ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
03 лютого 2015 р. Справа № 909/1317/14
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Цюх Г. З., при секретарі судового засідання Ломей Л. Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Фізичної особи - підприємця Пархуць Михайла Ярославовича, вул.Стрільців,4а/5, м. Бурштин, Галицький район, Івано-Франківська область, 77111
(представник позивача: Йосифів Петро Іванович, вул. Бельведерська, 27, м.Івано-Франківськ, 76000)
до відповідача: Блюдницької сільської ради, с.Блюдники, Галицький район, Івано-Франківська область,77161
про стягнення заборгованості в сумі 54874,32 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: Йосифів П.І.-представник, довіреність ВТО № 796054 від 26.11.13,
від відповідача: Духович В.Б.-представник, довіреність від 12.01.15,
учасник судового засідання: Кузів І.І. - сільський голова Блюдницької сільської ради,
Фізична особа - підприємець Пархуць Михайло Ярославович звернувся до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Блюдницької сільської ради про стягнення заборгованості в сумі 54874,32 грн., в тому числі 44280грн. основного боргу, 7483,32 грн. інфляційних та 3111 грн. - 3% річних.
Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 24.11.14 порушено провадження у справі, розгляд справи в судовому засіданні призначено на 16.12.14. Ухвалами суду від 16.12.14 та 13.01.15 розгляд справи відкладався.
Представник позивача в засіданні суду 03.02.15 подав заяву (вх.№1215/15 від 03.02.15), в якій відмовився від стягнення 7483,32 грн. інфляційних, 3111 грн. - 3% річних, а також від 20000 грн. основного боргу у зв"язку із сплатою його відповідачем. З врахуванням поданої заяви, просив стягнути 24280 грн. основного боргу.
Представник відповідача позов визнав, наявність заборгованості мотивує відсутністю коштів.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, дослідивши та оцінивши зібрані докази відповідно до приписів ст. 43 ГПК України, з"ясувавши обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, судом з"ясовано наступне.
З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору від 05.06.12 позивач виконав роботи по ремонту клубу в селі Темерівці Галицького району Івано-Франківської області на загальну суму 44280 грн., як це передбачено п.3.1 Договору.
Факт виконання робіт на суму 44280 грн. підтверджується актом приймання виконаних підрядних робіт форми №КБ-2в за червень 2012 року, який підписаний представниками обох сторін, що свідчить про належне виконання позивачем взятих на себе зобов"язань (належним чином завірена копія акту міститься в матеріалах справи).
Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. За змістом частини першої ст.839 Цивільного кодексу України підрядник зобов'язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором. У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення (частина перша ст. 843 Цивільного кодексу України).
Статтею 854 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Пунктом 4.1. Договору передбачено, що оплата проводиться по закінченню робіт, але не пізніше 10 днів після підписання акту виконаних робіт.
Відповідно до ст.15-16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ст.629 ЦК України Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічні положення містяться в ст.ст. 179, 193 Господарського кодексу України.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно пункту 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з п. 2 ст.614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
В судовому засіданні представник позивача подав заяву, в якій відмовився від позову в частині стягнення 7483,32 грн. інфляційних, 3111 грн. - 3% річних та 20000 грн. основного боргу. Враховуючи те, що відмова від позову є правом позивача і в даному випадку не зачіпає інтереси інших осіб, слід прийняти відмову від позову в цій частині, роз"яснивши наслідки - виключення можливості повторного звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та припинити провадження у справі на підставі норми п.4 ст.80 ГПК України.
Таким чином, заборгованість відповідача станом на день вирішення спору становить 24280 грн., яка підтверджена актом звірки сторін та визнається відповідачем.
Враховуючи вищенаведене та визнання позову відповідачем, суд вважає позовну вимогу щодо стягнення 24280 грн. основного боргу обгрунтованою і такою, що підлягає до задоволення.
Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).
Згідно із ч.1, 2 ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього відповідно до приписів, встановлених ст. 49 ГПК України, слід покласти судові витрати, а саме: 1827 грн. судового збору.
Керуючись ст.ст.124,129 Конституції України, ст.ст. 179, 193 ГК України, ст.ст. 509, 526, 612, 614, 629, 837, 839, 843, 854 Цивільного кодексу України, ст.ст.33, 34,43, 44, 49, п.4 ст.80, ст. ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд
позов Фізичної особи - підприємця Пархуць Михайла Ярославовича до Блюдницької сільської ради про стягнення заборгованості в сумі 54874,32 грн. - задоволити частково.
Стягнути з Блюдницької сільської ради (с.Блюдники, Галицький район, Івано-Франківська область,77161, код 2621280301) на користь Фізичної особи - підприємця Пархуць Михайла Ярославовича (вул.Стрільців,4а/5, м. Бурштин, Галицький район, Івано-Франківська область, 77111, код 2707604130) - 24280 (двадцять чотири тисячі двісті вісімдесят) грн. 00 коп. основного боргу та 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. - судового збору.
Видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.
Припинити провадження у справі в частині стягнення 7483,32 грн. інфляційних, 3111 грн. - 3% річних та 20000 грн. основного боргу.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 05.02.15
Суддя Цюх Г.З.
Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"
_______________помічник судді Шунтов О.М. 05.02.15