Справа № 638/21887/14-ц
Провадження № 2/638/1429/15
«30» січня 2015 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді Лазюк С.В.
при секретарі - Гребінник А.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до малолітнього ОСОБА_2, законним представником якого є ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики у розмірі 106830 гривень,
08 серпня 2014 року до Московського районного суду м.Харкова звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до малолітнього ОСОБА_2, законним представником якого є ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики. Згідно уточнення позовної заяви від 22.10.2014р. ОСОБА_1 просить суд стягнути з ОСОБА_2 заборгованість за договором позики б/н, укладеним 28.02.2013р. між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 в розмірі 16000 доларів США, що в еквіваленті станом на 08 вересня 2014 року становить 205152 грн. за курсом НБУ в розмірі 12,822грн., стягнути з ОСОБА_2, законним представником якого є ОСОБА_3, за вищезазначеним договором позики заборгованість у сумі 18656,88 доларів США, що в еквіваленті станом на 08 вересня 2014 року становить 239218,88 грн.
10 грудня 2014 року на підставі ухвали Московського районного суду м.Харкова від 13.11.2014р. ця справа надійшла за підсудністю до Дзержинського районного суду м.Харкова.
15 січня 2015 року після усунення недоліків позовної заяви позивачем, ухвалою судді Дзержинського районного суду м.Харкова провадження по справі було відкрито.
30 січня 2015 року позивачем були уточнені позовні вимоги, відповідно до яких ОСОБА_1 вимагав стягнення з відповідача, малолітнього ОСОБА_2, суми за договором позики, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 28 лютого 2013 року, яка відповідає вартості частки успадкованого ОСОБА_2 майна, а саме - квартири АДРЕСА_1 свідоцтва про право на спадщину за законом, вартість якої становить 106830 грн.
Позов обґрунтований тим, що 28 лютого 2013 року між позивачем, ОСОБА_1, та ОСОБА_4 був укладений договір позики, за умовами якого позикодавець передав у власність позичальника грошові кошти в розмірі 16000 доларів США, про що мається розписка, відповідно до якої ОСОБА_4 зобов'язався повернути позикодавцю грошові кошти в розмірі 16000 доларів США до 21 березня 2013 року. Позичальник в установлений договором позики строк грошові кошти не повернув. Як пізніше стало відомо позивачу, ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер. Спадкоємець померлого, син ОСОБА_2, спадщину після смерті батька ОСОБА_4, прийняв, отже повинен задовольнити вимоги кредитора спадкодавця в межах вартості спадкового майна.
Сторонам, представникам сторін судом надана можливість представити докази на обґрунтування своїх позицій, заявити відповідні клопотання.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов з урахуванням уточнень підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити та стягнути з відповідача 106830 грн.
Представник позивача ОСОБА_5 у судовому засіданні позов з урахуванням уточнень підтримала в повному обсязі та просила його задовольнити та стягнути з відповідача 106830 грн.
Законний представник відповідача м/л ОСОБА_2 його матір - ОСОБА_3, в судовому засіданні позов про стягнення заборгованості за договором в розмірі 106830 грн. визнала в повному обсязі, подала в судовому засіданні власноручно написану заяву про це. Факт написання розписки її померлим чоловіком ОСОБА_4 не заперечувала, вказала, що впізнає його почерк.
Суд, вислухавши пояснення позивача, його представника, законного представника відповідача, дослідивши матеріали справи, надані сторонами докази, вважає, що позовоні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 28 лютого 2013 року між ОСОБА_1, позикодавцем, та ОСОБА_4, позичальником, був укладений договір позики, за умовами якого позикодавець передав, а позичальник отримав у власність грошові кошти в сумі 16000 доларів США. Договір позики укладений ОСОБА_4 під час знаходження у шлюбі з ОСОБА_3 Сторони погодили, що позичальник зобов'язаний повернути позику позикодавцеві готівкою в сумі 16000 доларів США в строк, визначений договором, а саме до 21 березня 2013 року.
На виконання ухвали Московського районного суду м.Харкова від 05.09.2014р. про витребування доказів приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_6, надано належним чином засвідчену копію спадкової справи №48-2013, заведену до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1. ОСОБА_4.
На підставі досліджених доказів, судом встановлено, що ОСОБА_3, є законним представником відповідача - малолітнього ОСОБА_2 - є його матір'ю, що підтверджується свідоцтвом про народження ОСОБА_2 серії НОМЕР_2, виданим міським відділом РАЦС №3 Харківського обласного управління юстиції. Зазначеним свідоцтвом про народження також підтверджується, що батьком ОСОБА_2 є померлий ОСОБА_4.
З матеріалів справи вбачається, що позивач не був повідомлений спадкоємцями та дружиною позичальника про смерть ОСОБА_4 та відкриття спадщини, для встановлення факту відкриття спадщини та визначення кола спадкоємців позивач просив суд витребувати спадкову справу, заведену щодо померлого ОСОБА_4, в якій посилався на неможливість отримати докази у зв'язку з вимогою про нерозголошення нотаріальної таємниці. В силу ст.8 Закону України «Про нотаріат» довідки про вчинені нотаріальні дії та копії документів надаються виключно особам, за дорученням яких або щодо яких вчинялись нотаріальні дії, у разі смерті особи такі довідки видаються спадкоємцям. Законний представник відповідача за позовом не надав суду доказів на підтвердження належного повідомлення кредитора ОСОБА_1 про прийняття спадщини, а позивач в силу вимог закону про збереження нотаріальної таємниці не міг знати про прийняття спадщини спадкоємцем, що також підтверджується клопотанням представника позивача про витребування доказів, отже ОСОБА_1 відповідно до ч.3 ст.1281 ЦК України має право пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги за договором позики.
З копії претензії кредитора від 21.11.2013р., яка є в матеріалах справи, та яка була подана позивачем ОСОБА_1 приватному нотаріусу Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_6, вбачається, що вимоги кредитора до спадкоємців померлого ОСОБА_4 були пред'явлені у строк, встановлений ст.1281 ЦК України, а саме протягом одного року від настання строку вимоги за договором позики. У цій претензії ОСОБА_1 просив нотаріуса повідомити спадкоємців померлого ОСОБА_4 про наявний в останнього борг за договором позики.
Окрім цього, з первісної позовної заяви вбачається, що на час звернення ОСОБА_1 з позовом про стягнення боргу за договором позики до Московського районного суду м.Харкова 08.09.2014р. йому ще не було відомо коло спадкоємців.
Тому суд вважає, що ні строків, передбачених ст.1281 ЦК України, ні строків позовної давності позивачем ОСОБА_1 не було пропущено.
Відповідно до інформаційної довідки, виданої у зв'язку із запитом інформації із Єдиного реєстру прав власності на нерухоме майно (індексний номер інформаційної довідки 10490525, дата формування 08.10.2013р.), за ОСОБА_4 було зареєстровано право приватної власності на 1/2 частку житлового будинку з надвірними будівлями, що розташований у АДРЕСА_2, придбаного ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу р.№1-677, 24.03.2000р., зареєстрованого приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_7
27 січня 2014 року ОСОБА_2 на підставі ст.1261 ЦК України як спадкоємцю ОСОБА_4, приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_6 видано свідоцтво про право на спадщину за законом, відповідно до якого спадщина ОСОБА_2 складається з 1/3 (однієї третьої) частки квартири номер АДРЕСА_1.
Як вбачається зі свідоцтва частка квартири належала спадкодавцю на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого Харківським міським центром приватизації державного житлового фонду 12.01.1996р., реєстраційний № 1-96-68314. Право власності зареєстровано комунальним підприємством «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» 18.01.1996р., реєстраційний № П-1-17824.
Вартість частки квартири становить 106 830 (сто шість тисяч вісімсот тридцять) гривень.
Щодо нерухомого майна, зареєстрованого за ОСОБА_4 на праві приватної власності, а саме ? частки житлового будинку з надвірними будівлями, що розташований у АДРЕСА_2, то як вбачається з пояснень ОСОБА_3, наданих у ході судового розгляду справи, цей будинок не включений до складу спадщини, у зв'язку з тим, що він перебував в іпотеці, на нього було звернене стягнення за договором іпотеки, та він був проданий за договором купівлі-продажу іншій особі.
Відповідно до ч.1 ст.1282 ЦК України спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.
Судом встановлено, що 27.01.2014р. відповідачу за позовом, сину померлого ОСОБА_2 видано свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/3 частки квартири АДРЕСА_1.
Як було встановлено судом, вартість частки квартири становить 106830 грн.
Таким чином, розмір спадщини (1/3 частки квартири АДРЕСА_1), отриманої ОСОБА_2 після смерті батька ОСОБА_4, становить 106830 грн.
Матеріали справи не містять доказів розрахунку законного представника відповідача - спадкоємця ОСОБА_4 - з його кредитором ОСОБА_1 Законним представником відповідача ОСОБА_3 не доведено здійснення розрахунку спадковим майном за боргами спадкодавця ОСОБА_4
Окрім цього, законним представником малолітнього відповідача ОСОБА_3 не представлено суду доказів, а отже і не доведено щодо існування інших кредиторів спадкодавця ОСОБА_4, та не доведено розрахунків з іншими кредиторами за рахунок частки успадкованого майна малолітнім ОСОБА_2 - 1/3 частки квартири АДРЕСА_1.
Враховуючи наведене, суд вважає вимоги позивача про стягнення зі спадкоємця позичальника заборгованості в межах вартості майна, одержаного ним у спадщину, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Спадкуванням, згідно ст.1216 ЦК України, є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Відповідно до ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті.
Згідно ч.3 ст.1281 ЦК України кредитор спадкодавця, якщо він не знав і не міг знати про відкриття спадщини, має право пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги.
Відповідно до ч.1 ст.1282 ЦК України спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені витрати.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» у разі зменшення розміру позовних вимог, надмірно сплачена сума судового збору повертається платникові.
Враховуючи те, що згідно з первинним позовом ОСОБА_1 просив стягнути з відповідача борг за договором позики у розмірі 239 218,51 грн., позивачем відповідно до ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір повинен бути сплачений у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати.
Згідно з квитанцією №ПН941264 позивачем ОСОБА_1 був сплачений судовий збір у розмірі 2392,19 грн., що відповідає вимозі ст.4 Закону України «Про судовий збір»
Проте, враховуючи те, що позивачем були уточнені позовні вимоги, відповідно до яких ОСОБА_1 просив стягнути з відповідача суму боргу за договором позики у розмірі 106 830 грн., то відповідно до ст.4 Закону України «Про судовий збір», сума судового збору складає позивач 1068,30 грн.
Такими чином надмірно сплачена сума судового збору у розмірі 1323,89 гривень (2392, 19 - 1068,30) підлягає поверненню позивачу ОСОБА_1
На підставі викладеного, ст.ст.: 1216, 1218, 1281, 1282 ЦК України та керуючись ст.ст.: 88, 174, 213-215 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до малолітнього ОСОБА_2, законним представником якого є ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики у розмірі 106830 грн. - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_3 (прож. за адресою АДРЕСА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2) як законного представника ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_3, податковий номер НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_3) заборгованість за договором позики б/н, укладеним 28.02.2013р. між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 в сумі 106830 (сто шість тисяч вісімсот тридцять) гривень.
Повернути ОСОБА_1 (АДРЕСА_3, податковий номер НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_3) надмірно сплачену при зверненні до суду з позовом суму судового збору у розмірі 1323 (одна тисяча триста двадцять три) гривні 89 копійок: сплачений ГУ ДКСУ у Харківській області (отримувач УДКСУ у Московському районі м.Харкова) квитанцією №ПН941264 від 08.09.2014р. у сумі 2 392 (дві тисячі триста дев'яносто дві) гривні 19 копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення через Дзержинський районний суд м.Харкова. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Головуючий: суддя С.В.Лазюк