Справа № 621/161/15-а
Провадження № 2-а/621/24/15
Іменем України
02.02.2015 року м. Зміїв
Суддя Зміївського районного суду Харківської області Бережна Н.М., розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Зміївському районі Харківської області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,
22.01.2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Зміївському районі Харківської області (далі - УПФУ у Зміївському районі) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, в якому просив визнати дії УПФУ у Зміївському районі щодо нарахування основної пенсії по інвалідності ОСОБА_1 в розмірі меншому 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії в розмірі меншому 75% мінімальної пенсії за віком за період з 01.01.2014 року - протиправними. Зобов'язати відповідача здійснити перерахунок пенсії по інвалідності ОСОБА_1 відповідно до ч. 4 ст. 54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю відповідно до ст. 50 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з мінімального розміру пенсії за віком, встановленого ч. 1 ст. 28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», провести відповідні виплати за період з 01.01.2014 року. В обґрунтування своїх вимог ОСОБА_1 зазначив, що він перебуває на обліку в УПФУ у Зміївському районі як пенсіонер і отримує пенсію по інвалідності ІІ групи, причиною якої є захворювання, пов'язане з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС з 21 липня 1995 року. Виплата пенсії передбачена ст. ст. 50, 54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а саме у розмірі не нижче 8 мінімальних пенсій за віком, а розмір додаткової пенсії інвалідам ІІ групи має становити 75 % мінімальної пенсії за віком. УПФУ у Зміївському районі, на думку позивача, порушуючи вимоги чинного законодавства, сплачує пенсію ОСОБА_1 в значно меншому розмірі, оскільки при її розрахунку враховує вимоги постанови КМУ від 23.11.2011 року № 1210 «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету» та відповідних положень ЗУ «Про Державний бюджет на 2013 рік». Згідно з п. 4 Прикінцевих положень ЗУ «Про Державний бюджет на 2013 рік» у 2013 році положення ст. ст. 50, 54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» діють у порядку та розмірах, встановлених КМУ. У відповідності з цим у 2013 році відповідач здійснював нарахування пенсії згідно положень постанови КМУ від 23.11.2011 року № 1210.
Враховуючи норми Бюджетного кодексу України дія ЗУ «Про Державний бюджет України на 2013 рік» припиняється 31.12.2013 року. Починаючи з 01.01.2014 року, у зв'язку з тим, що КМУ не встановив порядок сплати пенсій, поновлює дію пряма норма ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Отже, УПФУ у Зміївському районі продовжує нараховувати пенсію відповідно до нормативного акту, що припинив свою дію, порушуючи діюче законодавство України. Починаючи з 01.01.2014 року, дати набрання чинності ЗУ «Про Державний бюджет України на 2014 рік» відповідач не виконував вимоги ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» і виплачував пенсію в розмірі значно меншому, ніж належить. ЗУ «Про внесення змін до ЗУ «Про Державний бюджет України на 2014 рік» від 31.07.2014 року КМУ повернути право встановлювати порядок та розміри пенсій. Вказаний Закон про внесення змін до Державного бюджету на 2014 рік набрав чинності з дня, наступного за днем його опублікування - 03.08.2014 року. В січні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до УПФУ у Зміївському районі із заявою проведення перерахунку пенсії у відповідності до ст.ст. 50, 54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», за період з 01.01.2014 року. Листом від 21.01.2015року вих. № 12/м-9 відповідач в проведенні перерахунку - відмовив. На підставі викладеного, ОСОБА_1 був змушений звернутися до суду з даним адміністративним позовом, який просив задовольнити.
ОСОБА_1 просив розглядати справу за його відсутності.
Відповідач надіслав до суду письмові заперечення, в яких позов не визнав повністю та зазначив, що ОСОБА_1 має статус особи, яка постраждала внаслідок ЧАЕС 1 категорії, перебуває на обліку в УПФУ у Зміївському районі з 21.07.1995 року та отримує пенсію відповідно до ст. 49, 51 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» як інвалід ІІ групи, УПФУ у Зміївському районі вимоги ОСОБА_1 вважає необґрунтованими, вказуючи на те, що розрахунок пенсії особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи врегульовано постановою КМУ від 23.11.2011 року № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Пенсія позивачу нарахована відповідно до цієї постанови правомірно. На підставі вказаного, відповідач просив відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 у повному обсязі.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 183-2 КАС України скорочене провадження застосовується в адміністративних справах щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Відповідно до ч. 4 ст. 183-2 КАС України суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази в їх сукупності та оцінивши повідомлені сторонами обставини, суддя дійшов висновку про можливість розгляду справи в порядку скороченого провадження та вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 віднесений до 1 категорії, як особа, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, та є інвалідом ІІ групи, що підтверджується копіями посвідчень серії НОМЕР_1 серії НОМЕР_2, вкладкою № НОМЕР_3 та довідками МСЕК /а.с. 11-15/.
В січні 2014 році позивач звернувся із заявою до УПФУ у Зміївському районі з проханням перерахувати йому пенсії (основну державну та додаткову) відповідно до ст. 50, 54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком.
Листом від 21.01.2015 року вих. № 12/м-9 року відповідач відмовив позивачу у перерахунку зазначених пенсій, посилаючись на відсутність підстав для цього та правомірність здійснення управлінням розрахунку, надавши відповідну довідку /а.с. 5-8/.
Статтею 22 Конституції України передбачено, що Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути відмінені. При прийнятті нових Законів або внесенні змін до чинних Законів не допускається звуження обсягу та об'єму прав і свобод.
Частиною 1 статті 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках передбачених законом.
Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначені основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення.
Відповідно до вимог ст. 54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в усіх випадках розмір пенсій для інвалідів другої групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим восьми мінімальних пенсій за віком.
Відповідно до ст. 50 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, віднесеним до категорії 1, інвалідам ІІ групи призначається також щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком.
Згідно з частиною першою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною 2 ст. 99 КАС України, визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Актом спеціального законодавства, дія якого спрямована на реалізацію конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення України та встановлює відповідальність за шкоду, спричинену Чорнобильською катастрофою, є Закон про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Абзацом третім частини другої статті 1 цього Закону передбачено, що державна політика в галузі соціального захисту потерпілих від Чорнобильської катастрофи та створення умов проживання і праці на забруднених територіях базується, зокрема, на принципі соціального захисту людей, повного відшкодування шкоди особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Статтею 70 Закону про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, закріплено право громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, захищати у відповідних державних, судових органах свої законні інтереси та інтереси своїх дітей. При цьому зазначеним Законом строк звернення до суду з адміністративним позовом не встановлено.
На підставі викладеного, враховуючи, що ОСОБА_1 не одержав своєчасно пенсії з вини відповідача та враховуючи положення ст. 70 Закону про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, якою не встановлено строку звернення до суду з адміністративним позовом, суд, не вбачає пропуску позивачем строку, встановленого ст. 99 КАС України.
Відповідно до частини 2 роз'яснень викладених в постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України № 4 від 16.03.2012 року «Про судову практику вирішення адміністративними судами спорів, що виникають у зв'язку із застосуванням статей 39, 48, 50, 52, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» тимчасове зупинення дії закону чи окремих його положень не припиняє чинності закону; після закінчення строку, на який зупинено їх дію, ця дія поновлюється автоматично.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» повноваження визначати розмір державної та додаткової пенсії, передбаченої статтями 50, 54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Кабінету Міністрів України не делеговані, розміри цієї пенсії, визначені зазначеним Законом, не змінені, зупинення дії статей 50 та 54 Закону не передбачено.
На підставі ЗУ від 31.07.2014 року «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік», який набрав чинності 03.08.2014 року, «Прикінцеві положення» ЗУ «Про Державний бюджет України на 2014 рік» були доповнені п. 67, за яким було встановлено, що норми і положення ст. ст. 50, 54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на 2014 рік.
З 03.08.2014 року було надано повноваження Кабінету Міністрів України визначати розмір пенсій, передбачені ст.ст. 50, 54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджетів на 2014 рік.
Таким чином, позивач має право на отримання пенсії з 01.01.2014 року по 02.08.2014 року у розмірі не менше, ніж 8 мінімальних пенсій за віком та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком по ІІ групі інвалідності, що передбачено ст.ст. 50, 54 Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Згідно із чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається за правилами, передбаченими ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», де зазначено, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Іншого нормативно-правового акту, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, не має.
Відповідно до ч. 4 ст. 9 КАС України, у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, Закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
За конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суд приходить до висновку, що при визначенні розміру пенсії позивачу застосуванню підлягають ст. 50 та ч. 4 ст. 54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з урахуванням визначення поняття мінімальної пенсії за віком частиною 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а не постанови Кабінету Міністрів України. В зв'язку з викладеним, суд не приймає до уваги доводи відповідача, викладені у письмових запереченнях, згідно яких позивачу ОСОБА_1 виплата наведеної пенсії здійснювалась правомірно та відповідно до норм чинного законодавства, а саме Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, який затверджено постановою КМУ від 23.11.2011 року № 1210, оскільки цей Порядок є підзаконним актом, а тому суд для вирішення даного спору застосовує вимогу ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», який має пріоритетне значення.
Відповідно до ч. 3 ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції Закону України від 05.10.2006 р. № 231-У встановлено, що у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Пенсійний фонд України діє на підставі Положення «Про Пенсійний фонд України» та здійснює свої повноваження на підставі пункту 15 даного Положення через створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» рішення про призначення та перерахунок пенсії приймається районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів. Територіальним управлінням Пенсійного фонду України за місцем проживання позивача є УПФУ у Зміївському районі, дане управління є належним відповідачем по даній справі.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що дії відповідача щодо виплати пенсій позивачу (основної та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю) у розмірах, менших від 8 мінімальних пенсій за віком, та 75% мінімальної пенсії за віком є неправомірними, оскільки не відповідають вимогам частини 4 статті 54, ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність зобов'язати відповідача здійснити перерахунок державної пенсії та додаткової пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст. 50, ч. 4 ст. 54, ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи із розрахунку мінімальної пенсії за віком, визначеного ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та провести відповідні виплати за період з 01.01.2014 року по 02.08.2014 року по другій групі інвалідності, з урахуванням фактично виплачених сум.
Керуючись ст.ст. 8-12, 17-19, 21,70, 159, 160, 161-163 КАС України, ст.46 Конституції України, ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ЗУ «Про державний бюджет на 2014 рік» -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Зміївському районі Харківської області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати дії управління Пенсійного фонду України в Зміївському районі Харківської області щодо нарахування основної пенсії по інвалідності ОСОБА_1 в розмірі меншому 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії в розмірі меншому 75% мінімальної пенсії за віком за період з 01.01.2014 року по 02.08.2014 року - протиправними.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Зміївському районі Харківської області здійснити перерахунок пенсії по інвалідності ОСОБА_1 відповідно до ч. 4 ст. 54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю відповідно до ст. 50 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з мінімального розміру пенсії за віком, встановленого ч. 1 ст. 28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», провести відповідні виплати за період з 01.01.2014 року по 02.08.2014 року.
В іншій частині позову відмовити.
Допустити негайне виконання постанови в межах суми платежу за один місяць.
Судові витрати у справі віднести за рахунок держави.
Постанова суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.
Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному ст. 186 КАС України, протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.
Суддя: