Справа № 638/943/15-ц
Провадження № 2-зз/638/19/15
«02» лютого 2015 року Дзержинський районний суд м.Харкова в складі:
головуючого - судді Лазюк С.В.
при секретарі - Гребінник А.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Харкова заяву ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення суми боргу,
15 вересня 2014 року Дзержинським районним судом м. Харкова ухвалою суду були вжиті заходи по забезпеченню позову у вигляді накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1.
28 січня 2015 року до суду звернувся ОСОБА_1 із заявою про скасування заходів забезпечення позову, посилаючись на те, що на даний час він є власником квартири, на яку було накладено арешт в забезпечення позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення суми боргу. По справі він не є відповідачем, а оскільки відповідно до п.1. ч.1 ст.152 ЦПК України арешт може бути накладено лише на майно відповідача, просить суд скасувати заходи забезпечення позову.
У судовому засіданні представники заявника ОСОБА_4 і ОСОБА_5 заяву підтримали і просили її задовольнити.
Позивач ОСОБА_2 у судовому засіданні просив суд розглядути заяву ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову відповідно до закону та на розсуд суду.
Відповідач ОСОБА_3 та її представник - ОСОБА_6 не заперечували проти задоволення заяви.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає можливим скасувати заходи по забезпеченню позову, виходячи з наступного :
Так, з документів доданих заявником ОСОБА_1 до заяви про скасування заходів забезпечення позову вбачається, що 04 серпня 2014 року між ОСОБА_1 та відповідачкою по справі ОСОБА_3 в забезпечення виконання її зобов'язань за договором позики, був укладений договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_7 за реєстровим № 240. Предметом договору іпотеки була квартира АДРЕСА_1.
27 жовтня 2014 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в рахунок припинення зобов'язань останньої за договором позики був укладений договір про задоволення вимог іпотекодержателя, посвідчений приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_7 за реєстровим № 410, надалі - договір про задоволення вимог. Відповідно до договору про задоволення вимог, іпотекодавець ОСОБА_3 передала ОСОБА_1 у власність квартиру.
Право власності ОСОБА_1 зареєстроване у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний №28668818.
Відповідно до речення другого ч. 3 ст. 37 Закону України “Про іпотеку”, права та вимоги третіх осіб на предмет іпотеки, набутий у власність іпотекодержателем, які мають нижчий пріоритет, ніж вимога іпотекодержателя, втрачають чинність.
Відповідно до ч.7 ст.3 Закону України “Про іпотеку”, пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки.
Відповідно до ст.1 Закону України “Про іпотеку” пріоритет визначається виходячи з дати та часу реєстрації прав та вимог.
Відповідно до витягу за результатом пошуку інформації про зареєстровані речові права, їх обтяження на об'єкт нерухомого майна у порядку доступу нотаріусів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, ідентифікатор пошуку 75432767, від 27.10.2014 р., який був отриманий приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_7 перед посвідченням договору про задоволення вимог, обтяження 7032922 зареєстроване 17.09.2014 року державним реєстратором Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Харківської області ОСОБА_8 на підставі вищезазначеної ухвали Дзержинського районного суду м. Харкова, особа в інтересах якої встановлене обтяження ОСОБА_2, предмет обтяження квартира.
Відповідно до ст.2 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”, обтяження - заборона розпоряджатися та/або користуватися нерухомим майном, яка встановлена або законом, або актами уповноважених на це органів державної влади, їх посадових осіб або яка виникає на підставі договорів.
Відповідно до ч.3 ст.3 цього Закону, права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
Таким чином, враховуючи викладене вище, публічне обтяження, а саме: арешт суду що зареєстрований після реєстрації іпотеки, втратив чинність в силу закону, а саме речення другого ч.3 ст.37 Закону України “Про іпотеку”, після укладання договору про задоволення вимог та реєстрації за ОСОБА_1 права власності на квартиру.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.152 ЦПК України, позов забезпечується зокрема накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.
Заявник ОСОБА_1 не є відповідачем у цивільній справі, по якій судом було постановлено ухвалу про забезпечення позову у вигляді накладення арешту на нерухоме майно.
Відповідно до ч.3 ст.154 ЦПК України, заходи забезпечення позову можуть бути скасовані судом, який розглядає справу.
На підставі вищевикладеного та керуючись ч.3 ст.154, ч.5 ст.154 ЦПК України,
Зняти арешт на квартиру АДРЕСА_1, накладений згідно ухвали Дзержинського районного суду м. Харкова від 15.09.2014 року по цивільній справі № 638/15372/14-ц.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Копію ухвали для виконання направити до Дзержинського відділу ДВС ХМУЮ, Державної реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, сторонам до відома.
Головуючий: суддя С. В. Лазюк