Апеляційний суд Кіровоградської області
№ провадження 22-ц/781/62/15 Головуючий у суді І-ї інстанції Бойко П.М.
Доповідач Єгорова С. М.
Іменем України
29.01.2015 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі: головуючого судді: Єгорової С.М.
суддів: Дуковського О.Л., Письменного О.А.
із секретарем: Лазаренко В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Міністерства аграрної політики та продовольства України, державного підприємства «Центр сертифікації та експертизи насіння та садивного матеріалу», Долинської державної сортодослідної станції про стягнення невиплаченої заробітної плати та середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі та моральної шкоди, за апеляційними скаргами ОСОБА_2 та Державного підприємства «Центр сертифікації та експертизи насіння та садивного матеріалу» на рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 02 жовтня 2014 року, -
В квітні 2013 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до Міністерства аграрної політики та продовольства України, Державного підприємства «Центр сертифікації та експертизи насіння та садивного матеріалу», Долинської державної сортодослідної станції про стягнення заробітної плати, середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.
В обґрунтування позову зазначав, що він обіймав посаду директора Долинської державної сортодослідної станції на підставі укладеного контракту. Наказом Державної служби з охорони прав на сорти рослин № 10 від 20.08.2012 його було звільнено. Рішенням Долинського райсуду від 25.10.2012 його поновлено на посаді, про що 04.12.2012 видано наказ Державної служби з охорони прав на сорти рослин № 23.
В зв'язку з неналежним виконанням рішення суду про поновлення на роботі позивач просив стягнути середній заробіток за час затримки виконання рішення суду у розмірі 11920,4 грн., а також стягнути заробітну плату, яка йому не виплачувалась з моменту поновлення на роботі - 04.12.2012 року по 07.03.2013 року, в розмірі 19668,66 грн., та у відшкодування завданої у зв"язку із цим моральної шкоди стягнути 50000 грн.
Під час розгляду справи позивач доповнив свої вимоги - просив стягнути з відповідачів на його користь витрати на правову допомогу в сумі 2500 грн. (т.1 а.с.24).
Рішенням Долинського районного суду Кіровоградської області від 02.10.2014 року позов задоволено частково.
Стягнуто з Державного підприємства «Центр сертифікації та експертизи насіння та садивного матеріалу» на користь ОСОБА_2 - середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі в сумі 11920,40 грн. невиплачену заробітну плату за період з 04.12.2012 року по 02.01.2013 року в сумі 6 258,21 грн.; моральну шкоду в сумі 500 грн., а всього на суму 18 678,61 грн. , а також - на користь держави судовий збір 214 грн.60 коп.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Позивачем подано апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування судового рішення з підстав неправильного застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права і ухвалення нового рішення про задоволення позову в повному обсязі. Зазначено, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим, у зв'язку з неповним з'ясуванням обставин справи та невідповідністю висновків суду обставинам справи. Вважає, що на його користь підлягає стягненню невиплачена заробітна плата за період з 04.12.2012 року (дати поновлення на роботі) по 07.03.2013 року (дати переведення на іншу посаду) в сумі 19668,66 грн., що пропорційно відповідає його середньому заробітку за останні два місяці роботи. Діями відповідача йому було завдано моральну шкоду, яку він оцінює в 50000 грн., розмір якої суд безпідставно зменшив до 500 грн. Крім того, судом не було вирішено питання про стягнення витрат на правову допомогу.
Не погоджуючись з рішенням суду, відповідачем - ДП «Центр сертифікації та експертизи насіння та садивного матеріалу» також подано апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування судового рішення з підстав неправильного застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права і ухвалення нового про відмову у задоволенні позову в повному обсязі. Зазначено, що судом неправильно встановлено обставини, що мають значення для справи, не досліджено всі надані докази та не дано їм належної оцінки. Підприємство не затримувало поновлення на роботі позивача, а після свого поновлення на роботі позивач допускав порушення трудового розпорядку дня, не виконував покладені на нього контрактом обов'язки, що підтверджується складеними актами, які судом не були прийняті до уваги як належні докази. Висновки суду про перешкоджання позивачу у доступі до його робочого місця та виконання його обов'язків є хибними. У зв'язку з відсутністю трудових відносин між підприємством та позивачем з 04.12.2012 року по 02.02.2013 року відсутні підстави для стягнення заробітної плати та моральної шкоди. Судом при ухваленні рішення не були враховані ті обставини, що ДП «Центр сертифікації та експертизи насіння та садивного матеріалу» на підставі рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 25.10.2012 року та виконавчого листа №2-531/2012 виплатило позивачеві середню заробітну плату за час вимушеного прогулу в розмірі 7803 грн., моральну шкоду в сумі 5000 грн., та витрати на оплату правової допомоги в сумі 12783,20 грн., а всього 25286,20 грн.
Представники Міністерства аграрної політики та продовольства України і ДП «Центр сертифікації та експертизи насіння та садивного матеріалу»в судове засідання не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення судової повістки (а.с.73, 75, 91, 92).
ДП «Центр сертифікації та експертизи насіння та садивного матеріалу» надіслали суду заяву про відкладення розгляду справи у зв'язку з відрядженням їх представника, однак доказів перебування представника у відрядженні суду не надано (а.с.213).
Згідно ч. 1 ст. 303-1 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції має бути розглянута протягом двох місяців з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до розгляду.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 305 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши доповідача, пояснення позивача та його представника, які підтримали доводи апеляційної скарги лише в частині стягнення моральної шкоди та витрат на правову допомогу, та відмовились від своїх вимог про скасування судового рішення в частині стягнення невиплаченої заробітної плати за період з 04.12.2012 року по 02.01.2013 року (а.с.215), вивчивши матеріали справи, перевіривши в межах, передбачених ст. 303 ЦПК України, законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна і скарга позивача підлягає частковому задоволенню, апеляційна скарга відповідача відхиленню з таких підстав.
Судом встановлено і підтверджується матеріалами справи, що між Долинською державною сортодослідною станцією та ОСОБА_2 21.09.2005 року було укладено контракт №115, згідно якого останнього найнято на роботу на посаду директора Долинської державної сортодослідної станції на термін з 21.09.2005 року по 02.01.2008 року. Додатковою угодою від 02.01.2007 року до контракту №115 подовжено дію контракту з ОСОБА_2 з 02.01.2008 року по 02.01.2013 року (т.1 а.с.5-8).
Наказом Державної служби з охорони прав на сорти рослин від 20.08.2012 року № 10 ОСОБА_2 звільнено з 22.08.2012 року з посади директора Долинської державної сортодослідної станції з одноразовим грубим порушенням трудових обов'язків (т.1 а.с.9).
Відповідно до наказу Долинської державної сортодослідної станції №28-к від 22.08.2012 року про припинення трудового договору ОСОБА_2 призначено виплату компенсації за невикористану відпустку за період роботи з 02.01.210 року по 22.08.2012 року за 63 календарних дні (т.2 а.с.131).
Рішенням Долинського районного суду від 25.10.2012 року задоволено частково позов ОСОБА_2 до Державної служби з охорони прав на сорти рослин Долинської державної сортодослідної станції, ДП «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку та моральної шкоди. Визнано незаконним та скасовано наказ Державної служби з охорони прав на сорти рослин від 20.08.2012 року № 10 у частині звільнення ОСОБА_2 з займаної посади та поновлено його на посаді директора Долинської державної сортодослідної станції. Стягнуто з Долинської державної сортодослідної станції на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 14739 грн., моральну шкоду в сумі 30 000 грн., 12783,20 грн. - судових витрат на правову допомогу, а всього 57522,20 грн. Рішення в частині поновлення на роботі допущено до негайного виконання (т.2 а.с.7-9).
Рішенням апеляційного суду Кіровоградської області від 06.03.2013 року рішення Долинського районного суду від 25.10.2012 року в частині стягнення моральної шкоди змінено, стягнуто моральну шкоду в сумі 5000 грн., в іншій частині рішення залишено без змін (т.1 а.с.14-15).
Наказом Державної служби з охорони прав на сорти рослин від 04.12.2012 року № 23 ОСОБА_2 було поновлено на роботі на посаді директора Долинської державної сортодослідної станції з 20.08.2012 року на підставі рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 25.10.2012 року у справі №1106/2012 про поновлення ОСОБА_2 на роботі (т. 1 а.с.10).
Згідно довідки про середню заробітну плату від 22.08.2012 року № 16 середньоденна заробітна плата ОСОБА_2 в Долинській державній сортодослідній станції за останні два місяці перед звільненням: червень- липень 2012 року складала 298,01 грн. (т.1 а.с.11, т.2 а.с.83).
Відповідно до витягу Єдиного державного реєстру від 15.05.2013 року за рішенням засновників припинено реєстрацію юридичної особи - Державної служби з охорони прав на сорти рослин з 11.02.2013 року.
Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 807 від 30.12.2011 року Долинську державну сортодослідну станцію реорганізовано шляхом приєднання до ДП «Центр сертифікації та експертизи насіння та садивного матеріалу», яке є правонаступником майнових прав і обов'язків реорганізованої державної сортодослідної станції (т.1 а.с.90-94).
Наказом голови комісії з ліквідації Державної служби з охорони прав на сорти рослин від 08.02.2013 року розірвано контракт від 21 вересня 2005 року №115 з додатковою угодою та звільнено ОСОБА_2 з посади директора Долинської державної сортодослідної станції Кіровоградського обласного державного центру експертизи сортів рослин в порядку переведення на посаду завідувача Долинської лабораторії філії Українського інституту експертизи сортів рослин Кіровоградського обласного державного центру експертизи сортів рослин згідно п.5 ст.36 КЗпП України (т.1 а.с.184).
Трудова книжка ОСОБА_2 містить записи: про його поновлення на посаді директора Долинської державної сортодослідної станції, внесений головою комісії з ліквідації Держсортслужби Н.М.Храпійчук на підставі наказу від 04.12.2012 року №23, та про звільнення з цієї посади в порядку переведення на посаду завідувача Долинської лабораторії філії Українського інституту експертизи сортів рослин Кіровоградського обласного державного центру експертизи сортів рослин, внесений головою комісії з ліквідації Держсортслужби Н.М.Храпійчук на підставі наказу від 08.02.2013 року №6 (а.с.13).
Відповідно до ч. 5 ст. 235 КЗпП України рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.
Згідно статті 236 КЗпП України у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.
Згідно ч. ч. 1, 3 ст. 21 Кодексу трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін, умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору можуть встановлюватись угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.
Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 6 Закону України «Про управління об'єктами державної власності» уповноважені органи управління відповідно до покладених на них завдань призначають на посаду та звільняють з посади керівників державних підприємств, установ, організацій та господарських структур, укладають і розривають з ними контракти, здійснюють контроль за дотриманням їх вимог.
Зі змісту наведених норм вбачається, що встановлена процедура укладення контрактної форми трудового договору для всіх керівників підприємств, установ та організацій, що належать до державної форми власності. На підставі укладеного контракту виникають трудові правовідносини між керівником, як працівником, та відповідним підприємством, установою та організацією, що належать до державної форми власності, а не з органом, уповноваженим на укладення такого контракту.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Частинами 1 та 2 статті 97 Кодексу передбачено, що оплата праці працівників здійснюється за погодинною, відрядною або іншими системами оплати праці. Оплата може провадиться за результатами індивідуальних і колективних робіт.
Форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами.
Згідно статті 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що рішенням Долинського районного суду від 25.10.2012 року позивача поновлено на посаді директора Долинської державної сортодослідної станції. Наказом Державної служби з охорони прав на сорти рослин № 23 від 04.12.2012 року ОСОБА_2 був поновлений на посаді директора. Таким чином, відповідач затримав виконання рішення суду з 25.10.2012 року по 04.12.2012 року, тому зобов'язаний сплатити середній заробіток за час затримки виконання рішення в сумі 11920,40 грн. (із розрахунку 298,01 грн./розмір середньоденної заробітної плати за останні два місяці роботи/х 40 днів/кількість днів затримки за графіком роботи підприємства), який підлягає стягненню, що відповідає вимогам ст.ст.236 КЗпП України.
Позивач після поновлення на роботі перебував на посаді директора Долинської державної сортодослідної станції Кіровоградського обласного державного центру експертизи сортів рослин на умовах контракту і мав право отримувати заробітну плату, передбачену трудовим договором. Проте, ні голова комісії з ліквідації Держсортслужби Н.М.Храпійчук, ні відповідач ДП «Центр сертифікації та експертизи насіння та садивного матеріалу» як правонаступник майнових прав і обов'язків реорганізованої державної сортодослідної станції не вжили заходів до забезпечення ОСОБА_2 умов праці та в порушення норм трудового законодавства позбавили його права на отримання заробітної плати, тому суд правомірно стягнув на користь позивача заробітну плату за період з дня поновлення на роботі - 04.12.2012 року по день закінчення дії контракту - 02.01.2013 року в розмірі 6258,21 грн. (298,01 грн. х 21 день).
Заперечення відповідача щодо безпідставності вимог про стягнення заробітної плати з-за відсутності трудових відносин у вказаний період не знайшли свого підтвердження.
Згідно наказу № 2-к від 01.10.2012 року (т.2 а.с.128-130) у зв'язку з реорганізацією Долинської державної сортодослідної станції шляхом приєднання до ДП «Центр сертифікації та експертизи насіння та садивного матеріалу» працівники Долинської державної сортодослідної станції були прийняті на роботу в Кіровоградську філію ДП «Центр сертифікації та експертизи насіння та садивного матеріалу» в порядку переведення з 01.10.2012 року згідно п. 5 ст. 36 КЗпП України.
Допитані в судовому засіданні свідки підтвердили, що після поновлення на роботі ОСОБА_2 не був зарахований до штату Кіровоградської філії ДП "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу" і не мав там робочого місця.
Акти про відсутність ОСОБА_2 на робочому місці в період з 07.12.2012 року по 05.02.2013 року (а.с.148-188 т.2), складені працівниками Кіровоградської філії ДП "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу", де позивач не працював і не був переведений після реорганізації Долинської державної сортодослідної станції, не відповідають вимогам належності і допустимості доказів (ст.ст. 58, 59 ЦПК України).
Позовні вимоги у частині відшкодування моральної шкоди є похідними від вимог про стягнення заробітної плати. Вирішуючи питання щодо моральної шкоди суд дійшов обгрунтованого висновку про часткове задоволення даної вимоги, тому що у зв'язку з невиплатою заробітної плати позивач зазнав душевних страждань і має право на відшкодування моральної шкоди відповідно до ст.237-1 КЗпП України. Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд врахував глибину страждань позивача, вимоги розумності і справедливості, про що вказано в мотивувальній частині рішення.
Відповідно до ч. 3 ст. 10, ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, передбачених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Надана відповідачем довідка № 22 від 07.11.2013 року, згідно якої ОСОБА_2 при звільненні згідно наказу №28-к від 22.08.2012 року було нараховано та виплачено заробітну плату з компенсацією за невикористану щорічну відпустку в сумі 12587,12 грн., та на підставі рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 25.10.2012 року та виданого судом виконавчого листа №2-531/2012 від 25.10.2012 року виплачено 6936 грн. середньої заробітної плати за один місяць, 7803 грн. - середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, 5000 грн. моральної шкоди, та 12783,20 грн. - судових витрат на оплату правової допомоги, а всього 25586,20 грн. (т.1 а.с.185, т.2 а.с.94) також не дають підстав для висновку про неправомірність оскаржуваного судового рішення.
Доводи апеляційної скарги ДП "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу" не спростовують висновків суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог в частині стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі, невиплаченої заробітної плати за період з 04.12.2012 року по 02.01.2013 року та моральної шкоди, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині рішення, а тому рішення в цій частині підлягає залишенню без змін.
Згідно ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
До витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать витрати на правову допомогу.
Відповідно до вимог частин 1 та 2 статті 84 ЦПК України витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.
В матеріалах справи наявні квитанції від 23.05.2013 року та від 17.10.2013 року про оплату ОСОБА_2 послуг адвоката за представництво в суді на загальну суму 4000 грн. (т.1 а.с.20, 160).
З врахуванням вимог ст. 88 ЦПК України з ДП "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу" як правонаступника прав та обов'язків Долинської державної сортодослідної станції підлягає стягненню на користь ОСОБА_2 понесені останнім витрати на правову допомогу, що складають пропорційно задоволеним позовним вимогам - 909 грн.
Суд першої інстанції безпідставно залишив без задоволення ці вимоги позивача, тому відповідно до п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України рішення суду в частині стягнення витрат на правову допомогу підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове відшкодування цих витрат у розмірі 909 грн.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316, 319, 325 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Апеляційну скаргу Державного підприємства «Центр сертифікації та експертизи насіння та садивного матеріалу» відхилити.
Рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 02 жовтня 2014 року в частині відмови у стягненні із Державного підприємства «Центр сертифікації та експертизи насіння та садивного матеріалу» на користь ОСОБА_2 витрат на правову допомогу скасувати.
Задовольнити частково вимогу ОСОБА_2 про відшкодування витрат на правову допомогу.
Стягнути з Державного підприємства «Центр сертифікації та експертизи насіння та садивного матеріалу» на користь ОСОБА_2 909 грн. витрат на правову допомогу.
В іншій частині судове рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий суддя:
Судді: