Справа: № 823/2758/14 Головуючий у 1-й інстанції: Гарань С.М. Суддя-доповідач: Шостак О.О.
Іменем України
27 січня 2015 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Шостака О.О.,
суддів: Желтобрюх І.Л., Мамчура Я.С.,
при секретарі: Лебедєвій Ю.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві, апеляційну скаргу Звенигородської об"єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від "15" жовтня 2014 року у справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Звенигородської об"єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області про скасування податкових повідомлень-рішень та рішення про застосування штрафних санкцій,-
Позивач звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Звенигородської об"єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області у якому просив: - скасувати податкові повідомлення-рішення Звенигородської ОДПІ від 19.08.2014р. № 0004671700 та № 0004681700; - скасувати рішення Звенигородської ОДПІ від 19.08.2014р. № 000461700 про застосування штрафних санкції за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску. Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від "15" жовтня 2014 року позов було задоволено. Не погоджуючись із прийнятими судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду від 15.10.2014 року та прийняте нове рішення, яким задовольнити позов. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Звенигородської об"єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області - залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від "15" жовтня 2014 року - залишити без змін, виходячи із наступного. Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Як було встановлено судом першої інстанції, посадовими особами Звенигородської ОДПІ була проведена фактична перевірка дотримання вимог податкового законодавства щодо укладення трудових договорів, оформлення трудових відносин з найманими працівниками, відомостей про оплату праці та оподаткування виплаченої заробітної плати позивача, про що складено акт від 31.07.2014р. № 336/17-009/НОМЕР_3. Висновками вказаного акту перевірки встановлено наступні порушення, а саме: - п.п.168.1.1 п.168.1 ст.168 та п.п.168.1.2 п.168.1 ст168 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VI, в результаті чого встановлено заниження за перевірений період ФОП ОСОБА_2 податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 2113,47грн.; -п.11 ст.9 та п.12 ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» - не були перераховані кошти до бюджету в сумі 5071,75грн., в тому числі єдиний соціальний внесок - 526,17грн.; - п.51.1 ст.51 та п.176.2 «б» ст.176 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI - подання не в повному обсязі звітності про суми доходів нарахованих (сплачених) на користь платників податків , форми 1-ДФ. На підставі акту перевірки від 31.07.2014р. № 336/17-009/НОМЕР_3, податковим органом 19.08.2014р. прийнято податкові повідомлення-рішення форми «Р»: - № 0004671700, яким збільшено суму грошового зобов'язання позивачу з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 2641,84грн., у тому числі основний платіж в розмірі 2113,47грн. та штрафні санкції в розмірі 528,37грн.; - № 0004681700, яким збільшено суму грошового зобов'язання позивачу з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 510,00грн., у тому числі основний платіж в розмірі 0,00грн. та штрафні санкції в розмірі 510,00грн.. Крім цього, рішенням податкового органу № 000461700 від 19.08.2014 р. до ФОП ОСОБА_2 були застосовані штрафні санкції за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску на загальну суму 6717,50 грн., з яких сума донарахованого єдиного внеску 5597,92 грн. та штрафні санкції в розмірі 1119,58 грн. Не погоджуючись з вищевикладеними обставинами, позивач звернувся до суду з відповідним позовом. Черкаський окружний адміністративний суд прийшов до висновку про необхідність задовольнити позов. Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне. Пунктом 75.1 Податкового кодексу України (надалі - ПК України), контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Відповідно до п.п.75.1.3 п.75.1 ст.75 ПК України, фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами). Підстави проведення фактичних перевірок визначені п.п.80.2.1-80.2.7 п.80.2 ст.80 ПК України. Вимогами п.86.1 ст.86 ПК України передбачено, що результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка. Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати. У відповідності до абзацу 5 п.86.5 ст.86 ПК України, у разі відмови платника податків або його законних представників від отримання примірника акта (довідки) перевірки чи неможливості його вручення платнику податків або його законним представникам чи особі, яка здійснювала розрахункові операції з будь-яких причин, такий акт або довідка надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. У зазначених в цьому абзаці випадках контролюючим органом складається відповідний акт або робиться позначка в акті або довідці про результати перевірки. З матеріалів справи вбачається, що зазначений акт не містить підпису позивача про ознайомлення з останнім, а також жодної іншої відмітки, яка б могла свідчити про те, що позивач відмовився від підписання або отримання акту перевірки. Згідно п.п.14.1.180 п.14.1 ст.14 ПК України податковим агентом щодо податку на доходи фізичних осіб визнається юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу. Згідно п.176.2 ст.176 ПК України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані, зокрема, своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок. З вищевказаної норми вбачається, що податковим агентом по сплаті податку з доходів фізичних осіб в даному випадку є саме позивач, і саме на нього Законом покладено обов'язок нарахування та своєчасної сплати відрахувань до бюджету. Аналіз норм ПК України, а саме п.п.168.1.1 п.168.1 ст.168 говорить про те, що податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу. З урахуванням вищевказаного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що для фізичної особи-підприємця підставною для нарахування та сплати податку з доходів фізичних осіб є використання найманої праці фізичних осіб, що працюють на умовах трудового договору. Матеріалами акту перевірки позивача встановлено, що у ФОП ОСОБА_2 в період проведення перевірки працювали неоформлені наймані працівники в кількості 4 осіб, які займалися демонтажними роботами. Проте, матеріалами справи встановлено, що у позивача на умовах трудового договору від 12.04.2011р. (на посаді продавця) працює лише одна фізична особа - ОСОБА_3, в підтвердження чого позивачем надано копію відповідного договору. В свою чергу Акт перевірки не містить жодних посилань на особисті дані фізичних осіб, які на думку відповідача працюють на ФОП ОСОБА_2 без належного оформлення (прізвищ, імен по батькові, телефонів, адрес проживання, ідентифікаційних номерів). В матеріалах справи наявний витяг з ЄДРПОУ по ФОП ОСОБА_2, з якого вбачається, що одним з видів діяльності позивача виступає роздрібна торгівля залізними виробами та будівельними матеріалами. Таким чином, здійснивши оцінку зібраних в справі доказів, проаналізувавши норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що в даному випадку є недоведеним висновки акту перевірки позивача від 31.07.2014р. № 336/17-009/НОМЕР_3 про заниження ФОП ОСОБА_2 за перевірений період податку з доходів фізичних осіб. З огляду на зазначене, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в постанові від 15.10.2014 року, та не можуть бути підставами для її скасування. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам та прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Звенигородської об"єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області - залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від "15" жовтня 2014 року - без змін. Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -
В задоволені апеляційної скарги Звенигородської об"єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області - відмовити.
Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2014 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог ч. 2 ст. 212 КАС України та може бути оскаржена в двадцятиденний термін шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя О.О. Шостак
Судді І.Л. Желтобрюх
Я.С. Мамчур
.
Головуючий суддя Шостак О.О.
Судді: Мамчур Я.С
Желтобрюх І.Л.