Справа № 610/249/15-к
№ провадження 1-в/610/15/2015
Іменем України
03 лютого 2015 року Балаклійський районний суд Харківської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
за участю прокурора - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за поданням начальника Балаклійського виправного центру УДПтС України в Харківській області (№106) про умовно-дострокове звільнення на підставі ст. 81 КК України засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Красний Луч, Луганської області, мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньою освітою, раніше судимого:
19.07.1977 року Краснолучським міським судом Луганської області за ч.2 ст.141 КК України до 03 років позбавлення волі, відповідно до ст.46-1 на 02 роки.
28.12.1977 року Краснолучським міським судом Луганської області за ч.2 ст.141, ч.2 ст.142, 42, 43 КК України до 08 років позбавлення волі.
04.01.1990 року Краснолучським міським судом Луганської області за ч.2 ст.206 КК України до 01 року 06 місяців позбавлення волі.
20.12.1993 року Зіньківським районним судом Полтавської області за ч.3 ст.81, ч.2 ст.142, ч.2 ст.215-3 КК України до 07 років позбавлення волі.
03.08.2001 року Станично-Луганським районним судом Луганської області за ч.2 ст.82 КК України до 02 років позбавлення волі, звільнений 31.12.2002 року умовно-достроково на 07 місяців 09 днів.
26.01.2004 року Станично-Луганським районним судом Луганської області за ч.2 ст.342, ч.2 ст.345 КК України до 02 років 06 місяців обмеження волі з іспитовим строком на 01 рік.
26.10.2009 року Станично-Луганським районним судом Луганської області за ч.3 ст.263 КК України до 03 років позбавлення волі з іспитовим строком на 01 рік 06 місяців.
29.08.2012 року Станично-Луганським районним судом Луганської області за ч.1 ст.185 КК України до 02 років позбавлення волі з іспитовим строком на 01 рік.
10.02.2014 року Станично-Луганським районним судом Луганської області за ч.1 ст.162 КК України до 02 років 06 місяців обмеження волі.
Засудженого 18.06.2014 року Марківським районним судом Луганської області за ч.2 ст.185 КК України до 03 років обмеження волі, на підставі ч.4 ст.70 КК України приєднано невідбуте покарання за вироком Станично-Луганського районного суду Луганської області від 10.02.2014 за ч.1 ст.162 КК України до 02 років 06 місяців обмеження волі, остаточно до відбуття 03 роки обмеження волі, на підставі ст.58 КВК України за правилами ст.72 КК України зараховано у строк час попереднього ув'язнення під вартою, а також час слідування під вартою до виправного центру, а саме: 01 рік 03 місяці 12 днів.
Початок строку: 01.10.2014 року, кінець строку: 19.06.2016 року.
Адміністрація Балаклійського виправного центру УДПтС України в Харківській області (№106) звернулася до суду з поданням про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_4 , посилаючись на те, що за час відбування покарання він має сумлінну поведінку та ставлення до праці. Характеризується позитивно. Має заохочення, стягнень не має. Прибув до установи 01.10.2014 року, відбув необхідну частину покарання, що є умовою для умовно-дострокового звільнення.
Представник адміністрації Балаклійського виправного центру (№ 106) у судове засідання не з"явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності.
Засуджений також надав заяву про розгляд справи за його відсутності.
Ознайомившись з матеріалами справи, вивчивши матеріали особової справи засудженого, вислухавши думку прокурора, який заперечував проти задоволення подання, суд вважає за необхідне в задоволенні клопотання адміністрації виправного центру відмовити, враховуючи наступне.
Підставами застосування умовно-дострокового звільнення є:
1) доведеність виправлення засудженого;
2) фактичне відбуття ним не менше половини, двох третин, трьох чвертей встановленого вироком суду строку покарання .
Умовно дострокове звільнення носить заохочувальний характер і пов'язується із правомірною поведінкою відбуваючого покарання, добросовісним ставленням до праці, проведених виховних заходів. На підставі зазначених показників можливо зробити висновок, що засуджений для свого виправлення не потребує повного відбування покарання.
Застосування умовно-дострокового звільнення призначається для виправлення особи і попередження вчинення нею нових злочинів. Доцільність і необхідність умовно-дострокового звільнення викликані тим, що до моменту звільнення мета покарання в основному досягнута: особа виправилася і немає необхідності в подальшому відбуванні нею покарання.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 раніше неоднаразово був засуджений, а саме: 19.07.1977 року Краснолучським міським судом Луганської області за ч.2 ст.141 КК України до 03 років позбавлення волі, відповідно до ст.46-1 на 02 роки.
28.12.1977 року Краснолучським міським судом Луганської області за ч.2 ст.141, ч.2 ст.142, 42, 43 КК України до 08 років позбавлення волі.
04.01.1990 року Краснолучським міським судом Луганської області за ч.2 ст.206 КК України до 01 року 06 місяців позбавлення волі.
20.12.1993 року Зіньківським районним судом Полтавської області за ч.3 ст.81, ч.2 ст.142, ч.2 ст.215-3 КК України до 07 років позбавлення волі.
03.08.2001 року Станично-Луганським районним судом Луганської області за ч.2 ст.82 КК України до 02 років позбавлення волі, звільнений 31.12.2002 року умовно-достроково на 07 місяців 09 днів.
26.01.2004 року Станично-Луганським районним судом Луганської області за ч.2 ст.342, ч.2 ст.345 КК України до 02 років 06 місяців обмеження волі з іспитовим строком на 01 рік.
26.10.2009 року Станично-Луганським районним судом Луганської області за ч.3 ст.263 КК України до 03 років позбавлення волі з іспитовим строком на 01 рік 06 місяців.
29.08.2012 року Станично-Луганським районним судом Луганської області за ч.1 ст.185 КК України до 02 років позбавлення волі з іспитовим строком на 01 рік.
10.02.2014 року Станично-Луганським районним судом Луганської області за ч.1 ст.162 КК України до 02 років 06 місяців обмеження волі.
18.06.2014 року Марківським районним судом Луганської області за ч.2 ст.185 КК України до 03 років обмеження волі, на підставі ч.4 ст.70 КК України приєднано невідбуте покарання за вироком Станично-Луганського районного суду Луганської області від 10.02.2014 за ч.1 ст.162 КК України до 02 років 06 місяців обмеження волі, остаточно до відбуття 03 роки обмеження волі, на підставі ст.58 КВК України за правилами ст.72 КК України зараховано у строк час попереднього ув'язнення під вартою, а також час слідування під вартою до виправного центру, а саме: 01 рік 03 місяці 12 днів.
ОСОБА_4 прибув до Балаклійського виправного центру № 106 з СІЗО м.Харкова - 01.10.2014 року.
Станом на 19.01.2014 року засуджений відбув більше ніж 1/2 строку покарання. Невідбута частина покарання на 03.02.2015р. становить 1 рік 04 місяців 16 днів.
Як вбачається із довідки про заохочення та стягнення засудженого, за час відбування покарання ОСОБА_4 має 1 заохочення , де знаходиться лише 3 місяця.
Згідно витягу з наказу начальника Балаклійського ВЦ №106 від 31.12.2014р. №1 про заохочення засудженних за сумлінну поведінку та ставлення до праці засудженого ОСОБА_4 оголошено подяку, але за що саме не конкретизовано в наказі.
В матеріалах особової справи (а.с.5) є довідка, згідно якої за період з 01.10.2014р. по 12.01.2015р. заробітна плата засудженому не нараховувалась, що свідчить про те, що фактично засудженний у ВЦ-106 не працював та наказ про заохочення засудженного не грунтується на фактичних обставинах.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що за такий короткий термін перебування у Балаклійському виправному центрі № 106 ОСОБА_4 своєю поведінкою і ставленням до праці не довів свого виправлення, у зв'язку з чим подання задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись, ч.ч.2,3 ст.81 КК України, ст.ст. 537, 539 КПК України, ст. 154 КВК України, суд
Відмовити у задоволенні подання адміністрації Балаклійського виправного центру УДПтС України в Харківській області (№ 106 ) про застосування умовно-дострокового звільнення від відбування покарання відносно засудженого ОСОБА_4 .
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Харківської області протягом 7 днів.
Суддя: