Справа: № 359/5375/14-а Головуючий у 1-й інстанції: Саган В.М. Суддя-доповідач: Федотов І.В.
Іменем України
03 лютого 2015 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Федотова І.В.,
суддів - Ісаєнко Ю.А. та Оксененка О.М.,
при секретарі Трегубенко Є.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 23 червня 2014 року у справі за заявою Міністерства оборони України про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання,-
Міністерство оборони України звернулося до Бориспільського міськрайонного суду Київської області із заявою про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання у справі 2а/162/09.
Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 23 червня 2014 року заяву задоволено.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та прийняти нову, якою у задоволенні заяви відмовити.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, що з'явились в судове засідання, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з п.1 ч.1 ст.199, ч.1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З матеріалів справи встановлено, що обґрунтовуючи заяву про поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання заявник посилається на те, що відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та Державним казначейством України, які діяли на підставі постанови Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 21.04.2009 р., з рахунків Міністерства оборони України в примусовому порядку було стягнуто кошти в розмірі 1 645 214,27 грн. у індивідуально визначених кожному позивачу розмірах. На користь ОСОБА_1 було стягнуто 46 232, 43 грн.
Так, листом Департаменту правового забезпечення Міністерства оборони України за №287/3/1085 від 20.04.2011 року завдання на отримання виконавчих листів та пред'явлення їх до виконання було покладено на помічника командира військової частини НОМЕР_1 з правової роботи майора юстиції ОСОБА_2 .
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 09.06.2011 року №108, майор юстиції ОСОБА_2 виключений зі списків особового складу частини та направлений до нового місця служби.
Службовим розслідуванням, яке було проведено по факту неналежної організації реєстрації, опрацювання та зберігання матеріалів по судових справах було встановлено, що помічник командира частини з правової роботи майор юстиції ОСОБА_2 позовні матеріали, що надійшли з Департаменту правового забезпечення Міністерства оборони України, нікому не передав та їх збереження не забезпечив. Будь-які заходи для належного представництва інтересів МО України не здійснив.
Про цей факт Міністерству оборони України стало відомо наприкінці 2013 року, після чого було прийнято міри до ознайомлення зі справами та здійснення виконання рішення суду.
На початку квітня 2014 року представником Міністерства оборони України було подано заяву на видачу виконавчих листів по справі № 2а/162/09 та в середині травня цього ж року їх було отримано.
Після отримання виконавчих листів стало відомо, що термін пред'явлення їх до виконання закінчився 21.12.2013 року. Тобто, представнику Міністерства оборони України було видано виконавчий лист вже після закінчення строку на пред'явлення його до виконавчої служби для примусового виконання.
Вказане стало підставою для звернення до суду першої інстанції із заявою поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання.
Приймаючи рішення про задоволення заяви Міністерства оборони України суд першої інстанції виходив з того, що оскільки виконавчий лист отриманий Міністерством після закінчення строку для пред'явлення його до виконання, стягувач був позбавлений можливості вчасно пред'явити виконавчий лист до виконання.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з урахуванням наступного.
Частиною 1 статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що за кожним судовим рішенням, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, за заявою осіб, на користь яких воно ухвалено, видається один виконавчий лист.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції на час набрання законної сили рішенням суду, на виконання якого було видано виконавчий лист, було передбачено, що виконавчі листи та інші судові документи можуть бути пред'явлені до виконання протягом трьох років.
Частиною 2 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення строку пред'явлення до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання.
Згідно ч. 2 ст. 14 КАС України, постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.
Відповідно до ч. 1 ст. 261 КАС України стягувачам, які пропустили строк для пред'явлення виконавчого листа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.
Як роз'яснив Верховний Суд України, відповідно до практики Європейського суду з прав людини виконання судових рішень розглядається як невід'ємна частина судового розгляду в розумінні ст.6 Конвенції. Невиконання судових рішень негативно впливає на авторитет судової влади, оскільки в цьому разі не досягається кінцева мета правосуддя. Це призводить до ситуації, несумісної з принципом верховенства права.
З огляду на викладене, враховуючи, що Міністерство оборони України отримало виконавчий лист після закінчення строку для пред'явлення його до виконання, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності поважних причин пропуску строку пред'явлення виконавчого листа до виконання та наявності достатніх і необхідних правових підстав для його поновлення, що свідчить про необхідність задоволення заяви Міністерство оборони України.
Доводи апеляційної скарги зазначених висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для вважати, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін, оскільки вона ухвалена з дотриманням норм процесуального права.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 199, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 23 червня 2014 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя:
Судді:
Повний текст ухвали виготовлено 05.02.2015 року.
Головуючий суддя Федотов І.В.
Судді: Ісаєнко Ю.А.
Оксененко О.М.