04 лютого 2015 рокум. Полтава Справа №816/364/15-а
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Кукоба О.О., ознайомившись з матеріалами адміністративного позову ОСОБА_1 до Хорольського районного відділу управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області, управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області про поновлення на роботі, визнання недійсними запису в трудовій книжці, наказів, стягнення коштів,
ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Хорольського районного відділу управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області, управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області про поновлення на роботі, визнання недійсними запису в трудовій книжці щодо звільнення, наказів від 27.06.2012 №975, від 09.07.2012 №218 о/с, стягнення середнього заробітку в розмірі 60 000 грн та моральної шкоди в розмірі 60 000 грн.
Виходячи з положень статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України cуддя до відкриття провадження у справі з'ясовує, чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Згідно з частиною першою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Тобто, чинне законодавство обмежує право особи на звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів конкретно визначеним строком. Це, насамперед, викликано специфікою спорів, що розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Дані строки обмежують час, протягом якого вказані правовідносини можуть вважатися спірними.
Згідно з частиною першою статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Частиною другою вказаної статті визначено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
За приписами статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року №3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (ратифіковано Україною 17 липня 1997 року) визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Таким чином, особі гарантується право на звернення до суду.
Водночас, як зазначив Європейський Суд з прав людини в ухвалі щодо прийнятності від 30 серпня 2006 року (справа "Каменівська проти України"), "право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду ..., не є абсолютним; воно може бути обмеженим ... Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані...".
Отже, за практикою Європейського Суду з прав людини право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").
Суд зазначає, що у відповідності до частини третьої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Позивач не заперечує стосовно пропуску місячного строку звернення до суду з даним позовом.
Водночас, разом з позовом ОСОБА_1 подано заяву про поновлення строку для звернення до адміністративного суду, яку обґрунтовано перебуванням позивача під вартою.
Оцінюючи обґрунтованість заявленого клопотання, суд виходить з того, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Проте, вказані позивачем обставини не можуть бути визнані обґрунтованими.
Зокрема, у позові ОСОБА_1 зазначає, що з наказом від 09.07.2012 №218 о/с його ознайомлено 09.07.2012, про що відібрано розписку. Доводи відносно необізнаності позивача з юридичними наслідками ознайомлення із наказом про звільнення є безпідставними хоча б з огляду на займану позивачем до звільнення посаду (старший уповноважений по боротьбі з незаконним обігом наркотиків Хорольського РВ УМВС України в Полтавській області).
За твердженням позивача, запобіжний захід у вигляді взяття під варту до нього застосовано 23.06.2012. Відомостей щодо неможливості звернення до суду з даним позовом у період перебування під вартою позивачем не надано.
При цьому, як зазначив позивач, ухвалою Менського районного суду Чернігівської області від 13.11.2014 його звільнено від відбування основного та додаткових покарань на підставі статті 2 Закону України "Про амністію в 2014 році".
Дане судове рішення реалізовано 21.11.2014.
Позов надіслано до суду 31.01.2015.
Доказів неможливості звернутись до суду з позовом у період з 21.11.2014 по 31.01.2015, що становить 71 календарний день, не надано.
Інших доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду позивачем не надано.
За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що місячний строк звернення до суду з даним позовом позивачем пропущено безпідставно, у зв'язку з чим вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання позивача про поновлення такого строку.
Згідно з частиною другою статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.
Враховуючи наведені вище законодавчі приписи та встановлені фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду.
Керуючись статтями 6-11, 99, 100, 160, 162, 165 Кодексу адміністративного судочинства України,
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Хорольського районного відділу управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області, управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області про поновлення на роботі, визнання недійсними запису в трудовій книжці, наказів, стягнення коштів залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачу, що залишення позовної заяви без розгляду не перешкоджає повторному зверненню до суду з аналогічним позовом.
Копію ухвали надіслати ініціатору звернення разом з позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня отримання її копії з одночасним надісланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.
Суддя О.О. Кукоба