Справа: № 826/17575/14 Головуючий у 1-й інстанції: Качур І.А. Суддя-доповідач: Твердохліб В.А.
Іменем України
03 лютого 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Твердохліб В.А.,
суддів Троян Н.М., Костюк Л.О.,
за участю секретаря Погребняк М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 листопада 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Служби безпеки України про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_2 (далі - Позивач) звернувся 09.11.2014 року до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до Служби безпеки України (далі - Відповідач), в якому просив:
- визнати неправомірними дії щодо неприйняття рішення за результатами звернень від 08.07.2014 року, від 14.08.2014 року, від 03.09.2014 року та фактичного залишення їх без розгляду щодо неправомірного звільнення його з посади, зарахування у розпорядження начальника Головної інспекції, неприйняття рішення про зарахування на посаду та невиплату грошового забезпечення;
- зобов'язати поновити його на попередній посаді;
- зобов'язати сплатити грошове забезпечення з часу закінчення розпорядження до моменту поновлення на посаді з урахуванням підвищень основних та додаткових його видів, що відбувались у період звільнення з посади до моменту поновлення;
- зобов'язати відшкодувати моральну шкоду, заподіяну незаконним звільнення з посади, невиплатою грошового забезпечення та фактичним залишенням звернень без розгляду у розмірі 50% від суми грошового забезпечення за період з моменту звільнення до моменту поновлення за посадою, з якої його звільнено.
Крім того, Позивач просив визнати поважними причини пропуску строку звернення з позовом до адміністративного суду поважними та відкрити провадження в справі.
В обґрунтування поважності причин пропуску вказаного строку посилався на недотримання ним правил підсудності, у зв»язку чим 31.10.2014 року він звернувся із даним позовом до Київського окружного адміністративного суду. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2014 року адміністративний позов повернуто Позивачу відповідно п.6 ч.3 ст.108 КАС України та отримано останнім 08.11.2014 року.
Зазначена обставина, на думку Позивача, свідчить про поважність пропуску встановленого законом строку для звернення до суду з адміністративним позовом.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 листопада 2014 року позовну заяву залишено без розгляду відповідно ст.100 КАС України.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та постановити нову ухвалу про відкриття провадження в справі.
В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника Позивача та заперечення представника Відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Залишаючи без розгляду адміністративний позов, суд першої інстанції посилався на те, що про порушене право Позивачу стало відомо ще 04.08.2014 року після отримання ним листа Відповідача від 31.07.2014 року №3/3277.
Відповідно ч.ч.1, 2 ст.99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Положеннями ст.3 КАС України визначено, що публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
За правилами ст.1 Закону України «Про державну службу» державна служба - це професійна діяльність осіб, що займають посади в державних органах та їх апараті з метою практичного виконання завдань і функцій держави та одержують зарплату за рахунок державних коштів. Віднесення служби до державної, тобто публічної, можливе, якщо це: професійна діяльність осіб, які її обіймають, здійснюється на основі Конституції, законів та інших нормативно-правових актів, за змістом полягає у виконанні завдань та і функцій держави, оплачується з державних коштів.
Згідно ст.1 Закону України «Про Службу безпеки України», Служба безпеки України - державний правоохоронний орган спеціального призначення, який забезпечує державну безпеку України.
Відповідно ч.1 ст.2 Закону України «Про загальний військовий обов'язок та військову службу» військова служба у Збройних Силах України та інших військових формуваннях є державною службою особливого характеру.
Отже, за приписами вищевказаних положень військова служба є публічною.
Частиною 3 статті 99 КАС України передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Таким чином, до спірних правовідносин підлягає застосуванню місячний строк звернення до суду, встановлений приписами ч.3 ст.99 КАС України.
Частиною 1 статті 103 КАС України встановлено, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений, а процесуальний строк, встановлений судом, - продовжений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі (ч.1 ст.102 КАС України).
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Позивач з 07.06.1995 року проходить службу в органах СБУ.
Наказом Голови СБУ Позивач призначений на посаду головного інспектора сектору підготовки резерву Головної інспекції СБУ.
Наказом Голови СБУ генерал-майором Якименка О.Г. №1270-ос від 29.10.2013 року з 15.10.2013 року Позивача виведено у розпорядження начальника Головної інспекції за підпунктом «б» пункту 48 Положення про проходження військової служби військовослужбовцями Служби безпеки України, затвердженого Указом Президента від 27.12.2007 року №1262/2007 у зв»язку із скороченням штатів або проведення організаційних заходів.
Термін перебування Позивача у розпорядженні сплинув 06.03.2014 року.
Відповідно ч.1 ст.100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
Колегія суддів погоджується із рішенням суду першої інстанції про залишення без розгляду позовних вимог стосовно визнання неправомірними дій Відповідача щодо неприйняття рішення за результатами поданих Позивачем рапортів від 08.07.2014 року та від 14.08.2014 року, відповіді на які направлені останньому згідно відбитків поштового штемпеля на конвертах 01.08.2014 року (а.с.22) та 20.08.2014 року (а.с.42), у зв»язку із пропущенням місячного строку звернення до суду із даними позовними вимогами.
В матеріалах справи відсутні докази у підтвердження поважності пропущення Позивачем встановленого статтею 99 КАС України строку звернення до суду із вказаними позовними вимогами, а тому відсутні підстави для поновлення вказаного строку.
Проте, колегія суддів вважає помилковим рішення суду першої інстанції в частині залишення без розгляду позовних вимог щодо визнання неправомірними дій Відповідача стосовно неприйняття рішення за результатами поданого Позивачем рапорту від 03.09.2014 року, відповідь на який на адресу останнього направлено 04.10.2014 року (а.с.38).
До Київського окружного адміністративного суду позовну заяву Позивачем скеровано 31.10.2014 року, що підтверджується копією фіскального чеку №2213.
Матеріали справи містять докази, що копію ухвали Київського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2014 року про повернення адміністративного позову згідно п.6 ч.3 ст.108 КАС України Позивачем отримано 08.11.2014 року.
Крім того, помилковим є висновок суду першої інстанції про те, що про порушене право Позивачу стало відомо 04.08.2014 року, оскільки Позивачем оскаржуються дії Відповідача, в тому числі, щодо не розгляду поданого ним рапорту від 03.09.2014 року.
Що стосується вимоги апеляційної скарги про постановлення нової ухвали про відкриття провадження в справі, то такого повноваження за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду положеннями ст.199 КАС України апеляційній інстанції не надано.
Згідно зі ст.159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Відповідно п.3 ч.1 ст.199 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду.
За п.4 ч.1 ст.204 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваної ухвали порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання.
Беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, ухвалу суду першої інстанції про залишення без розгляду адміністративного позову в частині визнання неправомірними дій Відповідача щодо неприйняття рішення за результатами розгляду звернення (рапорту) Позивача від 03.09.2014 року та фактичного залишення його без розгляду, зобов'язання відшкодувати моральну шкоду, заподіяну фактичним залишенням звернення (рапорту) від 03.09.2014 року скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. В решті ухвалу суду слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст.199, 204, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 листопада 2014 року в частині залишення без розгляду позовних вимог про визнання неправомірними дій Служби безпеки України щодо неприйняття рішення за результатами розгляду звернення (рапорту) ОСОБА_2 від 03.09.2014 року та фактичного залишення його без розгляду щодо неправомірного звільнення з посади, зарахування у розпорядження начальника Головної інспекції, неприйняття рішення про зарахування на посаду та невиплату грошового забезпечення, зобов'язання відшкодувати моральну шкоду, заподіяну фактичним залишенням звернення (рапорту) від 03.09.2014 року без розгляду скасувати, а справу направити до Окружного адміністративного суду міста Києва для продовження розгляду в цій частині.
В решті ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 листопада 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в частині залишення рішення без змін до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України, а в частині направлення справи для продовження розгляду ухвала оскарженню не підлягає, як така, що не перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Головуючий суддя Твердохліб В.А.
Судді Троян Н.М.
Костюк Л.О.
Ухвала складена в повному обсязі 05 лютого 2015 року.
.
Головуючий суддя Твердохліб В.А.
Судді: Троян Н.М.
Костюк Л.О.