Справа № 626/117/15-к
Провадження № 1-кп/626/41/2015
Красноградський районний суд Харківської області
Іменем України
03 лютого 2015 року м.Красноград
Красноградський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
за участю прокурора: ОСОБА_2
обвинуваченого ОСОБА_3
адвоката ОСОБА_4
при секретарі ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Краснограді кримінальне провадження по обвинуваченню:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Октябрьське, Красноградського району, Хмельницької області, мешкає по АДРЕСА_1 , українця, громадянин України, освіта базова загальна середня, одруженого, працюючого охоронцем в Красноградському ДП « Південна залізниця відокремлений підрозділ», раніше не судимого, у вчинені злочину передбаченому ч.1 ст. 263 КК України, -
ОСОБА_3 пред'явлено обвинувачення в тому, що він діючи з прямим умислом, направленим на незаконне зберігання бойових припасів, без передбаченого законом дозволу, за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 незаконно зберігав вибухову речовину - порох , починаючи з 2000 року по 2014 рік.
27 листопада 2014 року о 10 години , в ході обшуку за вище вказаним місцем проживання ОСОБА_3 , а саме у господарчій будівлі, були виявлені та вилучені дві ємкості з вибуховими речовинами металевої дії, а саме димний порох масою 174 грама та суміш димного та двох видів бездимного пороху загальною вагою 9 грам, а всього загальною масою 183 грама, який ОСОБА_3 зберігав без належного дозволу.
Такі дії ОСОБА_3 досудового розслідування кваліфіковані за ч.1 ст.263 КК України, як незаконне зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу.
14.01. 2015 року між обвинуваченням та підозрюваним ОСОБА_3 була укладена угода про визнання винуватості у відповідності до вимог ст.472 КПК України, яка надійшла до суду разом з обвинувальним актом.
Згідно даної угоди обвинувачений та прокурор дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого ч.1 ст.263 КК України, а також покарання, яке повинен понести ОСОБА_3 в у вигляді трьох років позбавлення волі з застосуванням положень ст.75 КК України. Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
Відповідно ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим.
Згідно з ч.4 ст.469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні, в якому бере участь потерпілий, не допускається.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, який згідно ст.12 КК України, є тяжким злочином.
При цьому судом встановлено, що ОСОБА_3 цілком розуміє права передбачені ч.4 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
В судовому засіданні суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам КПК України і КК України, зокрема вимогам ст.65 КК України, інтересам суспільства, а кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості.
Обвинувачений ОСОБА_3 погоджується на призначення узгодженої ними міри та виду покарання.
Підстав для відмови в затвердженні угоди, судом не встановлено.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_3 від 14 січня 2015 року і призначення йому узгодженої сторонами міри покарання.
Питання стосовно речових доказів необхідно вирішити відповідно до положень ст. 100 КПК України.
Стягненню з засудженого підлягають судові витрати у справі на проведення комплексної вибуховотехнічної № 576 від 19.12.2014 року експертизи відповідно до рахунку на а.с.68.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.373,374,475 КПК України, суд -
Затвердити угоду про визнання винуватості від 14 січня 2015 року, укладену між прокурором та підозрюваним ОСОБА_3 .
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України та призначити йому узгоджене сторонами покарання у вигляді позбавлення волі строком на три роки.
На підставі ст. 75,76 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з іспитовим строком на один рік, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов'язки - періодично з'являтися для реєстрації в органи КВІ.
Запобіжний захід ОСОБА_3 не обирався.
Речові докази: один полімерний пакет, в середині якого знаходяться паперова ємкість з порохом масою 174 грама та пластикова ємкість з порохом масою 9 грам (а.с.71-72) - знищити.
Стягнути з засудженого ОСОБА_3 судові витрати на проведення комплексної вибуховотехнічної експертизи № 576 від 19.12.2014 року в сумі 2956,80 грн. на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в Харківській області код доходів 24060300 р/р 31419544700005, код банку 37999680 МФО 851011 УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України, до апеляційного суду Харківської області через Красноградський районний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право також отримати в суді копію вироку.
Суддя