Ухвала
23 січня 2015 року м. Київ
Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Юровська Г.В., розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 20 червня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 25 листопада 2014 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,
У квітні 2014 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - ПАТ КБ «ПриватБанк») звернулося до суду з позовом, в якому зазначав, що 23 липня 2007 року між банком та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір, відповідно до умов якого остання отримала кредит у розмірі 10 тис. грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.
У зв'язку з неналежним виконанням ОСОБА_2 зобов'язань за кредитним договором, станом на 31 березня 2014 року утворилась заборгованість в розмірі 39 592 грн 35 коп., з яких: заборгованість за кредитом - 8 638 грн 63 коп., заборгованість за процентами за користування кредитом - 29 407 грн 39 коп., заборгованість з комісії за користування кредитом - 1 546 грн 33 коп., штраф (фіксована частина) - 500 грн, штраф (процентна складова) -1 392 грн.
На підставі наведеного, ПАТ КБ «ПриватБанк» просило суд стягнути з ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором від 23 липня
2007 року в сумі 39 592 грн 35 коп. та судові витрати.
Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області
від 20 червня 2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 25 листопада 2014 року, у задоволенні позову
ПАТ КБ «ПриватБанк» відмовлено.
У касаційній скарзі ПАТ КБ «ПриватБанк» просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду, ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити, обґрунтовуючи свої вимоги порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
У відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити з таких підстав.
Відмовляючи у задоволенні позову банку, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, дослідивши докази, а також, врахувавши обставини справи, обґрунтовано дійшов висновку, що відповідачка в повному обсязі повернула кредитні кошти банку відповідно до судового наказу, а тому й підстави для нарахування відповідачу процентів за користування кредитом відсутні.
Відповідно до пункту 5 частини 4 статті 328 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Із матеріалів касаційної скарги, оскаржуваних судових рішень вбачається, що скарга є необґрунтованою і наведені в ній доводи не дають підстав для висновків про порушення судами норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права.
Керуючись п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України,
Відмовити Публічному акціонерному товариству комерційному банку «ПриватБанк» у відкритті касаційного провадження у справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, за касаційною скаргою на рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 20 червня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області
від 25 листопада 2014 року.
Додані до скарги матеріали повернути заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Вищого спеціалізованого
суду України з розгляду цивільних
і кримінальних справ Г.В. Юровська