Ухвала
іменем україни
04 лютого 2015 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Євграфової Є.П.,
суддів: Завгородньої І.М., Іваненко Ю.Г.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості; за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» про визнання недійсним договору поруки та внесення до нього змін; за зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства «Уманьавтодор» до Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» про визнання недійсними договорів,
ПАТ «Банк «Київська Русь» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, посилаючись на те, що 20 липня 2010 року між АБ «Київська Русь» в особі Уманського центрального відділення Черкаської філії, правонаступником якого є ПАТ «Банк «Київська Русь», та ВАТ «Уманьавтодор», правонаступником якого є ПАТ «Уманьавтодор», було укладено кредитний договір № 3804-22-10 на відкриття відновлювальної кредитної лінії (в національній валюті).
Згідно з умовами договору ПАТ «Банк «Київська Русь» відкрив ПАТ «Уманьавтодор» відновлювальну відкличну кредитну лінію, надавши в її межах кредитні кошти на наступних умовах: ліміт кредитування - 15 млн грн, строк кредитної лінії - з 20 липня 2010 року до 19 липня 2011 року включно; ціль використання коштів - поповнення обігових коштів; процентна ставка - 23 % річних.
20 липня 2010 року між АБ «Київська Русь», правонаступником якого є ПАТ «Банк Київська Русь», та ОСОБА_2 було укладено договір поруки № 3808-22-10.
У подальшому між ПАТ «Банк «Київська Русь» та ВАТ «Уманьавтодор» було укладено додаткові договори про внесення змін до кредитного договору.
31 грудня 2013 року позичальник зобов'язаний був повернути кредит повністю, проте станом на 07 квітня 2014 року ПАТ «Уманьавтодор» порушив умови кредитного договору, у зв'язку з чим 15 серпня 2013 року відповідачу ПАТ «Уманьавтодор» була направлена вимога про повернення простроченої заборгованості в строк до 20 серпня 2013 року і звернуто увагу на порушення п. п. 6.1.12., 6.1.13. кредитного договору, яка залишилась без реагування.
Станом на 08 квітня 2014 року ПАТ «Уманьавтодор» має прострочену заборгованість за вищевказаним кредитним договором в сумі 46 156 340 грн 56 коп.
19 липня та 25 жовтня 2011 року, 28 грудня 2012 року та 08 липня 2013 року між ПАТ «Банк Київська Русь» та ОСОБА_2 було укладено договори про внесення змін та доповнень до договору поруки від 20 липня 2010 року № 2808-22-10.
15 серпня 2013 року поручителю банком була направлена вимога про погашення простроченої заборгованості за кредитним договором, яка залишилась без реагування.
ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом до ПАТ «Банк «Київська Русь» про визнання недійсним договору поруки та внесення до нього змін, посилаючись на те, що його волевиявлення на укладення договорів поруки та про внесення змін не було вільним.
ПАТ «Уманьавтодор» заявило зустрічний позов до ПАТ «Банк «Київська Русь» про визнання недійсними договорів, посилаючись на те, що укладення кредитного договору посадовою особою ВАТ «Уманьавтодор» відбулося з перевищенням меж наданих йому повноважень.
Рішенням Тальнівського районного суду Черкаської області від 30 вересня 2014 року в задоволенні позову ПАТ «Банк «Київська Русь» відмовлено.
Зустрічні позови ОСОБА_2 та ПАТ «Уманьавтодор» задоволено.
Визнано недійсними: договір поруки від 20 липня 2010 року № 3308-22-10; договір про внесення змін від 19 липня 2011 року № 1 до договору поруки; договір про внесення змін від 25 жовтня 2011 року № 2 до договору поруки; договір про внесення змін від 28 грудня 2012 року № 4 до договору поруки; договір про внесення змін від 08 липня 2013 року № 5 до договору поруки.
Визнано недійсними: кредитний договір на відкриття відновлювальної кредитної лінії (в національній валюті) від 20 липня 2010 року № 3804-22-10 із змінами і доповненнями, внесеними згідно з додатковими договорами: від 20 жовтня 2010 року № 1; від 19 липня 2011 року № 2; від 01 вересня 2011 року № 3; від 03 жовтня 2011 року № 4; від 25 жовтня 2011 року № 5; від 26 січня 2012 року № 6; від 18 травня 2012 року № 7; від 17 липня 2012 року № 8; від 28 грудня 2012 року № 9; від 11 червня 2013 року № 10; від 08 липня 2013 року № 11.
Визнано недійсними договір застави майнових прав від 18 травня 2012 року № 3729-22-12; договір іпотеки від 13 червня 2013 року № 48870-49.12; договір застави від 13 червня 2013 року № 48872-49.12 та договір застави товарів в обороті від 01 вересня 2011 року № 5005-22-11.
Рішенням апеляційного суду Черкаської області від 02 грудня 2014 року зазначене судове рішення в частині задоволення зустрічного позову ПАТ «Уманьавтодор» скасовано, в цій частині ухвалено нове рішення, яким у задоволенні зустрічного позову ПАТ «Уманьавтодор» відмовлено.
У решті рішення залишено без змін.
У поданій касаційній скарзі ПАТ «Уманьавтодор» просить рішення апеляційного суду скасувати, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.
Відмовляючи у задоволенні позову ПАТ «Банк «Київська Русь» до відповідача-поручителя про стягнення заборгованості за кредитним договором, суд виходив із того, що відсутні підстави для стягнення заборгованості з поручителя, оскільки договір поруки та зміни до нього не підписувались поручителем, що підтверджено висновком судово-почеркознавчої експертизи від 01 вересня 2014 року.
З цих же підстав суд задовольнив зустрічний позов ОСОБА_2 до ПАТ «Банк «Київська Русь» про визнання договору поруки та внесених до нього змін недійсними, оскільки доведено, що поручитель не підписував договір поруки та зміни до нього.
Задовольняючи зустрічний позов ПАТ Уманьавтодор» до ПАТ «Банк «Київська Русь» про визнання недійсними договорів, суд першої інстанції виходив із того, що протоколи засідання Наглядової ради ПАТ «Уманьавтодор» про уповноваження голови правління підписати кредитний договір про відкриття кредитної лінії не підписано головою Наглядової ради ОСОБА_2 та кредитний договір від 20 липня 2010 року було підписано з перевищенням меж, наданих представнику ПАТ «Уманьавтодор».
Апеляційний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині задоволення зустрічного позову ПАТ «Уманьавтодор» та відмовляючи в позові, зазначав, що доводи представника ПАТ «Уманьавтодор» не знайшли підтвердження та спростовуються доказами, оскільки в матеріалах справи є протокол засідання Наглядової ради ВАТ «Уманьавтодор» від 18 червня 2010 року, з якого вбачається, що в зв'язку із заміною керівництва ВАТ «Уманьавтодор» вирішили уповноважити новопризначеного виконувача обов'язків голови правління Губу Р.А. підписати кредитний договір про відкриття в УЦВ ЧФ АБ «Київська Русь» кредитної лінії на 15 млн грн строком на 12 місяців під 23 % річних, договір застави рухомого майна та іпотеки, протокол засідання Наглядової ради ВАТ «Уманьавтодор» від 09 червня 2010 року про затвердження протоколу № 1. Рішення прийнято одноголосно. Даний протокол є чинним, не визнаний недійсним та не оспорюється, предметом експертного дослідження не був.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Установлено й це вбачається з матеріалів справи, що рішення апеляційного суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права; наведені в касаційній скарзі доводи висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів cудової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Уманьавтодор» відхилити.
Рішення апеляційного суду Черкаської області від 02 грудня 2014 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий Є.П. Євграфова
судді: І.М. Завгородня
Ю.Г. Іваненко