюк Р.В.
Судді Полотнянко Ю.П.
Сушко О.О.