03 лютого 2015 року 15 год. 10 хв. 810/2228/14
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Панченко Н. Д., за участю секретаря судового засідання Корецького І.О.,
представника позивача: не з'явився,
представника відповідача: Макаренка С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Технополіс-1»
доДержавної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області
провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення
Товариство з обмеженою відповідальністю «Технополіс-1» (далі - ТОВ «Технополіс-1» або позивач) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області (далі - ДПІ у Києво-Святошинському районі або відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 07.11.2013 №0003052204.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на відсутність порушення ним вимог податкового законодавства, оскільки висновки податкового органу ґрунтуються виключно на висновках акта перевірки від 04.10.2013 №175/22-03/32498133. Водночас, податкові повідомлення-рішення, які прийняті на підставі акта перевірки від 04.10.2013 №175/22-03/32498133, визнані протиправними та скасовані у судовому порядку.
Представник позивача у судове засідання, призначене на 03.02.2015, не з'явився. Разом з цим, 03.02.2015 через канцелярію Київського окружного адміністративного суду надійшло клопотання позивача про розгляд справи за відсутності його представника.
Відповідач позов не визнав, заперечення надав суду у письмовій формі та просив суд у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування заперечень вказав, що оскаржуване рішення прийняте з урахуванням вимог чинного законодавства, оскільки відповідач діяв в межах повноважень, наданих йому законами України та підзаконними нормативно-правовими актами.
Представник відповідача у судовому засіданні 03.02.2015 заперечував з мотивів, викладених у письмових запереченнях.
Заслухавши пояснення представника відповідача, розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
ТОВ «Технополіс-1», ідентифікаційний код 32498133, місцезнаходження: 08130, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Велика Кільцева, буд. 4, зареєстроване як юридична особа 18.04.2003. Як платник податків позивач узятий на податковий облік у податковому органі з 25.04.2003 за №1492.
Позивач з 17.03.2004 зареєстрований платником податку на додану вартість, про що ДПІ у Києво-Святошинському районі видано свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість №13847101.
У період з 23.10.2013 по 25.10.2013 посадовою особою ДПІ у Києво-Святошинському районі проведено документальну невиїзну позапланову перевірку ТОВ «Технополіс-1» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з січня 2013 року по червень 2013 року.
За результатами перевірки складений акт від 24.10.2013 №228/22-04/32498133 (надалі - Акт перевірки), який містить висновки про порушення позивачем вимог пунктів 200.1, 200.2, 200.3 статті 200 Податкового кодексу України, пункту 4.6 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 №1492, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20.12.2011 за №1490/20228, що призвело до завищення від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за січень, лютий, березень, квітень, травень, червень місяці 2013 року на суму 319302,00 грн. та, як наслідок, до заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 319302,00 грн.
На підставі Акта перевірки, відповідно до пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, ДПІ у Києво-Святошинському районі прийнято податкове повідомлення-рішення від 07.11.2013 №0003052204, згідно з яким позивачеві збільшено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 399127,50 грн., у тому числі, за основним платежем - 319302,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 79825,50 грн.
Твердження податкового органу про порушення позивачем приписів податкового законодавства ґрунтується виключно на висновках акта перевірки від 04.10.2013 №175/22-03/32498133 «Про результати документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ «Технополіс-1» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Ялато», ПП «Оптиум-Престиж», ТОВ «Телеком Партнер», ТОВ «Лобірель», ТОВ «ВС Інвест», у якому зафіксовано порушення позивачем положень Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкового кредиту на загальну суму 319302,00 грн. у тому числі, за серпень 2011 року на суму 12459,00 грн., за листопад 2011 року на суму 21432,00 грн., за грудень 2011 року на суму 97224,00 грн., за січень 2012 року на суму 90188,00 грн., за серпень 2012 року на суму 6565,00 грн., за листопад 2012 року на суму 67778,00 грн., за грудень 2012 року на суму 23656,00 грн., до завищення залишку від'ємного значення (р.24 декларації) за грудень 2012 року на суму 319302,00 грн. та заниження позивачем податкових зобов'язань з податку на прибуток на суму 348378,00 грн., у тому числі за 2011 рік на суму 150782,00 грн. та за 2012 рік на суму 197596,00 грн.
Оскільки позивач при складанні податкової звітності за період з січня 2013 року по червень 2013 року не враховував висновки акта перевірки від 04.10.2013 №175/22-03/32498133 та прийнятих на його підставі податкових повідомлень-рішень від 22.10.2013 №0001412301 та від 15.01.2014 №0000072201, податковий орган дійшов висновку про порушення позивачем вимог законодавства при визначенні сум податкових зобов'язань.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
Пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України передбачено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках (п.п. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 ПК України).
В силу положень пункту 56.12 статті 56 Податкового кодексу України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Як установлено судом, на дату складання Акта перевірки, сума податкового зобов'язання, яка розрахована податковим органом на підставі попередньої перевірки (акт перевірки від 04.10.2013 №175/22-03/32498133) була неузгодженою у розумінні положень Податкового кодексу України.
Відтак, у позивача був відсутній обов'язок для відображення у податковій звітності у наступних податкових періодах зобов'язань, які були визначені податковим органом на підставі акта перевірки від 04.10.2013 №175/22-03/32498133.
Крім цього, судом встановлено, що відповідно до постанови Київського окружного адміністративного суду від 08.04.2014 по справі №810/1974/14, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04.12.2014, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Києво-Святошинському районі від 22.10.2013 №0001412301 та від 15.01.2014 №0000072201, які були прийняті на підставі акта перевірки від 04.10.2013 №175/22-03/32498133.
Як вбачається із змісту вказаних рішень, які в силу положень статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України мають преюдиційне значення у межах даного провадження, господарські операції щодо поставки товарів між ТОВ «Технополіс-1» та ТОВ «Ялато», ПП «Оптиум-Престиж», ТОВ «Телеком Партнер», ТОВ «Лобірель», ТОВ «ВС Інвест» у періоді, що перевірявся, мали реальний характер, а позивачем правомірно сформовано податковий кредит та витрати за ними.
За наведених обставин суд дійшов висновку, що при складанні податкової звітності за період з січня 2013 року по червень 2013 року позивач правомірно не враховував висновки акта перевірки від 04.10.2013 №175/22-03/32498133 та прийнятих на його підставі податкових повідомлень-рішень від 22.10.2013 №0001412301 та від 15.01.2014 №0000072201.
За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.
Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На виконання цих вимог відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду жодних доказів, які спростовували б твердження позивача, а відтак, не довів правомірності свого рішення.
Водночас, докази подані позивачем, підтверджують обставини, на які він посилається в обґрунтування позовних вимог та не були спростовані доводами відповідача.
З огляду на зазначене, беручи до уваги докази наявні у матеріалах справи у їх сукупності, відсутність спору між сторонами щодо розміру та правильності математичного розрахунку податкових зобов'язань, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір, доказів понесення ним інших судових витрат суду не надано.
Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області від 07.11.2013 №0003052204.
Повернути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Технополіс-1» понесені судові витрати у формі судового збору у розмірі 478 (чотириста сімдесят вісім) грн. 20 коп. згідно платіжного доручення від 31.03.2014 №2253.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Панченко Н.Д.
Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 05 лютого 2015 р.