"29" січня 2015 р. Справа № 5/58
За заявою товариства з обмеженою відповідальністю „Котнар-М", с. Мужієво, Берегівський район
про визнання мирової угоди від 06.12.11 недійсною у справі №5/58
за заявою товариства з обмеженою відповідальністю „ФУДЗ ТРЕЙД", м. Рівне
до закритого акціонерного товариства „Котнар", с. Мужієво, Берегівський район
про банкрутство
Суддя Васьковський О.В.
Представники:
від заявника (ТОВ „Котнар-М") - Ленько А.Ю. (дов. №05/01 від 05.01.14)
від кредитора (ПАТ «ВТБ Банк») - Верещак В.М. - головний експерт Управління по роботі з проблемними активами корпоративного та малого бізнесу Департаменту контролю банківських ризиків (дов. №620/11.5.2 від 15.12.14), Єгоренков С.В. (дов. №474/11.5.2 від 11.09.14)
ліквідатор - Червона Г.О., арбітражний керуючий
Постановою господарського суду Закарпатської області від 30.03.11 у справі №5/58 закрите акціонерного товариства „Котнар", с. Мужієво, Берегівський район (далі - ЗАТ „Котнар") визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Ухвалою господарського суду Закарпатської області від 14.05.13 у справі №5/58 ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Червону Ганну Олександрівну.
Ухвалою господарського суду Закарпатської області від 29.01.13 зупинено провадження у справі в частині розгляду заяви Компанія „Хелтекс Контінентал Інк" про визнання мирової угоди від 06.12.2011р. недійсною до вирішення Вищим господарським судом України справи за касаційною скаргою на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 17.12.2012р. по справі №5/58 та надходження матеріалів даної справи до господарського суду Закарпатської області.
Товариство з обмеженою відповідальністю „Котнар-М", с. Мужієво, Берегівський район 08.12.14 звернулося до господарського суду Закарпатської області з заявою про визнання мирової угоди від 06.12.11 недійсною у справі №5/58 про банкрутство ЗАТ „Котнар" як правочину з 17.12.12. Ухвалою господарського суду Закарпатської області від 18.12.14 подана заява призначена до розгляду у судовому засіданні.
Ухвалою господарського суду Закарпатської області від 15.01.15 у справі 5/58 подана заява призначено до розгляду у судовому засіданні.
Заявник станом на день судового засідання подав заяву про збільшення вимог до заяви про визнання мирової угоди від 06.12.11 недійсною у справі №5/58, в якій просить визнати недійсність та незаконність правочину - мирової угоди від 06.12.11 укладеної в процесі банкрутства ЗАТ «Котнар» по справі №5/58, з моменту винесення ухвали Львівського апеляційного господарського суду від 17.12.12 та роз'яснити наслідки визнання недійсною та законною мирової угоди від 06.12.11 укладеної в процесі банкрутства ЗАТ «Котнар» по справі №5/58.
Також, у судовому засіданні представник заявника подав заяву про долучення до матеріалів справи доказів надіслання заяви про збільшення вимог до заяви про визнання мирової угоди від 06.12.11 недійсною у справі №5/58 банкруту та ПАТ «ВТБ Банк».
Представник ПАТ «ВТБ Банк» у судовому засіданні подав клопотання про долучення до матеріалів справи документів, які мають значення для справи, зокрема: копії ухвали господарського суду Закарпатської області від 12.12.14 у справі №907/985/13, копії ухвали господарського суду Закарпатської області від 26.11.14 у справі №907/985/13, копії постанови Львівського апеляційного господарського суду від 10.11.14 у справі №907/561/14.
Розглянувши подане клопотання та матеріали справи, суд встановив наступне.
Постановою господарського суду Закарпатської області від 30.03.11 у справі №5/58 (суддя - Йосипчук О.С.) закрите акціонерного товариства „Котнар", с. Мужієво, Берегівський район визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Додатковою ухвалою господарського суду Закарпатської області від 24.06.11 ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Князєва Віктора Володимировича.
Ухвалою господарського суду Закарпатської області від 16.03.12 у справі №5/58 затверджено мирову угоду, укладену між ЗАТ „Котнар" та комітетом кредиторів боржника і третьою особою - ТзОВ „Котнар-М" 06.12.11, схвалену рішенням комітету кредиторів від 01.12.11, припинено повноваження арбітражного керуючого Князєва Віктора Володимировича та припинено провадження у справі.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 17.12.12 у справі №5/58 ухвалу господарського суду Закарпатської області від 16.03.12 у справі №5/58 скасовано і прийнято нове судове рішення про відмову арбітражному керуючому Князєву В.В. у задоволенні клопотання про затвердження мирової угоди, укладеної 06.12.11 у справі №5/58 про банкрутство ЗАТ „Котнар" між кредиторами, банкрутом і третьою особою - ТзОВ „Котнар-М".
Ухвалою господарського суду Закарпатської області від 04.03.13 справу 5/58 про банкрутство ЗАТ „Котнар" прийнято до розгляду на стадії ліквідаційної процедури (суддя - Васьковський О.В.).
Відповідно до ч. 1 ст. 36, ч.2. ст.37 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції до 19.01.2013) мирова угода може бути укладена тільки щодо вимог, забезпечених заставою, вимог другої та наступних черг, визначених статтею 31 цього Закону; мирова угода набирає чинності з дня її затвердження господарським судом і є обов'язковою для боржника (банкрута), кредиторів, вимоги яких забезпечені заставою, кредиторів другої та наступних черг.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 17.12.12 у справі №5/58 відмовлено у задоволенні клопотання арбітражного керуючого затвердження мирової угоди, укладеної 06 грудня 2011 року у справі №5/58 про банкрутство закритого акціонерного товариства "Котнар" між кредиторами, банкрутом і третьою особою товариством з обмеженою відповідальністю "Котнар -М".
В ході апеляційного розгляду справи встановлено, що мирова угода від 06.12.11, яку затверджено ухвалою господарського суду Закарпатської області від 16.03.12, суперечить приписам ст.36 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції до 19.01.2013), оскільки для конкурсних кредиторів, які не брали участі в голосуванні або проголосували проти укладення мирової угоди, не можуть бути встановлені умови гірші, ніж для кредиторів, які висловили згоду на укладення мирової угоди, вимоги яких віднесені до однієї черги.
Також, встановлено, що мирова угода взагалі не передбачає реальне погашення вимог кредиторів четвертої і шостої черг та встановлює додаткові зобов'язання учасникам мирової угоди, а також особам, які цю мирову угоду не укладали - товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Котнар Плюс"(п.7.1.2.) та наслідки невиконання цих додаткових зобов'язань (п.8.5.), що не відповідає положенням ст. 37 закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" про те, що мирова угода набирає чинності з дня її затвердження господарським судом і є обов'язковою для боржника (банкрута), кредиторів, вимоги яких забезпечені заставою, кредиторів другої та наступних черг.
Статтею 39 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено можливість розірвання мирової угоди судом лише у разі невиконання боржником умов мирової угоди щодо не менш як третини вимог кредиторів.
Натомість умови мирової угоди передбачають інші підстави її розірвання (п.п. 1.4.2., 4.3., 6.3., 8.5., 8.6. мирової угоди), що є незаконно, оскільки кваліфікуючою ознакою для вирішення судом питання про розірвання мирової угоди може слугувати лише доведений факт невиконання умов мирової угоди щодо не менш як третини вимог кредиторів.
Відповідно до ч. 1-3 ст.39 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції до 19.01.2013) за заявою будь-кого із конкурсних кредиторів мирова угода може бути визнана господарським судом недійсною, якщо існують підстави для визнання угоди недійсною, передбачені цивільним законодавством України; визнання мирової угоди недійсною є підставою для поновлення провадження у справі про банкрутство, про що господарським судом виноситься ухвала, яка може бути оскаржена у встановленому порядку; вимоги конкурсних кредиторів, по яких зроблено розрахунки згідно з умовами мирової угоди, вважаються погашеними.
Виходячи зі змісту статей 1, 4, 35 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", мирова угода у справі про банкрутство одночасно є і цивільно-правовою угодою (правочином), і судовою процедурою у справі про банкрутство.
У відповідності до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання цього банкрутом» мирова угода є правочином, який передбачає спеціальний порядок затвердження його дійсності - через визнання мирової угоди судом шляхом винесення відповідної ухвали.
Порядок укладання, розірвання та визнання мирової угоди недійсною у справі про банкрутство регулюється положеннями Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Частиною 4 статті 203 ЦК України встановлена вимога, додержання якої є необхідним для чинності правочину: правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
Статтями 639, 640 Цивільного кодексу України встановлено правила щодо форми договору та моменту його укладення. У сукупності, наведені вище норми Цивільного кодексу України вказують не те, що змістом мирової угоди є умови, які породжують правові наслідки (зобов'язання) виключно у випадку затвердження такої мирової угоди ухвалою суду. Отже, мирова угода та ухвала про її затвердження є єдиним документом, який слід кваліфікувати, як складний юридичний факт виникнення цивільно (господарсько)-правових зобов'язань. У випадку спору про чинність мирової угоди як договору, у судовому порядку перевіряється не зміст умов примирення, а ухвалу суду, яка вже здійснила правовий аналіз законності цих умов, оскільки законність мирової угоди встановлюється судом, а не сторонами мирової угоди.
Враховуючи, що підставою дійсності мирової угоди, як правочину є її затвердження господарським судом, то з моменту скасування ухвали про затвердження мирової угоди, такий правочин стає недійсним.
Таким чином, оскільки ухвалу господарського суду Закарпатської області від 16.03.12, якою затверджено мирову угоду скасовано Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 17.12.12 у справі №5/58, з підстав невідповідності умов мирової угоди закону, то питання про визнання мирової угоди від 06.12.11 недійсною фактично вирішено в ході апеляційного розгляду справи, хоч і недійсність даної мирової угоди, як окремого правочину, не була окремо встановлена вищенаведеною ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 17.12.2012 року.
Наведені у заяві обставини виконання ТОВ «Котнар-М» мирової угоди та порушенням його майнових прав виникли у зв'язку з припиненням дії мирової угоди та безпосередньо з нею пов'язані. Правочини, які не відповідають вимогам закону, не породжують будь-яких бажаних сторонам результатів, незалежно від волі сторін та їх вини у вчиненні незаконного правочину. Правові наслідки таких правочинів настають лише у формах, передбачених законом, - у вигляді повернення становища сторін у початковий стан (реституції) або в інших.
Частина 1 ст. 216 ЦК України передбачено, що у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
З вказаного суд робить висновок, що станом на день розгляду даної заяви правовідносини за мировою угодою, від 06.12.2011 року у справі № 5\58, є припиненими. Оскільки, за своїм правовим змістом вказана мирова угода є основним зобов'язанням щодо тих, які виникли за період її чинності та на її виконання, сторони зобов'язані провести реституцію за даним правочином.
Відповідно до пункту 8.2.2. мирової угоди ТОВ «Котнар-М» (90260, Закарпатська обл., Берегівський р-н, с. Мужієво, вул. Ракоці Ференца ІІ, буд. 274/А; ІК 36210111), зобов'язано укласти із ПАТ «ВТБ Банк» договір іпотеки, за яким ТОВ «Котнар-М» передає в іпотеку в рахунок забезпечення виконання Банкрутом та/або ТОВ «Котнар-М», в межах суми 32750 000,00 грн., зобов'язань перед ПАТ «ВТБ Банк» за даною Мировою угодою таке нерухоме майно: комплекс будівель, що знаходяться за адресою с. Мужієво, вул. Р. Ференца ІІ, 274 б на земельній ділянці площею 0,4002 га, кадастровий номер 2120486400:03:000:0004 (пресовочна літ. «А» 22,3 кв. м.; компресорна літ. «Б» 31,0 кв. м.; будівля операторної «В» 27,5 кв. м., огорожа 1, яма I-VIII, песколовка ІХ).
25 квітня 2012 року укладено іпотечний договір між ПАТ «ВТБ Банк» (Іпотекодержатель) та ТОВ «Котнар-М» (Іпотекодавець). Данний договір укладений в письмовій формі і нотаріально посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_6 зареєстрований в реєстрі № 2137.
25 квітня 2012 року між ПАТ «ВТБ Банк» (Заставодержатель) та ТОВ «Котнар-М» (заставодавець) укладено три договори застави обладнання посвідчених приватним нотаріусом Берегівського районного нотаріального округу ОСОБА_6 та зареєстрованих в реєстрі під № 2139, № 2140, № 2141.
Пункт 1.1. Договорів застави обладнання зареєстрованих в реєстрі під № 2139, № 2140, № 2141 передбачено, що заставодавець, з метою забезпечення виконання своїх зобов'язання, таабо банкрута за мировою угодою, передає в заставу, а заставодержатель приймає заставу на умовах, визначених у цьому Договорі, рухоме майно, яким є обладнання, зазначено в розділі 2 цього договору. Такий текст пункту є аналогічним в усіх трьох договорах застави від 25.04.2012 року.
Таким чином, оскільки мирова угода від 06.12.2011 року у справі № 5\58 є припиненою, то перебування у заставі ПАТ «ВТБ Банк» рухомого майна за трьома договорами застави укладеними 25 квітня 2012 року між ТОВ «Котнар-М» та ПАТ „ВТБ Банк", посвідчених приватним нотаріусом Берегівського районного нотаріального округу ОСОБА_6 та зареєстрованих в реєстрі під № 2139, № 2140, № 2141, є порушенням прав третьої особи в мировій угоді - ТОВ «Котнар-М», тобто такі обтяження рухомого майна на даний час не мають правових підстав і повинні бути припиненими.
Вказане також стосується нерухомого майна, яке за Іпотечним договором від 25 квітня 2012 року, укладеним між ТОВ «Котнар-М» та ПАТ ВТБ Банк, посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_6 зареєстрований в реєстрі № 2137, права на які також повинні бути приведені у першопочатковий стан, що існував до набрання чинності мировою угодою.
Окрім того, як вбачається за матеріалів справи ТОВ «Котнар-М» на виконання умов мирової угоди, у період з 15.08.2011 по 31.01.2013 року, було сплачено на рахунок ПАТ «ВТБ БАНК» 5 570 000 гривень., що було передбачено пунктом 1.4.2. мирової угоди. За умов недійсності мирової угоди (правочину) на суму, що була сплачена на підставі умов даної угоди також поширюються правила реституції і приведення сторін недійсної мирової угоди в початковий стан.
За таких обставин, беручи до уваги, що на момент подання заяви ТОВ „Котнар-М" мирова угода від 06.12.2011 року у справі № 5\58, є припиненою, суд прийшов до висновку у задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю „Котнар-М" про визнання мирової угоди від 06.12.11 недійсною у справі №5/58, слід відмовити.
Також слід відмовити у вимозі про роз'яснення наслідків недійсності та незаконності мировї угоди, оскільки така вимога не є, ні матеріально-правовим способом захисту прав заявника, ні не має процесуальних підстав відповідно до ст.89 ГПК для її задоволення.
Керуючись ст.ст. 35-39 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (редакції до 19.01.2013), ст.ст. 86, 89 Господарського процесуального кодексу України, суд
у задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю „Котнар-М" відмовити повністю.
Ухвалу направити комітету кредиторів, банкруту, ліквідатору, заявнику.
Повна ухвала складена 04.02.15
Суддя О.В. Васьковський