Справа № 815/857/15
05 лютого 2015 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Корой С.М., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до прокуратури Одеської області, прокурора Одеської області ОСОБА_4 про визнання неправомірними дії, зупинення дії наказу та скасування наказу,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до прокуратури Одеської області, прокурора Одеської області ОСОБА_4, в якій позивач просить:
-зупинити дію наказу прокурора Одеської області ОСОБА_4 №313к від 31.01.2015 року про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани до прийняття кінцевого рішення судом, що вступить в дію;
-затребувати у прокуратури Одеської області доповідну записку про результати перевірки стану організації виконання вимог галузевих наказів Генерального прокурора України у слідчому управлінні прокуратури області від 10-16 вересня 2014 року, матеріали перевірки на які йдеться посилання у доповідній записці у повному обсязі та рішення прокуратури області від 25.09.2014 року;
-затребувати у прокуратури Одеської області відомості про порівняльні показники слідчих управлінь регіональних прокуратур України за 6 та 9 місяців 2014 року;
-затребувати у прокуратури Одеської області довідку про періоди перебування ОСОБА_1 у відпустці, а також лікарняні листи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю у період з 16.09.2014 року по 31.01.2015 року;
-в судове засідання викликати ОСОБА_2, який проживає АДРЕСА_1;
- визнати протиправними дії прокуратури Одеської області та прокурора Одеської області ОСОБА_4 при видачі наказу №313к від 31.01.2015 року про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани;
-скасувати наказ прокурора Одеської області ОСОБА_4 №313к від 31.01.2015 року про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани у зв'язку з пропуском терміну одного місяця з дня виявлення проступку.
Позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана без додержання вимог, встановлених статтею 105, 106 КАС України, з огляду на наступне.
Згідно з ч.1 ст.124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. При здійсненні правосуддя судді незалежні і підкоряються лише закону (ч.1 ст.129 Конституції України). Виключно законами України визначаються судоустрій і судочинство. Порядок здійснення правосуддя регламентується відповідним процесуальним законодавством України.
Відповідно до ч.2 ст.124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, проте суди розглядають виключно спори, які виникають між учасниками певних правовідносин. Відсутність правовідносин виключає можливість судового захисту.
Згідно з положеннями ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 КАС України адміністративний позов - звернення до адміністративного суду про захист прав, свобод та інтересів або на виконання повноважень у публічно-правових відносинах.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 106 КАС України у позовній заяві має зазначатися зміст позовних вимог згідно з частинами четвертою і п'ятою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
При цьому, виходячи з вимог ч. 4 ст. 105 КАС України, адміністративний позов може містити вимоги про: 1) скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень; 2) зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії;
3) зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень утриматися від вчинення певних дій; 4) стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю;
5) виконання зупиненої чи невчиненої дії; 6) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 7) примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності.
Поряд з цим, статтею 6 КАС України визначено право кожної особи в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо така особа вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Зі змісту наведених норм законодавства випливає, що умовою виникнення у особи права на звернення до суду з адміністративним позовом є наявність її порушеного права, свободи або інтересу.
Зазначене кореспондується також з наведеним у п. 8 ч. 1 ст. 3 КАС України визначенням позивача, відповідно до якого позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.
Проте позовна заява не відповідає вказаним вимогам, оскільки позивач звертаючись до суду з вимогою про зупинення дії наказу прокурора Одеської області ОСОБА_4 №313к від 31.01.2015 року про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани до набрання рішенням законної сили, не відповідає приписам ст. 106 КАС України, оскільки позивач не зазначає відповідно до яких приписів законодавства у суду наявні повноваження на ухвалення рішення за даною позовною вимогою. Поряд з цим, суд звертає увагу позивача, що відповідно до приписів ст. 117 КАС України, суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.Ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову постановляє суд першої інстанції, а якщо розпочато апеляційне провадження, то таку ухвалу може постановити суд апеляційної інстанції. Подання адміністративного позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, але суд у порядку забезпечення адміністративного позову може відповідною ухвалою зупинити дію рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються. Ухвала негайно надсилається до суб'єкта владних повноважень, що прийняв рішення, та є обов'язковою для виконання. Адміністративний позов, крім способу, встановленого частиною третьою цієї статті, може бути забезпечено забороною вчиняти певні дії. Не допускається забезпечення позову шляхом: зупинення актів Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстиції та встановлення для них заборони вчиняти певні дії; зупинення рішень Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та стосовно здійснення тимчасової адміністрації або ліквідації банку, заборони проводити певні дії уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб або Фонду гарантування вкладів фізичних осіб при здійсненні тимчасової адміністрації або ліквідації банку; зупинення рішень уповноваженого центрального органу з питань цивільної авіації щодо призупинення дії або анулювання сертифікатів, схвалень, допусків. Повноваження суду, встановлені цією статтею, не можуть бути застосовані судами щодо спорів, які стосуються призначення, підготовки і проведення виборів.
Проте, позивач не звертається до суду з клопотанням в контексті ст. 117 КАС України.
Крім того, вимоги позивача щодо витребування у прокуратури Одеської області доповідної записки про результати перевірки стану організації виконання вимог галузевих наказів Генерального прокурора України у слідчому управлінні прокуратури області від 10-16 вересня 2014 року, матеріали перевірки на які посилається прокуратура у доповідній записці, рішення прокуратури Одеської області від 25.09.2014 року, відомості про порівняльні показники слідчих управлінь регіональних прокуратур України за 2014 рік, довідки перебування ОСОБА_1 у відпустці, лікарняні листи щодо тимчасової непрацездатності ОСОБА_1 у період з 16.09.2014 року по 31.01.2015 року, а також вимога щодо виклику у судове засідання ОСОБА_2, який проживає АДРЕСА_1 (крім того позивач не зазначає у зв'язку з чим, в якості кого (у якості якої процесуальної особи) ОСОБА_3 повинен бути викликаний до суду та прийматиме участь в судовому засіданні, згідно з заявленим позивачем адміністративним позовом) не є позовними вимогами в контексті приписів ст. 106 КАС України.
Разом з цим суд зазначає, що відповідно до приписів ст. 49 КАС України, особи, які беруть участь у справі, мають право: знати про дату, час і місце судового розгляду справи, про всі судові рішення, які ухвалюються у справі та стосуються їхніх інтересів; знайомитися з матеріалами справи; заявляти клопотання і відводи; давати усні та письмові пояснення, доводи та заперечення; подавати докази, брати участь у дослідженні доказів; висловлювати свою думку з питань, які виникають під час розгляду справи, задавати питання іншим особам, які беруть участь у справі, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам; подавати заперечення проти клопотань, доводів і міркувань інших осіб; знайомитися з технічним записом, журналом судового засідання, протоколом про вчинення окремої процесуальної дії і подавати письмові зауваження до них; робити із матеріалів справи виписки, знімати копії з матеріалів справи, одержувати копії судових рішень; оскаржувати судові рішення у частині, що стосується їхніх інтересів; користуватися іншими процесуальними правами, наданими їм цим Кодексом.
Згідно приписів ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.
Відповідно до приписів ч. 1,3 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Якщо особа, яка бере участь у справі, не може самостійно надати докази, то вона повинна зазначити причини, через які ці докази не можуть бути надані, та повідомити, де вони знаходяться чи можуть знаходитися. Суд сприяє в реалізації цього обов'язку і витребовує необхідні докази. Про витребування доказів або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про відмову у витребуванні доказів окремо не оскаржується. Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за наслідками розгляду справи.
Проте, позивач не звертається до суду з жодними клопотаннями, у зв'язку з чим позивачу необхідно визначитись з позовними вимогами або при наявності заявити відповідні клопотання до суду згідно вказаних вище приписів КАС України.
Згідно ч. 2 ст. 106 КАС України, на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин не можливості подання таких доказів.
Позивачем до суду надано копію наказу №313к від 31.01.2015 року, копію доповідної записки про результати перевірки, проте зазначені копії не читаємі, оскільки текст вказаних копій відображено не повністю, що унеможливлює встановлення обставин по справі для забезпечення повного та об'єктивного його розгляду. Крім того, надані позивачем до суду докази згідно з описом у позовній заяві належним чином не засвідчені.
Відповідно до ст.108 КАС України суддя, встановивши, що адміністративний позов подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.
Враховуючи вказані положення законодавства та у зв'язку із встановленими обставинами суд вважає, що адміністративний позов ОСОБА_1 до прокуратури Одеської області, прокурора Одеської області ОСОБА_4 про визнання неправомірними дії, зупинення дії наказу та скасування наказу підлягає залишенню без руху з наданням часу для усунення недоліків.
Недоліки повинні бути усунені шляхом належного оформлення адміністративного позову відповідно до вимог передбачених ст.106 КАС України.
Керуючись ст.ст. 105, 106, 108 КАС України, суддя, -
ухвалив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до прокуратури Одеської області, прокурора Одеської області ОСОБА_4 про визнання неправомірними дії, зупинення дії наказу та скасування наказу - залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність у термін до 16.02.2015 року усунути недоліки та роз'яснити, що у разі не усунення у визначений судом термін недоліків, позов буде повернуто позивачеві.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги в п'ятиденний строк з дня отримання копії ухвали.
Суддя С.М.Корой
16.02.15