27 січня 2015 року м. ПолтаваСправа №816/5055/14
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Кукоби О.О.,
за участю:
секретаря судового засідання - Кльопової І.Г.
та представників сторін:
від позивача - Шуригіна Н.В.,
від відповідача - Батюта З.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Пайлот Дріллінґ Текнолоджіз" до Полтавської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Пайлот Дріллінґ Текнолоджіз" (надалі - позивач, ТОВ "Пайлот Дріллінґ Текнолоджіз") звернулось до суду з позовом до Полтавської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області (надалі - відповідач, Полтавська ОДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10.12.2014 №0002212202, яким позивачу нараховано суму грошового зобов'язання за платежем: "Пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, невиконані зобов'язання та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавств, 21081000" в розмірі 12 371 грн 64 коп.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що оскарженим рішенням ТОВ "Пайлот Дріллінґ Текнолоджіз" безпідставно нараховано пеню за порушення строків, встановлених Законом України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", оскільки товар вважається імпортованим з моменту перетину митного кордону України, а не з дати оформлення вантажної митної декларації, як вважає відповідач.
Відповідач позов не визнав. У письмових запереченнях проти позову посилався на обставини, встановлені позаплановою виїзною перевіркою з питання дотримання ТОВ "Пайлот Дріллінґ Текнолоджіз" вимог валютного законодавства, викладені в акті перевірки від 01.12.2014 №384/22/36084719. Також, стверджував, що документом, який засвідчує юридичний факт поставки товару за імпортною операцією, є належним чином оформлена вантажна митна декларація, адже сам факт перетину товаром митного кордону України не може свідчити про здійснення поставки товару в розумінні статті 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті".
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві.
Представник відповідача проти позову заперечувала, просила відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ "Пайлот Дріллінґ Текнолоджіз" з мотивів, викладених у письмових запереченнях Полтавської ОДПІ.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.
ТОВ "Пайлот Дріллінґ Текнолоджіз" у встановленому законом порядку зареєстроване як юридична особа, код ЄДРПОУ 36084719 /а.с. 65/.
Фахівцем Полтавської ОДПІ проведено позапланову виїзну перевірку з питання дотримання позивачем вимог валютного законодавства за період з 15.05.2014 по 05.09.2014.
За результатами перевірки складено акт від 01.12.2014 №384/22/36084719 /а.с. 12-18, надалі - Акт перевірки/, в якому зафіксовано факт порушення ТОВ "Пайлот Дріллінґ Текнолоджіз" вимог статті 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті".
На підставі даного висновку Акта перевірки Полтавською ОДПІ 10.12.2014 сформовано податкове повідомлення-рішення №0002212202, яким позивачу нараховано суму грошового зобов'язання за платежем: "Пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, невиконані зобов'язання та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавств, 21081000" в розмірі 12 371 грн 64 коп. /а.с. 26, 19/.
Не погоджуючись з даним податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його до суду.
Надаючи правову оцінку спірному рішенню суб'єкта владних повноважень, суд виходить з критеріїв правомірності такого рішення, що встановлені частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з чим перевіряє чи прийнято дане рішення: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Спірним рішенням позивача зобов'язано сплатити пеню за порушення законодавчо визначених термінів проведення розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Так, ТОВ "Пайлот Дріллінґ Текнолоджіз" 13.05.2014 укладено контракт №PDT/GOT-2014-01 з компанією Giant Oil Tools, LTD (Канада, Калгарі), за умовами якого останнє зобов'язувалось продати, а позивач - оплатити і прийняти на умовах EXW - Калгарі, Канада обладнання у відповідності до Специфікації, оформленої додатком №1 до вказаного договору /а.с. 27-35/.
Залученою до матеріалів справи копією додатку №1 до контракту від 13.05.2014 №PDT/GOT-2014-01 підтверджено, що сторони погодили поставку обладнання з восьми товарних позицій /а.с. 36/.
30.05.2014 сторонами підписано додаткову угоду №1 до контракту від 13.05.2014 №PDT/GOT-2014-01, за умовами якої викладено в новій редакції пункт 5.2 контракту, а саме - визначено, що оплата за обладнання Покупцем здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця, вказаний в статті 15 контракту, протягом 90 банківських днів з моменту отримання Товару вантажоотримувачем /а.с. 37/.
Попередню оплату за товар в розмірі 15 000 доларів США позивач здійснив 15.05.2014 /а.с. 38/.
Відвантаження товару виробником здійснено 30.07.2014, що підтверджено залученою до матеріалів справи копією авіанакладної №1010246842 /а.с. 42/.
На митну територію України товар надійшов 12.08.2014, що підтверджено відбитком штампу "Під митним контролем" Київської обласної митниці на авіанакладній /а.с. 42/.
ВМД ІМ-40 на вказаний товар оформлено 03.09.2014 /а.с. 43/.
Суд зазначає, що спір між сторонами стосується визначення події, з настанням якої придбаний за зовнішньоекономічним контрактом товар вважається поставленим в Україну.
Так, на переконання позивача, такою подією є фактичний перетин товаром митного кордону України, що підтверджено відміткою митного органу "Під митним контролем".
У свою чергу, відповідач вважає, що такою подією є оформлення вантажної митної декларації.
Надаючи правову оцінку наведеним твердженням сторін, суд виходить з того, що Закон України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" не вказує на те, з якого моменту вважається здійсненою поставка імпортного товару, а тому визначення цього моменту слід здійснювати із застосуванням норм інших нормативно - правових актів, що регулюють операції з поставки товарів, зокрема, у зовнішньоекономічній діяльності.
Так, за приписами статті 1 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" імпорт (імпорт товарів) - купівля (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами. Момент здійснення експорту (імпорту) - момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 4 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року №4495-VI ввезення товарів, транспортних засобів на митну територію України, вивезення товарів, транспортних засобів за межі митної території України - сукупність дій, пов'язаних із переміщенням товарів, транспортних засобів через митний кордон України у будь-який спосіб у відповідному напрямку.
Виходячи з пріоритетності норм закону над нормами підзаконних нормативно-правових актів, що містяться в Положенні про вантажну митну декларацію, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 09 червня 1997 року №574 та Інструкції про порядок здійснення контролю й отримання ліцензії за експортними, імпортними та лізинговими операціями, затвердженої постановою Національного банку України від 24 березня 1999 року №136, суд дійшов висновку, що моментом поставки товару за імпортною операцією є момент фактичного перетину імпортованим товаром митного кордону України.
Зазначена правова позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом України, зокрема, у постановах від 04.07.2011 (справа №21-136а11) та від 16.01.2012 (справа №21-412а11).
У відповідності до положень частини другої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 2442 Кодексу адміністративного судочинства України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.
Враховуючи наведене, суд звертає увагу на те, що товар за зовнішньоекономічним контрактом від 13.05.2014 №PDT/GOT-2014-01 надійшов на митну територію України 12.08.2014. Дану обставину підтверджено відбитком штампа "Під митним контролем" Київської обласної митниці, проставленим на авіанакладній, копію якої залучено до матеріалів справи /а.с. 42/.
Таким чином, фактичною датою поставки товару за зовнішньоекономічним контрактом від 13.05.2014 №PDT/GOT-2014-01 є 12.08.2014.
Як зазначалось судом вище, попередню оплату за зовнішньоекономічним контрактом від 13.05.2014 №PDT/GOT-2014-01 позивач здійснив 15.05.2014 /а.с. 38/.
Отже, придбане на підставі вказаного контракту обладнання поставлено в Україну на 89 календарний день після проведення попередньої оплати.
Частиною першою статті 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" (у редакції, чинній на момент виникнення та реалізації спірних відносин) визначено, що імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.
Водночас, згідно з частиною четвертою вказаної статті Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.
Так, у спірний період відповідно до пункту 1 постанови Національного банку України від 12 травня 2014 року №270 "Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті" встановлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.
З огляду на вищенаведені фактичні обставини справи, поставку товару за зовнішньоекономічним контрактом від 13.05.2014 №PDT/GOT-2014-01 позивач здійснив в межах законодавчо визначених строків.
А відтак, підстави для нарахування ТОВ "Пайлот Дріллінґ Текнолоджіз" пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності - відсутні.
В силу частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до підпункту 21.1.1 пункту 21.1 статті 21 Податкового кодексу України посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.
Згідно із частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Водночас, суд акцентує увагу на тому, що відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" Суд визначив, що "… адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.".
Відповідачем під час розгляду адміністративної справи не наведено об'єктивних доводів та не надано належних доказів наявності в діях позивача ознак протиправної діяльності. Тобто, відповідачем не доведено правомірності оскарженого податкового повідомлення-рішення.
Разом з цим, залученими до матеріалів справи письмовими доказами підтверджено, що поставку товару за зовнішньоекономічним контрактом від 13.05.2014 №PDT/GOT-2014-01 на митну територію України позивач здійснив у межах 90-денного строку з моменту проведення попередньої оплати.
На підставі наведеного та з огляду на правову позицію Верховного Суду України у справах даної категорії, суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість позовних вимог ТОВ "Пайлот Дріллінґ Текнолоджіз".
За таких обставин, податкове повідомлення-рішення Полтавської ОДПІ від 10.12.2014 №0002212202 необхідно визнати протиправним та скасувати, а позов ТОВ "Пайлот Дріллінґ Текнолоджіз" - задовольнити.
У відповідності до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Отже, сплачений позивачем за звернення до суду з даним позовом судовий збір в розмірі 182 грн 70 коп. необхідно стягнути на користь ТОВ "Пайлот Дріллінґ Текнолоджіз" з Державного бюджету України.
При розподілі судового збору відповідно до положень частини третьої статті 4 Закону України "Про судовий збір", суд виходить з приписів пункту 21 частини першої статті 5 вказаного Закону, згідно з яким відповідача від сплати судового збору звільнено.
Керуючись статтями 2, 7-11, 69-71, 86, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Пайлот Дріллінґ Текнолоджіз" до Полтавської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Полтавської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 10 грудня 2014 року №0002212202.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Пайлот Дріллінґ Текнолоджіз" (код ЄДРПОУ 36084719) витрати зі сплати судового збору в розмірі 182 (сто вісімдесят дві) гривні 70 (сімдесят) копійок.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання її копії з одночасним надісланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.
Повний текст постанови складено 02 лютого 2015 року.
Суддя О.О. Кукоба