Ухвала
іменем україни
21 січня 2015 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Євграфової Є.П.,
суддів: Горелкіної Н.А., Журавель В.І.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у вихованні та вільному спілкуванні з дитиною, визначення порядку участі у вихованні дитини,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод у вихованні та вільному спілкуванні з дитиною, визначення порядку участі у вихованні дитини, посилаючись на те, що з 19 серпня 2005 року до 23 жовтня 2013 року перебував у шлюбі з відповідачкою. У шлюбі - ІНФОРМАЦІЯ_1, у них народився син ОСОБА_3.
Після розірвання шлюбу вони проживають окремо, син проживає з відповідачкою, яка перешкоджає його участі у вихованні дитини та вільному з нею спілкуванню. Він звертався до органу опіки та піклування для вирішення спору щодо виховання дитини, але йому рекомендовано звернутися до суду.
Рішенням Баштанського районного суду Миколаївської області від 01 липня 2014 року позов задоволено частково.
Зобов'язано ОСОБА_2 не перешкоджати ОСОБА_1 у спілкуванні з дитиною - сином ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та брати участь у його вихованні.
Визначено право та спосіб участі ОСОБА_1 у спілкуванні з дитиною:
- побачення п'ять разів на тиждень: з понеділка до п'ятниці з 17 год. до 19 год. за місцем перебування сина або за місцем його проживання, без присутності матері;
- спільний відпочинок: два тижні в травні щорічно та у літній період з 01 червня до 31 серпня щорічно, не менше двох тижнів, за місцем, обраним позивачем, без присутності матері;
- кожного першого та третього тижня місяця з 17 год. п'ятниці до 19 год. неділі за місцем, обраним позивачем, без присутності матері, з обов'язком повернути дитину до місця постійного проживання.
Побачення дитини з батьком і перебування у батька може бути тільки за згодою дитини.
Зобов'язано сторони під час проживання або перебування дитини у одного із них інформувати іншого з батьків про місцезнаходження дитини та стан здоров'я, в інтересах дитини.
У решті позову відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішенням апеляційного суду Миколаївської області від 30 жовтня 2014 року зазначене судове рішення в частині позовних вимог про визначення участі ОСОБА_1 у вихованні дитини змінено.
Визначено участь ОСОБА_1 у вихованні сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у такий спосіб.
Установлено дні побачення ОСОБА_1 з сином ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, два рази на тиждень, а саме: кожну суботу з 10 год. до 14 год. без присутності матері ОСОБА_2 за місцем проживання або перебування дитини та кожну неділю з 10 год. до 18 год. в присутності матері ОСОБА_2 за місцем проживання або перебування дитини.
У решті рішення залишено без змін.
У поданій касаційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалені у справі рішення скасувати, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.
Апеляційний суд зазначав, що ухвалюючи рішення в частині позову про порядок участі позивача у вихованні дитини та спілкуванні з нею, суд першої інстанції не врахував вимог матеріального права та обставин справи.
Як вбачається з матеріалів справи, письмовий висновок органу опіки та піклування по суті позовних вимог ОСОБА_1 суду першої інстанції не надавався.
Під час апеляційного розгляду Баштанська районна державна адміністрація Миколаївської області (орган опіки та піклування) надала відповідний письмовий висновок, за яким вважала можливим встановити дні та часи спілкування позивача з дитиною кожної суботи та неділі за місцем перебування та проживання дитини, але в присутності матері. Проти такого порядку спілкування не заперечувала і відповідачка.
Цих обставин суд першої інстанції не врахував.
Визначаючи щоденні побачення позивача з дитиною та надаючи можливість спілкуватися позивачу з дитиною за межами її місця проживання та перебування, а також дозволяючи спільний відпочинок навесні та влітку, суд не врахував малолітній вік дитини, щотижневий її розпорядок, тривалий порядок спілкування з батьками. Зокрема, суд не врахував, що дитина п'ять разів на тиждень відвідує дитячий садок, має постійне місце проживання та режим відпочинку, а також тривалий час не проживає з позивачем.
Позивач не надав достовірних та допустимих доказів (висновків спеціалістів тощо) того, що його спілкування з дитиною у відсутності матері, з якою дитина проводить більшу частину життя, за межами постійного проживання ОСОБА_1, буде в інтересах останнього.
Виходячи з викладеного, апеляційний суд вважав, що встановлення щоденного порядку побачення позивача з дитиною та можливість виїжджати позивачу з дитиною за місце її постійного проживання не є тим порядком, що відповідає інтересам дитини.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Установлено й це вбачається з матеріалів справи, що рішення апеляційного суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права; наведені в касаційній скарзі доводи висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів cудової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення апеляційного суду Миколаївської області від 30 жовтня 2014 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий Є.П. Євграфова
судді: Н.А. Горелкіна
В.І. Журавель