ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
26 січня 2015 р. Справа № 909/1253/14
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Скапровської І.М.
при секретарі судового засідання Андріїв Л.Я.
За участю:
представника позивача - Яцюти Т.П.
представника відповідача - Ленів Ю.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "БНХ Україна", вул. Луначарського, 4 (літера А), м. Київ, 02002, ідентифікаційний код 32305906.
до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Глобус", вул. Вокзальна, буд. 8, м. Надвірна, Івано-Франківська область, 78400, ідентифікаційний код 13656082.
про стягнення - 39 132 тон бензину А-92 (передачу бензину провести в Івано-Франківській області, Надвірнянського району, м. Надвірна, вул. Вокзальна, буд. 8), 16 244,80 грн. - судового збору,
встановив, що товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "БНХ Україна" звернулось до господарського суду до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Глобус" про стягнення - 39 135 тон бензину А-92 та 16 244,80 грн. - судового збору.
Заявою від 26.01.2015р. позивач зменшив позовні вимоги, просить суд стягнути - 39 132 тон бензину А-92 та 16 244,80 грн. - судового збору.
Позивач позовні вимоги підтримала. В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідач всупереч приписам ЦК України, ГК України, умовам договору № 171/34/12 на надання послуг по прийманню, зберіганню та відпуску нафтопродуктів від 12.09.2012. не виконав в повному взяті на себе зобов'язання по повернення нафтопродуктів та не надав позивачу, у відповідності до вимог чинного законодавства України, документів, які підтверджують списання втрат нафтопродуктів при зачистці в кількості вказаній відповідачем. Факт поставки нафтопродукції для зберігання в кількості 980,029 тон позивач підтверджує актами приймання нафтопродуктів за кількістю від 08.10.12., 17.09.12. та 18.10.12. Факт повернення відповідачем нафтопродуктів в кількості 939,053 тон підтверджує актами повернення з відповідального зберігання згідно договору 171/34/12. №1 від 12.09.2012., №2 від 14.12.2012.,№3 від 21.12.2012., №4 від 12.09.2012.,№5 від 12.09.2012.,№6 від 17.01.2013., №7 від 18.01.2013., №8 від 21.01.2013., №9 від 22.01.2013.,№10 від 23.01.2013.,№11 від 25.01.2013.,№12 від 29.01.2013.,№13 від 27.05.2013.
Відповідач проти позову заперечив, вказавши, що ними повернуто позивачу з відповідального зберігання нафтопродукцію в кількості 967,486 тон та нараховано природні втрати при прийманні, довготривалому зберіганні, звільненні резервуарів, зайнятих під зберігання бензину в кількості 9.685 тон. Даний факт підтвердив долученими до відзиву копіями актів. За даними бухгалтерського обліку позивача, станом на 31.12.13. заборгованість позивача перед відповідачем становила 7029,33 грн. За даними бухгалтерського обліку відповідача, заборгованість позивача перед відповідачем становила 147 586,94 грн.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд вважає, що позов слід задоволити частково, судові витрати стягнути відповідно до ст. 49 ГПК України.
При цьому суд врахував наступне:
12.09.2012 року між товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "БНХ УКРАЇНА" (далі - Позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю "Глобус" (далі - Відповідач) укладено Договір № 171/34/12 на надання послуг по прийманню, зберіганню та відпуску нафтопродуктів ( далі - Договір ). Згідно умов якого виконавець надає замовнику за оплату комплекс послуг по прийманню, зберіганню та відпуску, приймання та зливу товару з залізничних цистерн, які прибули на залізничну гілку виконавця на адресу замовника. Дані відносини регулюються відповідно до статуту залізничної дороги України, правилами по перевезенню вантажів залізничним транспортом, Інструкцією № 281, Постановою № 40 та умовами даного договору
Згідно п. 2.2. Договору замовник здійснює поставку нафтопродуктів залізничним або автомобільним транспортом.
Строк надання послуг виконавцем починається з моменту підписання договору і діє до 31.12.2013 року, п.2.3 Договору.
П.3.3.1 Договору встановлено, що приймання-передача товару здійснюється на основі актів приймання нафтопродуктів по кількості за формою 5-НП, на основі яких складаються акти приймання-передачі товару.
Відповідно до умов п. 3.6 Договору зберігання товару позивача здійснювалось в окремих наземних резервуарах. Допускалось спільне зберігання (в одному резервуарі) товару позивача однієї марки з одним товари тієї ж марки інших зберігачів.
П. 3.7 Договору встановлено, що після завершення приймання товару його зливу в резервуари виконавця, сторони повинні підписувати акт приймання - передачі товару на зберігання.
Відповідно до п.3.9 та п. 4.2.12 Договору відпуск товару з резервуарів замовника повинен здійснюватись на підставі рознарядок (розпоряджень) замовника.
На протязі п'яти днів після завершення звітного місяця виконавець передає замовнику акт звірки руху товару по нафтобазі, де зазначаються залишок товару на початок звітного періоду, кількість товару, що надійшов на зберігань, кількість товару, що був відпущений, кількість товару на кінець звітного періоду. Акт повинен включати в себе інформацію про кількість списаних нафтопродуктів в межах норм природних втрат п. 3.14 Договору.
П. 4.2.5 Договору встановлено, що виконавець зобов'язаний здійснювати охорону прийнятого на зберігання товару, забезпечити його зберігання, не допускаючи при цьому перевищення норм природних втрат відповідно до діючих на території України нормативів.
Відповідно до п.4.2.6 Договору відповідач зобов'язався надавати позивачу розрахунок природних втрат та необхідні підтверджуючі документи, на підставі яких необхідно провести списання.
Оформляти, підписувати, передавати замовнику в строк до 10-го числа місяця, що слідує за звітним, акти наданих послуг, завірені підписом керівника або його довірителем та круглою печаткою, акти руху товару по нафтобазі та податкові накладні п. 4.2.14 Договору..
Згідно п. 4.2.16 Договору інвентаризація товару, що знаходиться на зберіганні, здійснюється сторонами щомісячно на 1 число місяця, що слідує за звітним, акт звірки розрахунків підписується сторонами до 10 числа місяця, що слідує за звітним п. 4,3 договору.
На виконання умов даного Договору, позивач передав на зберігання відповідача бензину А-92 в кількості 980,029 тон. Даний факт, як підтвердив позивач оригіналами актів №1 від 17.09.12, №2 від 08.10.12., №3 від 18.10.12., так і не заперечив відповідач в судових засіданнях.
Згідно актів № 1 від. 30.11.2012р, № 2 від 14.12.2012р., № 3 від 21.12.2012р., № 4 від 15.01.2013р., № 5 від 16.01.2013р., № 6 від 17.01.2013р., № 7 від 18.01.2013р., № 8 від 21.01.2013р., № 9 від 21.01.2013р., № 10 від 23.01.2013р., № 11 від 25.01.2013р., № 12 29.01.2013р., № 13 від 27.05.2013 копії, яких містяться в матеріалах справи і оригінали, яких були надані позивачем на ознайомлення, відповідач повернув позивачу 939,053 тон бензину.
Згідно актів № 1 від. 30.11.2012р, № 2 від 14.12.2012р., № 3 від 21.12.2012р., № 4 від 15.01.2013р., № 5 від 16.01.2013р., № 6 від 17.01.2013р., № 7 від 18.01.2013р., № 8 від 21.01.2013р., № 9 від 21.01.2013р., № 10 від 23.01.2013р., № 11 від 25.01.2013р., № 12 29.01.2013р., № 13 від 27.05.2013., копії, яких надані відповідачем і оригінали яких, частково, як стверджує відповідач відсутні, відповідач повернув позивачу 967,486 тон. бензину.
23.07.2014р. позивач звернувся до відповідача з претензією про повернення бензину.
Однак дана претензія залишена без задоволення
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 ЦК України, зокрема з договорів. Зобов'язанням є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні положення містяться в ст.ст.179, 193 ГК України.
Приписами ч.1 п.1 ст.530 ЦК України встановлено, що, якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч.1 ст. 936 ЦК України, за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.
Зберігач зобов'язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання ч.1 ст. 938 ЦК України.
Ч.1 ст. 942 ЦК України встановлено, що зберігач зобов'язаний вживати усіх заходів, встановлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення схоронності речі.
Статтею 949 ЦК України встановлений обов'язок зберігача повернути річ та зазначено, що зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості. Річ має бути повернена поклажодавцю в такому стані, в якому вона була прийнята на зберігання, з урахуванням зміни її природних властивостей.
Враховуючи викладене та те, що відповідач не зміг надати суду оригіналу акту № 6 від 17.01.2013р., згідно якого повернуто з відповідального зберігання позивачу 117 405 тон бензину А - 92, а позивач в свою чергу надав оригінал акту № 6 від 17.01.2013р. про повернення 88,972 тон бензину А-92, вимога позивача в частині повернення 28 433 тон є доведеною.
В частині вимог про повернення решту нафтопродукції слід відмовити, оскільки, незважаючи на те, що відповідач, всупереч інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої спільним наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики № 281/171/58/155 від 20.05.2008р. не подавав в обумовленому порядку звіти про втрати нафтопродуктів на підприємстві, позивач не довів, що саме в такій кількості, як ним заявлено до повернення, втрат не було.
Щодо акту інвентаризації № 11 від 11.04.2014, на який посилається позивач, як на один з доказів своїх вимог і який мав би на його думку підтвердити факт наявності на складі відповідача 39,135 бензину, слід зазначити, що з акту не вбачається, що на складі відповідача зберігається 39, 135 тон. бензину, з акту вбачається, що за даними бухгалтерського обліку ТзОВ з іноземними інвестиціями "БНХ України" кількість бензину 39,135 тон. На складі товарно-матеріальні цінності фактично відсутні.
Заперечення відповідача, щодо позову з тих підстав, що позивач станом на 31.12.13. мав заборгованість перед відповідачем, судом не приймається, оскільки у суду-відсутні підстави для здійснення зарахувань.
Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).
Судові витрати у відповідності до ст. 49 ГПК України, слід стягнути пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. 49, ст. ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд
позов задоволити частково.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Глобус", вул. Вокзальна, буд. 8, м. Надвірна, Івано-Франківська область, 78400, ідентифікаційний код 13656082 на користь товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "БНХ Україна", вул. Луначарського, 4 (літера А), м. Київ, 02002, ідентифікаційний код 32305906 - 28433 тон бензину А-92 (передачу бензину провести в Івано-Франківській області, Надвірнянського району, м. Надвірна, вул. Вокзальна, буд.8), 11802,44 грн. - судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
В решті позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
повне рішення складено 05.02.15.
Суддя Скапровська І.М.
Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"
________________ Микитин Р. Р. 04.02.15