Справа: № 825/3218/14 Головуючий у 1-й інстанції: Кашпур О.В.
Суддя-доповідач: Твердохліб В.А.
Іменем України
03 лютого 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Твердохліб В.А.,
суддів Троян Н.М., Костюк Л.О.,
за участю секретаря Погребняк М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві (без фіксування технічними засобами) апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «171 Чернігівський ремонтний завод» до Державної податкової інспекції у м.Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області про зобов'язання вчинити певні дії, -
Товариство з обмеженою відповідальністю « 171 Чернігівський ремонтний завод» (далі - Позивачі) звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м.Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області (далі - Відповідач) та, з урахуванням уточнених позовних вимог, просило зобов'язати Відповідача в базі Податковий блок/Системі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту на рівні Міністерства доходів і зборів України відновити стан податкової звітності з податку на додану вартість за лютий 2014 року, який існував до проведення по особовому рахунку Позивача висновків, викладених в акті документальної позапланової виїзної перевірки від 05.06.2014 року №1376/22/37632615.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2014 року адміністративний позов задоволено в повному обсязі.
Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.
В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.
Відповідно ч.6 ст.12 КАС України під час судового розгляду справи в судовому засіданні забезпечується повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, крім випадків неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження).
Особи, які беруть участь у справі, належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, однак в судове засідання не з»явилися, про причини неявки суд не повідомили.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов»язкова, колегія суддів відповідно ч.4 ст.196 КАС України визнала можливим проводити розгляд апеляційної скарги за відсутності сторін та їх представників.
Згідно ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Вислухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку Позивача з питань достовірності, повноти нарахувань ПДВ за лютий 2014 року, за результатами якої складено акт від 05.06.2014 року №1376/22/37632615.
В ході перевірки контролюючим органом встановлено порушення Позивачем вимог п.п.1.14.159 п.14.1 ст.14, п.п.137.1 ст.137, ст.185, ст.188 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в частині завищення податкових зобов'язань на загальну суму 136 167,00 грн, в т.ч. за лютий 2014 року в сумі 136 167,00 грн.
Так, між Позивачем (Покупець) та СПД ОСОБА_2 (код НОМЕР_1) (Продавець) 28.03.2011 року укладено договір від 28.03.2011 рку, за умовами якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити запасні частини, бувші у використанні до УГЗС-МК, за цінами в кількості та асортименті вказаними в специфікації, яка є невід'ємною частиною цього договору. Продавець зобов'язується передати товар Покупцю не пізніше 60 робочих днів з дати підписання відповідної специфікації. Продавець за власний рахунок та власними силами здійснює транспортування товару від продавця до точки призначення покупця.
На виконання умов договору сторонами підписано специфікацію від 28.03.2011 року №1, оформлено акт приймання-передачі від 28.03.2011 року на суму 299 800,00 грн (без ПДВ-20%), видаткову накладну від 28.03.2011 року №9 на суму 299 800,00 грн (з ПДВ), товарно-транспортну накладну від 28.03.2011 року на суму 299 800,00 грн та прибуткові касові ордери від 28.03.2011 року №4, від 29.03.2011 року №5, від 30.03.2011 року №7, від 31.03.2011 року №8, від 01.04.2011 року №10, від 04.04.2011 року №11.
Крім того, у підтвердження реальності господарської операції Позивачем надавалися копія наказу про відрядження від 28.03.2011 року №3, посвідченням про відрядження від 28.03.2011 року №КУ-0000001 та звіту про використання коштів від 05.04.2011 року №АО-0000002.
В подальшому придбані Позивачем запасні частини реалізовані ДП « 171 Чернігівський ремонтний завод» відповідно договору від 10.02.2014 року №10/03/14-3.
Згідно п.185.1 ст.185 Кодексу об'єктом оподаткування є операції платників податку, зокрема, з:
а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;
б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.
Відповідно п.187.1 ст.187 Кодексу датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Пунктом 61.1 статті 61 Кодексу визначено, що податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (пп.62.1.2 п.62.2 ст.62 Кодексу).
Відповідно ст.71 Кодексу інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - це комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.
За приписами пп.72.1.1 п.72.1 ст.72 Кодексу для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.
Податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів (п.74.1 ст.74 Кодексу).
Судом першої інстанції встановлено, що на підставі висновків акту від 05.06.2014 року №1376/22/37632615 податковим органом внесено інформацію до автоматизованих систем «Податковий блок»/Системи автоматизованого співставлення податкових зобов»язань та податкового кредиту на рівні Міністерства доходів і зборів України про завищення Позивачем податкових зобов»язань з ПДВ за лютий 2014 року.
Разом з тим, колегія суддів зазначає, що висновки, викладені у вказаному акті, є відображенням дій податкових інспекторів, не породжують правових наслідків для платника податків і, відповідно, такий акт не порушує прав Позивача.
Включення суб'єктом владних повноважень до бази даних інформації про таку перевірку не створює жодних перешкод для діяльності платника податку.
Із системного аналізу положень статей 71, 72, 74 Кодексу вбачається, що для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла за результатами податкового контролю і не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 09 грудня 2014 року (справа №21-511а14).
Позивачем не оскаржувалися дії податкового органу зі складення акту перевірки від 05.06.2014 року №1376/22/37632615, а судом не визнано такі дії суб»єкта владних повноважень протиправними, тому, відповідно, не можуть бути задоволені позовні вимоги про виключення з баз даних інформації, внесеної на підставі цього акта.
Згідно зі ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду, суд апеляційної інстанції має право, зокрема, скасувати її та прийняти нову постанову суду.
За ч.1 ст.202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з»ясування судом обставин, що мають значення для справи, та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови було неповно з'ясовано обставини справи та порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, постанову суду першої інстанції скасувати та ухвалити нову постанову про відмову в задоволенні адміністративного позову.
Керуючись ст.ст.198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області задовольнити.
Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2014 року скасувати та прийняти нову постанову наступного змісту.
Товариству з обмеженою відповідальністю «171 Чернігівський ремонтний завод» в задоволенні адміністративного позову до Державної податкової інспекції у м.Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області про зобов'язання вчинити певні дії відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя Твердохліб В.А.
Судді Троян Н.М.
Костюк Л.О.
Постанова складена в повному обсязі 05 лютого 2015 року.
Головуючий суддя Твердохліб В.А.
Судді: Троян Н.М.
Костюк Л.О.